Пилипів Федір Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Федір Пилипів
13 Fedir Pylypiv.jpg
Особові дані
Повне ім'я Федір Михайлович Пилипів
Народження 8 лютого 1978(1978-02-08) (41 рік)
  Лисець (смт), УРСР, СРСР СРСР
Зріст 171 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1999 Україна УФЕІ (ААФУ)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб Ігри (голи)
1998—2004 Україна «Дніпроспецсталь» ? (?)
1998  Україна «Університет» (Запоріжжя) 2 (3)
1999—2000  Україна «Алустон-98» 5 (7)
2004—2008 Україна МФК «Шахтар» ? (?)
2008—2011 Україна «Ураган» 76 (8)
2011 Україна «ДЮСШ-5-Мегапром» 7 (2)
2015 Україна «Імекс» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999 Україна Україна (амат. (футбол)) ? (?)
2000 Україна Україна (студ.) ? (2)
2000—2010 Україна Україна 78 (37)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2018—2019 Україна «Епіцентр К Авангард»
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту України міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Фе́дір Миха́йлович Пилипів (нар. 8 лютого 1978, смт. Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, гравець у футзал, тренер, майстер спорту міжнародного класу. Один з головних гвардійців і найрезультативніших гравців збірної України з футзалу.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Федір Пилипів народився в смт Лисець, що на Івано-Франківщині. Почав займатися футболом ще до школи, першим тренером був відомий у минулому футболіст Микола Пристай[1]. Після закінчення школи рік навчався у Івано-Франківському коледжі фізичного виховання — там тренером був Віктор Яценко. Після того пішов служити до війська. Відслуживши місяць у Бердичеві, у танкових військах, був переведений у спортроту, добре проявив себе у чемпіонаті збройних сил з футболу, після чого опинився на зборах у другій команді столичного ЦСКА (Київ), де пробув два місяці. Після цього почав грати у футзал, а згодом поїхав виступати на першості військових округів з футзалу у Мукачевому. Саме на цих змаганнях його помітили головний тренер та начальник команди «Дніпроспецсталь» (Олександр Гуржеєв та Віктор Будін відповідно). Спершу Пилипіву не вдавалось закріпитися у основі «Дніпроспецсталі», і він трохи пограв за фарм-клуб — команду «Університет». В команді змінився головний тренер — Олександра Гуржеєва змінив Сергій Комлєв, який не бачив Пилипіва в «основі». Через це Федір вирішив повернутись у великий футбол і почав грати в ірпінській команді «УФЕІ» (зараз «Податкова академія») в чемпіонаті України з футболу серед аматорів. Після закінчення чемпіонату України, Пилипів у складі команди «УФЕІ» під вивіскою аматорської збірної України з футболу виборов «бронзу» у першому Кубку регіонів УЄФА в 1999 році[2]. Однак після цього тріумфу він повернувся у Запоріжжя, де знову змінився головний тренер — граючим тренером став Раміс Мансуров, який і повірив в Пилипіва: це все вплинуло на остаточне рішення займатися саме міні-футболом. Впродовж наступних років він став беззаперечним гравцем «основи», а згодом й капітаном команди.

Перед сезоном 2004/2005 у Пилипіва закінчився контракт з «Дніпроспецсталлю» і він пристав на пропозицію тогочасного флагмана українського футзалу — донецького МФК Шахтар, який незважаючи на контакт гравця, який вже закінчився, виплатив «Дніпроспецсталі» 10000 доларів як за гравця збірної України (як того вимагали тодішні правила). В сезоні 2005/2006 Федір допоміг «гірниками» дійти до півфіналу Кубка УЄФА відзначившись 5 разів. 3 лютого 2006 року Федір потрапив у страшну аварію[3], після чого більше року не з'являвся на майданчику, але переборовши всі негаразди продовжив свою футзальну кар'єру[4]. З часом Федір став капітаном команди і з донеччанами виграв три чемпіонства, двічі виборював кубок та суперкубок України.

Після сезону 2007/2008 у Пилипіва закінчився контракт з МФК Шахтар і він отримав дві пропозиції — від єкатеринбурзької «ВІЗ-Сінари» та івано-франківського «Урагану». Зваживши всі «за» і «проти» Федір прийняв пропозицію Урагану і повернувся в рідні краї. У складі Урагану Пилипів отримав капітанську пов'язку та в останньому третьому сезоні в команді виграв свій 4-й титул чемпіона. Відпрацювавши свій контракт в Урагані[5], влітку 2012 року Пилипів встиг пограти в кубку Запорізької області з пляжного футболу за команду «Арніка», з якою він виграв «срібло» і став найкращим захисником турніру[6], а також у команді «Фортуна» в чемпіонаті Запоріжжя по футболу 8х8. Перед початком нового сезону він прийняв пропозицію від головного тренера «ДЮСШ-5-Мегапром» Мансура Хаймурзіна, який розбавляв молоду команду досвідченими майстрами для вирішення серйозних задач у першій лізі. Проте результати першого кола були не дуже вдалими і керівництво команди прийняло рішення попрощатися з Пилипівим[7].

З початку 2012 року Пилипів захищає кольори команди «Сіал Джет», яка виступає в Прем'єр-лізі чемпіонату Запоріжжя з міні-футболу, з якою він вже встиг виграти кубок Запоріжжя.

За час своєї кар'єри у вищій лізі чемпіонату України встиг відзначитися 156-ма забитими м'ячами, до яких додав 23 голи у Кубку[8].

27 листопада 2018 року очолив одеський «Епіцентр К Авангард»[9], але по завершенні сезону залишив свою посаду[10].

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

У 2000 у складі студентської збірної України з футзалу Пилипів їздив на чемпіонат світу серед студентів, на якому йому вдалося двічі розписатися у воротах суперника[11]. В цьому ж році він дебютував у збірній України з футзалу і відтоді одразу ж застовпив за собою місце основного гравця, а вже в наступному — 2001 році поїхав на чемпіонат Європи з футзалу, на якому він зіграв у всіх 5 матчах (1 гол, 2 гольові передачі)[12], а збірна України стала віце-чемпіоном. Разом зі збірною Пилипів не пропускав жодного міжнародного турніру, виступивши на чемпіонатах Європи з футзалу 2003 (5 матчів, 2 голи) та 2005 (4 матчі, 1 гол) рр. та чемпіонаті світу з футзалу 2004 року (6 матчів, 2 гольові передачі). Чемпіонат Європи з футзалу 2007 року Федір пропустив через те, що не встиг набрати оптимальну форму[13] через вимушену паузу, пов'язану з автокатастрофою. На матчах Чемпіонаті світу з футзалу 2008 року у Бразилії Пилипів вже виводив збірну як капітан команди, взявши участь у 6-ти з 7-ми матчів команди на турнірі. Останній м'яч за збірну Пилипів забив 26 листопада 2009 року у товариському матчі проти збірної Румунії[14]. Востаннє в футболці національної збірної він виходив 12 січня 2010 року у товариському матчі проти збірної Польщі у рамках підготовки до чемпіонату Європи з футзалу 2010 року, до заявки команди на який він не потрапив[15].

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Особисті[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Після результативних передач чи забитих голів завжди піднімає руки догори, що означає «Слава Богу»[18]
  • Полюбляє грати у боулінг та більярд[19]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Федір Пилипів: «Мрію здобути звання чемпіона світу». Архів оригіналу за 6 липень 2013. Процитовано 6 липень 2013. 
  2. Історія виступів українських команд у Кубку регіонів УЄФА. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 23 грудня 2012. 
  3. Гравець збірної України потрапив в аварію
  4. Федір Пилипів близький до повернення
  5. Офіційно: шестеро «ураганівців» стали вільними агентами
  6. Імекс святкує заслужену перемогу!. Архів оригіналу за 2015-06-14. Процитовано 2012-12-24. 
  7. Ексклюзивне інтерв'ю з головним тренером «ДЮСШ-5-Мегапром» Мансуром Хаймурзіним
  8. Клуб бомбардирів українського футзала 250 Олександра Яценко
  9. Фёдор Пылыпив будет готовить «Эпицентр К Авангард» к «Финалу восьми» Кубка лиги (рос.)
    Офіційно: Федір Пилипів – в.о. головного тренера ФК «Епіцентр К-Авангард»
  10. Игорь Калинин: «Определились, кто будет тренировать «Эпицентр К Авангард» в новом сезоне» (рос.)
  11. Студентський чемпіонат 2000 року англ.
  12. Газета «Команда», №47 (1150), 14 березня 2001 року
  13. «Знал, что мой момент придет» рос. 
  14. Румунія-Україна 5:7 рос. 
  15. Україна-Польща 4-1 рос. 
  16. Імекс святкує заслужену перемогу. Архів оригіналу за 2015-06-14. Процитовано 2012-12-24. 
  17. ГРЕБЕНЮК Федір. Чемпіон Молдови - останній // Газета «Український футбол». — 2002. — Вип. 108 (1058) (31 липня). — С. 6.
  18. Федір ПИЛИПІВ: «Думаю, що все буде добре!»
  19. Федір Пилипів: «Гравців цікавить лише те, як посісти в Румунії першу сходинку»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]