Розумний задум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Розумний задум (англ. Intelligent Design, ID) — наукова і світоглядна концепція, в рамках якої стверджується, що Всесвіт і життя демонструють докази розумного створення їх розумним Творцем. В підтримку цієї концепції наводиться ряд аргументів.

Незнижувана складність[ред. | ред. код]

Термін «незнижувана складність» (англ. Irreducible complexity) ввів біохімік Майкл Біхі (англ. Michael J. Behe) в книзі «Darwin's Black Box» (1996)[1], Біхі визначає «незнижувану складність» як

«Єдина система, складена з декількох частин, які добре підходять одна до одної так, що це сприяє виконанню основної функції системи. Причому видалення однієї з частин змушує систему припинити функціонування»

Для ілюстрації своєї концепції Біхі використовує мишоловку. Мишоловка складається з декількох частин. Видалення будь-якої з них приведе до дисфункції мишоловки. Прихильники концепції розумного задуму стверджують, що природний відбір не міг створити незнижувано-складні системи, оскільки вони функціонують тільки при наявності всіх складових частин. Такими системами є, наприклад, бактеріальний джгутик, процес згортання крові, перший вдих дитини, система набутого імунітету, око, слух, нюх тощо

Визначена складність[ред. | ред. код]

В рамках концепції розумного задуму поняття «визначеної складності» (англ. Specified complexity) було розроблено математиком, філософом і богословом Вільямом Дембським (англ. William Dembski). На думку Дембського, якщо деякий об'єкт має певний рівень складності, то можна показати, що він був створений розумним творцем, а не виник в результаті природних процесів. Для пояснення наводиться такий приклад: буква алфавіту визначена (має сенс), але не складна, пропозиція з випадкового набору букв складна, але не визначена (не має сенсу), сонет Шекспіра і складний, і визначений. Цей же принцип може бути застосований, на його думку, і до біологічних об'єктів, особливо до послідовностей ДНК. [2]

Тонка настройка Всесвіту[ред. | ред. код]

Прихильники концепції розумного задуму вважають, що існуючі фундаментальні фізичні константи зумовлюють існування життя. Якби вони хоч трохи відрізнялися, то життя було б неможливе. На їхню думку, необхідний «розумний інженер-конструктор», який забезпечив би «настройку» цих констант.[3]

Молекулярні механізми[ред. | ред. код]

Наявність в клітині певних структур, які схожі на механізми, що проектуються сьогодні людьми, свідчить про існування розумного Конструктора клітини[4]

Частини, які використовуються повторно[ред. | ред. код]

Люди в своїй роботі і творчості нерідко повторно використовують моделі, які зарекомендували себе надійними і прекрасно працюють. Форми життя також повторно використовують певні структури (наприклад, очі типу фотокамери). Це є свідченням загального Творця природи.  

Зворотне проектування[ред. | ред. код]

Щоб зрозуміти біологічні системи, молекулярним біологам часто доводиться відтворювати їх за допомогою «зворотного інжинірингу» (створення аналога вироби шляхом розборки зразка і копіювання його елементів). Це свідчить це про те, що ці біологічні системи спочатку були спроектовані.

Проблема інформації в біології[ред. | ред. код]

Пояснити існування складних біологічних структур, наповнених інформацією, нематеріальною субстанцією, можна лише наявністю нематеріального Творця.

Існування законів логіки, які діють однаково у кожний момент часу і  у кожній точці простору, не тільки доказує існування розумного Творця, але й робить можливим функціонування науки як процесу логічних роздумів і умовиводів.

Сторінки в інтернеті[ред. | ред. код]

Сайт газети "Разумный замысел"

Креацентр "ПланетаЗемля"


Див. також[ред. | ред. код]

Джерела інформації[ред. | ред. код]

  1. Michael J. Behe. Molecular Machines: Experimental Support for the Design Inference
  2. Организованная сложность или как атеистические допущения ставят препятствия науке. 
  3. Hector Avalos. Review/ The Privileged Planet: How Our Place in the Cosmos is Designed for Discovery by Guillermo Gonzalez and Jay W. Richards
  4. Молекулярные механизмы: экспериментальная поддержка вывода о Разумном Замысле.