Рутенія (шрифт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рутенія
Автор Чебаник Василь Якович
Мова твору або назви українська
Алфавіт українська абетка

«Рутенія» — декоративний шрифт для української абетки, створений професором Василем Чебаником на основі традицій руської доби та козацьких скорописів.[1] Метою автора є повернення графіки українських літер до допетровської кирилиці, тобто до введення Петром I гражданського шрифту у 1710 році.[2][3]

На думку Василя Чебаника, кожна літера його шрифту наповнена глибоким символізмом. Зокрема, Чебаник вбачає герб України у давньому написанні літери «щ» (Early Cyrillic letter Shta.png).[4]

Шрифт «Рутенія» належить до проекту Чебаника під назвою «Графіка української мови» («Абетка»), що налічує загалом 18 гарнітур.[5] За роботу над проектом Чебаник отримав Шевченківську премію.[5][6]

Цифрову версію шрифту, яку було представлено у поданні на Шевченківську премію, створили у 2017 році Василь Чебаник, Віктор Харик та Геннадій Заречнюк.[5][7] Оновлені версії з можливостями Opentype та напівжирні накреслення — створено за технічної підтримки Андрія Шевченка та Костянтина Головченка у 2019 році.[7]

Історія виникнення[ред. | ред. код]

«Рутенська» абетка
«Російська» абетка
«Рутенська» і «російська» абетки із книги Карла Фаульманна (1880), які надихнули Чебаника на розвиток свого шрифту.

Ідея шрифту виникла у Василя Чебаника через німецьких вчених. Під час зустрічі у 1971 році із Альбертом Капром[de], ректором Вищої школи графіки та книжкового мистецтва[de] у Лейпцигу, той запитав у Чебаника, чому українці не розвивають свою абетку. Згодом Василь Чебаник також дізнався, що у «Книзі абеток всіх народів і всіх віків» (1880) Карла Фаульманна[de] «рутенська» абетка наведена окремо від «російської» абетки, що стало відправною точкою для його творчих пошуків.[1][8]

Авторські винаходи Чебаника[ред. | ред. код]

Серед численних коректив до графем українського алфавіту, Чебаник пропонує також внести деякі авторські новаторські зміни, зокрема:

  • Літера «О» з крапкою посередині. — Чебаник вважає, що літера «О» з крапкою символізує яйце із жовтоком і вдало відрізняє літеру від нуля («0»).[9]
  • Симетрична літера «Ч» із крапочкою. — Чебаник тут вбачає символ Оранти.[10]

Популяризація[ред. | ред. код]

Протягом 22−26 травня 2019 року у Мистецькому арсеналі на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» було представлено проєкт «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника» в якому всі 33 літери української абетки оздобили анімаціями Олеся Драшкаба, Надія Антонець, Кирил Чічкан, Олексій Чебикін та інші митці.[11]

Стрічка «Рутенія. Повернення Коду Нації»[ред. | ред. код]

24 серпня 2020 року на телеканалі «Прямий» було показано фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації».[8] Режисерка картини та співавторка сценарію — Антоніна Готфрід, продюсерка та співавторка сценарію — Наталія Яковлева. Кінопроєкт став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно і отримав державну підтримку розміром 579 тис. 525 грн (78,52% загальної вартості виробництва фільму).[12]

Критика фільму[ред. | ред. код]

Попри те, що стрічку було анонсовано як «історико-дослідницький фільм»[12], її розкритикували як антинаукову та міфотворчу.

Так, спеціаліст зі шрифтів Євген Садко зауважив, що у стрічці навіть бракує чіткого розрізнення і визначення понять писемність, абетка, графема і шрифт у сучасному розумінні. Він також зазначив, що у фільмі використали невдалі шрифти для демонстрації графем Чебаника. Наприклад, для вказівних знаків у фільмі було продемонстровано декоративний шрифт Rutenia Italic, хоча кращим прикладом були б шрифти без засічок Chebanyk Sans або UkrSans (обидва — авторства Віктора Харика на основі графем Чебаника).[13]

Художник Іван Семесюк, який брав участь у проєкті «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника» і дав коротке інтерв'ю для стрічки, гостро розкритикував цей фільм:[14]

« Голос за кадром озвучує антинаукову маячню найвищої (чи найнижчої, не знаю) проби, а деякі коментатори мелють таку люту ахінею, що я просто не маю гідних слів, як на це реагувати. … Якби я знав, що насправді беру участь у аж настільки псевдомістичній і до того ж штампованій драмі замість документальної стрічки, то ніколи не дав би на це згоди. «

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Українці користуються шрифтом Петра І, а треба своїм – каліграф Чебаник. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-11-24. 
  2. Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника. Арсенал (uk). Процитовано 2019-11-24. 
  3. Як виглядає абетка з українським серцем — освітній блог | «Освіторія». Освіторія (uk). Процитовано 2019-11-24. 
  4. Як «ожила» українська абетка Василя Чебаника: інтерв'ю з автором проєкту Дмитром Лісенбартом. Всеосвіта (uk-UA). Процитовано 2019-11-24. 
  5. а б в Проект «Графіка української мови» | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Процитовано 2019-11-24. 
  6. Українська мова отримала нову графіку на основі старої абетки. Сайт українського успіху (uk). 2019-05-23. Процитовано 2019-11-24. 
  7. а б Rutenia (4 шрифта) – Rentafont. (Перевірено 12 листопада 2020)
  8. а б Рутенія. Повернення Коду НаціїПрямий, 24.08.2020.
  9. Василь Чебаник про абетку «Рутенія» // Нестор Воля, 21.07.2020.
  10. Василь Чебаник: Українська абетка. Рутенія. Лекція майстер-клас.
  11. Українську абетку «оживили» на «Книжковому Арсеналі». www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-11-24. 
  12. а б Кінокомпанія «Банк Ідей» представила Держкіно завершений фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації» // Детектор медіа, 19 лютого 2020.
  13. Євген Садко. Навіщо українцям шрифт Рутенія? // Rentafont, 25 вересня 2020.
  14. Іван Семесюк. Мушу гостро відреагувати на фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації»Facebook, 6 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]