Ріроріро мангровий
| ?Ріроріро мангровий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Надродина: | Meliphagoidea |
| Родина: | Шиподзьобові (Acanthizidae) |
| Підродина: | Шиподзьобні (Acanthizinae) |
| Рід: | Ріроріро (Gerygone) |
| Вид: | Ріроріро мангровий |
| Біноміальна назва | |
| Gerygone levigaster Gould, 1843 | |
| Підвиди | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Gerygone levigaster |
 Віківиди: | Gerygone levigaster |
 ITIS: | 560260 |
 МСОП: | 22704718 |
 NCBI: | 722652 |
Ріроріро мангровий[2] (Gerygone levigaster) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Мешкає в Австралії і на Нової Гвінеї.
Довжина птаха становить 9-11 см, вага 6 г. Забарвлення мангрового ріроріро майже повністю сіре, нижня частина тіла світло-сіра. Над очима помітні білі "брови". Дзьоб і лапи чорні, райдужка червона. Представники підвиду G. l. pallida мають коричнюватий відтінок, представники підвиду G. l. cantator більші за розмірами.
Виділяють три підвиди:[3]
- G. l. pallida Finsch, 1898 (південне узбережжя Нової Гвінеї);
- G. l. levigaster Gould, 1843 (північно-східне узбережжя Австралії);
- G. l. cantator (Weatherill, 1908) (північно-західне узбережжя Австралії).
Мангрові ріроріро мешкають на південному узбережжі Нової Гвінеї і на північному узбережжі Австралії. Вони живуть здебільшого в мангрових лісах, а також в сусідніх лісах і лісових масивах. Цей вид мігрує з мангрових лісів в сусідні ліси в пошуках корму, особливо в період розмноження. В Кімберлі[en] , де ареал мангрового ріроріро перетинається з ареалом великодзьобого ріроріро, мангровий ріроріро фактично витіснений з мангрових лісів і мешкає в чагарниках і заростях акації.
Мангровий ріроріро харчується здебільшого комахами. Він ловить їх в кронах дерев і серед мангрових заростей. Іноді він шукає здобич в змішаних зграях, до яких також можуть входити окулярники, медолюбові і віялохвістки.
Мангрові ріроріро можуть розмножуватися впродовж всього року, однак найчастіше роблять це навесні-влітку на північному сході Австралії та в сухий сезон на півночі. Гніздо куполоподібне, овальне, підвішене серед мангрових заростей. В кладці 2-3 яйця, інкубаційний період триває 14-17 днів. Пташенята залишаються в гнізді ще 14-17 днів.
Мангрові ріроріро є жертвою гніздового паразитизму з боку зеленоголових дідриків.[4]
- ↑ BirdLife International (2012). Gerygone levigaster. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2019.
- ↑ Noske, R.A. (2001) "The breeding biology of the Mangrove Gerygone, Gerygone laevigaster, in the Darwin region, with notes on brood parasitism by the Little Bronze-cuckoo, Chrysococcyx minutillus". Emu 101: 129-135 doi:10.1071/MU00013
- del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2006). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |