Шиподзьоб жовтогузий
| Шиподзьоб жовтогузий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Acanthiza chrysorrhoa (Quoy & Gaimard, 1830)[2] | ||||||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Saxicola chrysorrhoa Quoy & Gaimard, 1830 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Шиподзьоб жовтогузий[3] (Acanthiza chrysorrhoa) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae).[4][5] Ендемік Австралії.
Опис[ред. | ред. код]
Жовтогузий шиподзьоб є найбільшим птахом роду Шиподзьоб. Довжина птаха становить 9,5-12 см, вага 9 г. Він має короткий хвіст і довгий тонкий дзьоб. Голова і шия птаха сірі, лоб чорний з білими плямками, над очима білі "брови", горло біле. Живіт білий, крила сірі, хвіст чорний, гузка жовта. Очі карі, лапи чорні. Забарвлення підвидів дещо різниться. Жовтогузі шиподзьоби можуть жити до 9 років.[6][7]
Жовтогузому шиподзьобу притаманний музикальний, ніжній спів. Він також здатен імітувати звуки інших птахів, наприклад маскової манорини.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[8]
- A. c. normantoni (Mathews, 1913) (Центральна Австралія, внутрішні райони Північно-Східної Австралії);
- A. c. leighi Ogilvie-Grant, 1909 (Північно-Східна Австралія);
- A. c. leachi Mathews, 1912 (північ і схід Тасманії);
- A. c. chrysorrhoa (Quoy & Gaimard, 1832) (Південно-Західна і Південна Австралії).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтогузі шиподзьоби є ендеміками Австралії. Цей вид поширений на заході, півдні і сході континенту, а також в Тасманії. Відсутній на північному узбережжі Західної Австралії, в деяких районах Центральної Австралії, на півночі Квінсленду, а також на півночі і в центрі Північної Території. Жовтогузі шиподзьоби мешкають в різноманітних природних середовищах: в лісах, чагарниках, на полях, поблизу водойм, в парках і садах, в прибережних заростях.
Раціон[ред. | ред. код]
Жовтогузі шиподзьоби здебільшого комахоїдні, але можуть доповнювати раціон насінням. Вони зазвичай шукають здобич на землі, іноді серед заростів. Утворюють невеликі зграйки від 3 до 12 птахів. в зграї можуть входити птахи інших видів: малі пустковики, короткодзьобі ріроріро та інші.
Розмноження[ред. | ред. код]
Гніздування відбувається в липні0грудні. За рік може вилупитися до трьох виводків. Птахи цього виду утворюють пари, але часто в гніздуванні і піклуванні над пташенятами парі допомагають інші птахи. Гніздо куполоподібної форми, розміщується серед чагарників або густого листя. На вершині гніда знаходиться фальшиве "гніздечко"- заглибина чашоподібної форми, до справжнього гнізда веде прихований вхід.[9] В кладці 3-4 яйця розміром 18×13 мм. Яйця білого кольору, поцятковані коричневими плямками. Інкубаційний період триває 16-18 днів, пташенята покидають гніздо на 19 день.
Рудогузі шиподзьоби є жертвою гніздового паразитизму з боку смугастощоких дідриків і віялохвостих кукавок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2012). Acanthiza chrysorrhoa. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Quoy, J.R.C. & Gaimard, J.P.: Voyage de découvertes de l'Astrolabe exécuté par ordre du Roi, pendant les anneés 1826-1827-1828-1829, sous le commandement de M.J. Dumont-d'Urville. T. 1: Zoologie. Paris: J. Tastu, 1830, s. 198. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Pizzey, Graham; Doyle, Roy (1980) A Field Guide to the Birds of Australia. Collins Publishers, Sydney. ISBN 073222436-5
- ↑ Marki, Petter Z.; Jønsson, Knud A.; Irestedt, Martin; Nguyen, Jacqueline M.T.; Rahbek, Carsten; Fjeldså, Jon (2017). Supermatrix phylogeny and biogeography of the Australasian Meliphagides radiation (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 107: 516—29. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.021. PMID 28017855.
- ↑ del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2007). Handbook of the Birds of the World, Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. P. 608, ISBN 978-84-96553-42-2
- ↑ Acanthiza chrysorrhoa. Threatened Species Profile (PDF). Department for Environment and Heritage. 11 stycznia 2012. Процитовано 20 września 2015.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 21 January 2019.
- ↑ Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 302. ISBN 0-646-42798-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Записи і знімки жовтогузого шиподзьоба. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |