Садріддін Айні

Садріддін Айні
тадж. Садриддин Айнӣ
Портрет на радянській марці
Народився	15 (27) квітня 1878 Бухарська область, СРСР
Помер	15 липня 1954(1954-07-15)[…] (76 років) Душанбе, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	поет, журналіст, історик, письменник, педагог, лексикограф, літературний критик, політик, прозаїк
Мова творів	таджицька
Жанр	роман
Членство	СП СРСР
Партія	Communist Party of the Tajik Soviet Socialist Republicd і КПРС
Діти	Kamal Aynid
Нагороди
Садріддін Айні у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

На 5 таджицьких сомоні

Садріддін Айні (тадж. Садриддин Айнӣ, узб. Sadriddin Ayniy, справжнє ім'я — Садріддін Саїд–Мурадзаде, 27 квітня 1878, Соктарі, Бухарський емірат (нині Бухарська область, Узбекистан) — 15 липня 1954, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — таджицький письменник, основоположник таджицької радянської літератури, заслужений діяч науки, академік і президент АН Таджицької РСР (з 1951), почесний член АН Узбецької РСР (1943). Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Життєпис

Родом з села Соктарі (Бухарська область). По закінченні духовної школи вчителював. В 1917, переслідуваний бухарським еміром, потрапив до в'язниці. Звільнили його російські революційні солдати. Айні одним з перших таджицьких письменників став на бік пролетарської революції; вірші цих років об'єднані у збірку «Іскри революції» (1923).

Писав таджицькою і узбецькою мовами. Перший прозаїчний твір-повість «Бухарські кати» (1920) — про останні дні бухарського [емірат]у. Повість «Одіна» (1924) і роман «Дохунда» (1927—1929) присвячені соціалістичній революції. Визначний твір «Раби» (1935) — епопея про життя таджицького народу, його боротьбу за перемогу Радянської влади. В 1939 році написав «Смерть лихваря» (2-а ред. 1952). Вершина творчості Айні — автобіографічна повість «Спогади» («Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950). Айні — також публіцист, вчений-історик та літературознавець.

Відіграв значну роль у розвитку сучасної таджицької літературної мови, мав величезний вплив на розвиток таджицької й узбецької літератур.

У 1951 — 15 липня 1954 року — президент Академії наук Таджицької РСР.

Твори

• «Бухарські кати» (1920);
• «Одіна» (повість; 1924);
• «Дохунда» (роман; 1927—29);
• «Раби» (1935);
• «Смерть лихваря» (1939; 2-а ред. 1952);
• «Спогади» (автобіографічна повість; «Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950).

Твори Айні перекладені російською, українською та іншими мовами народів колишнього СРСР.

• Укр. перекл. — Дохунда. X., 1934;
• Смерть лихваря. К., 1958;
• Рос. перекл. — Коротко о моей жизни. Сталинабад 1958.

Джерела та література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Брагинский И. С. Жизнь и творчество Садриддина Айни. М., 1959 (рос.)
• Садриддин Айни. Библиографический указатель. Сталинабад, 1956 (рос.)
• Акобиров Ю., Харисов Ш. Садриддин Айни. — М.: Молодая гвардия, 1968. — 144 с. — (Жизнь замечательных людей). — 100 000 экз. (в пер.) (рос.)

Посилання

• Айні, Садріддін // ВУЕ
• Айні Садриддін Саїдмурадович на www.pisateli.freenet.tj (Письменники Таджикистану) //«Писатели Таджикистана», Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)