Саймаа
| Саймаа фін. Saimaa | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 61°15′ пн. ш. 28°15′ сх. д. / 61.250° пн. ш. 28.250° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Фінляндія | |||
| Регіон |
Північна Савонія Південна Савонія[1] Південна Карелія Північна Карелія | |||
| Розташування | південний схід Фінляндії | |||
| Геологічні дані | ||||
| Склад | Proper Saimaad, Pihlajavesid, Puruvesid, Haukivesid, Lake Orivesid, Lake Pyhäselkäd, Enonvesid, Pyyvesid і Ukonvesid | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 4 370 км² | |||
| Висота | 76 м | |||
| Глибина середня | 17 м | |||
| Глибина макс. | 82 м | |||
| Ширина | 75 км | |||
| Берегова лінія | 14 850 км | |||
| Об'єм | 36 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | Vuoksi basind | |||
| Вливаються | Pielisjokid | |||
| Витікають | Вуоксі, Сайменський канал | |||
| Площа басейну | 69 500 км² | |||
| Країни басейну | Фінляндія | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Лаппеенранта, Іматра, Савонлінна, Міккелі | |||
| Острови | 3507 | |||
| Geonames | 638181 | |||
  Саймаа (Фінляндія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Саймаа у Вікісховищі | ||||
Саймаа[2], Сайма[3] (фін. Saimaa Фінською: [ˈsɑi̯mɑː], швед. Saimen) — найбільше озеро Фінляндії (за іншим визначенням — озерна система), розташоване на південному сході країни. Його площа становить 4 370 км², а єдиною річкою, яка витікає із озера, є Вуоксі, яка тече на схід і впадає у Ладозьке озеро.
Улоговини озер, що утворюють Сайменську систему, мають тектонічне походження — вони розширені і згладжені під впливом покривних зледенінь[4] Після відступу льодовика з більшої частини сучасного басейну озера 10 000 років тому озерні улоговини безпосередньо мали сполучення з Балтійським басейном, і були затоками Іольдійового моря. Після завершення Анцилової трансгресії близько 9 000 років тому частина басейну на північ і захід від сучасного міста Варкаус залишалася затокою[5]. Остаточне відокремлення сучасного басейну озера Сайма від Балтики сталося близько 8 000 років тому. У цей час на місці сучасних озерних систем Сайма і Пяйянне існував єдиний басейн (рівні озер були практично рівні), стік з якого здійснювався у Ботнічну затоку через долину сучасної річки Калайокі[fi]. Поріг стоку розташовувався на місці сучасного озера Котаярві[fi] (розташоване на території національного парку Пюхя-Хяккі).
Стоку води до Фінської затоки перешкоджало пасмо Салпаусселькя. Після прориву пасма на південь від озера Пяйянне і появи річки Кюмійокі близько 6 100 років тому рівень озера Пяйянне знижується, і Сайма виділяється в самостійний басейн. Новий поріг стоку формується в районі сучасного озера Селькяюден'ярві фін. Selkäydenjärvi у Пієлавесі (Північна Савонія). Близько 6 000 років тому води озера Сайма формують новий канал стоку через озерце Маткуслампі біля Міккелі і озерце Кярьенлампі біля Лаппеенранта в систему Кюмийокі, деякий час відбувається біфуркація стоку, поки близько 5 500 років тому північний канал стоку в районі Пієлавесі не висох[6]. Сучасний канал стоку через річку Вуоксі в Ладозьке озеро сформувався 5 000 років тому (за іншими джерелами — 5 700 років тому[7], коли пасмо Салпаусселькя-I знову було прорвано в районі міста Іматра.
Дві гілки озерної системи Саймаа простягаються на північ приблизно на 350 км від міста Лаппеенранта на південному березі власне озера Саймаа до міста Ійсалмі на західній гілці і до міста Нурмес на східній гілці. Озерна система налічує близько 120 озер і безліч річок і струмків, іншими словами вона є сукупністю численних пов'язаних одна з одною водойм-складових, кожна з яких має власну назву. Як єдине ціле озерна система Саймаа є четвертим за величиною озером Європи. Довжина його берегової лінії становить 14 850 км. У найглибшій точці озеро має 85 м, але в середньому його глибина становить всього 7 м і воно містить менше води, ніж озерна система Пяйянне, яка має меншу площу.
- Саймаа (фін. Saimaa), 137 703 га[8] або 176 000 га[9]
- Піхлайявесі[fi] (фін. Pihlajavesi), 71 258,5 га
- Оривесі[fi] (фін. Orivesi), 60 130,2 га
- Хауківесі[fi] (фін. Haukivesi), 56 042,9 га
- Пурувесі[fi] (фін. Puruvesi), 41 635,4 га
- Пюхяселькя[fi] (фін. Pyhäselkä), 36 110,4 га
- Енонвесі[fi] (фін. Enonvesi), 19 667,6 га
- Пюювесі[fi] (фін. Pyyvesi), 2 975,11 га
- Уконвесі[fi] (фін. Ukonvesi), 2 423,26 га
У 1848-1856 роках був побудований Сайменський канал (у той час він мав назву «Канал Імператорів») довжиною 58 кілометрів з 28 шлюзами, який з'єднав Сайменську озерну систему з Фінською затокою в районі міста Виборг. Для свого часу канал був значною гідротехнічною спорудою, тому що половину русла каналу довелося вирубати в гранітних скелях.
Після радянсько-фінській війни 1939-1940 року Карельський перешийок і більша частина каналу відійшли до Радянського Союзу. У 1963-1968 роках канал був серйозно реконструйований, кількість шлюзів зменшилася з 28-ми до 8-ми. З 1991 року каналом можуть користуватися і прості туристи. Через інші канали озеро з'єднано з іншими великими озерами Фінляндії і тому канал має велике значення для промислового і туристичного судноплавства.
Один із трьох видів прісноводних тюленів — Саїмська кільчаста нерпа (Pusa hispida saimensis), живе тільки в озері Саймаа. Знаходиться під загрозою зникнення, популяція нерпи, за даними на 2016 рік, оцінюється в 360 тварин[10].
-
Озеро Саймаа (1905—1915).
Фото С. М. Прокудина-Горського -
Пором на озері Саймаа -
.jpg)
- Список озер
- 1533 Саймаа — астероїд, названий на честь озера[11].
- ↑ http://geo.stat.fi/geoserver/tilastointialueet/wfs
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Сайма // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Сайма // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- ↑ Tikkanen, M, Oksanen, J. Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland (англ.) // Fennia - International Journal of Geography — Helsinki: Geographical Society of Finland, 2002. — No. 1-2. — ISSN 0015-0010
- ↑ Tikkanen, M. Long-term changes in lake and river systems in Finland (англ.) // Fennia - International Journal of Geography — Helsinki: Geographical Society of Finland, 2002. — No. 1-2. — P. 31-42. — ISSN 0015-0010
- ↑ Герасимов Д. В., Сейтсонен О., Нордквист О. Береговая хронология» и история Ладоги в свете результатов раскопок археологического комплекса Комсомольское 3 в 2007 г // Радловский сборник: научные исследования и музейные проекты МАЭ РАН в 2007 г. : Журнал / Ответственный редактор: Чистов Ю.К., Рубцова М.А.. — СПб.: МАЭ РАН, 2008. — С. 188-193. — ISBN 978-5-88431-154-1.)
- ↑ Suur-Saimaa
- ↑ World Lake Database (International Lake Environment Committee). Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018. [Архівовано 2018-12-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Сайменская кольчатая нерпа. — WWF Финляндия
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- «Страны и народы», Зарубежная Европа (Общий обзор, Северная Европа), Москва, «Мысль», 1981, ст. 104,106 (рос.)
- Саімаа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Saimaa. Etelä-Savon ELY-keskus.
- Lake Saimaa (LAKE, FINLAND) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Saimaa canal links two karelias // This is Finland (англ.)
- http://www.visitsaimaa.fi/en/ Visit Saimaa (The Official Travel Guide of Lakeland Saimaa) (англ.) (рос.) (фін.)
|
Це незавершена стаття з географії Фінляндії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про озеро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |