Самородне залізо

Залізо самородне (рос. железо самородное, англ. native iron, нім. gediegenes Eisen n) – мінерал класу самородних елементів, Fe.
Загальний опис[ред. • ред. код]
Розрізняють земне (телуричне) і космогенне (метеоритне) З.с.
У телуричному залізі вміст Ni не вище за 2,9%, тоді як в метеоритному (камаситі) - 6,4%.
У космогенному залізі підвищений вміст газів (Н2, СО, СО2).
Обидва різновиди З.с. представлені модифікацією альфа-Fe, стійкою при нормальній т-рі.
Домішки Co, Mn, Cu, C, P,S, As, Si пов'язані з механічними включеннями.
Колір З.с. сталево-сірий, блиск металічний, спайність по кубу.
Твердість 4-5, густина 7,0-7,8.
Ковке, феромагнітне.
З.с. – рідкісний мінерал.
Самородне залізо земного походження (ферит) зустрічається дуже рідко у вигляді пилоподібних вкраплень у вулканічних породах (базальтах). Єдиний виняток складає родовище у Гренландії, де мало місце унікальне геологічне явище: подібно до процесу штучного витопу, залізна руда при високій температурі пройшла крізь поклади вугілля й утворила готове залізо у вигляді металевого масиву.
Див. також[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.