Саїд Кутб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Саїд Кутб (*9 жовтня 1906 — †29 серпня 1966) - мусульманський реформатор, педагог, мислитель та суспільно-політичний діяч. Народився в селищі Калія, що за 235 км від Каїру, в родині збіднілого землевласника.

Навчання почав у медресе. У десять років вивчив Коран напам'ять. У 1920 році поїхав до Каїра де продовжив навчання спочатку у ліцеї, а потім в університеті Дар аль-Улум (Dar al-Ulum). Закінчивши навчання і отримавши диплом викладача навчальної школи, Саїд Кутб у 1939 році почав кар'єру в Міністерстві громадської освіти.

Вже навчаючись в університеті Кутб зайнявся літературною діяльністю — писав поезію та прозу. Його твори друкувалися у виданнях “Нове життя”(Al-Hayat Al-Jadida) і “Заклик” (Al Balag ). Кутб-поет писав романтичні вірші, героєм яких був песимістичний бунтівник, чия душа шукала відповіді на питання що стосувались сенсу існування людини, значення смерті та життя й інших філософських тем.

Але романтичний період творчості Саїда Кутба тривав недовго. Мислитель звернув увагу на суспільно-політичні проблеми суспільства та взяємозв'язок релігії та життя. Його доробком у цій сфері стала велика кількість праць ісламських наук, дослідження взаємозв'язків ісламу з соціально-політичними аспектами життя суспільства.

У творчості Саїда Кутба знайшли своє концентроване відбиття ідеї соціальної справедливості. Його перу належить, зокрема, фундаментальна праця "Соціальна справедливість в Ісламі".

Виходячи з уявлення про глобальний характер ісламського бачення Божественного, навколишнього світу, життя й людини, Саїд Кутб дає основні характеристики соціальної справедливості в ісламі. Саїд Кутб піддавав критиці ідеї матеріального накопичення, які властиві західному складу життя. Після поїздки до США вказав на проблеми західної цивілізації, що у першу чергу полягають у відсутності духовності, фундаментальних суспільних ідеалів.

Соціальна справедливість в ісламі, на його думку, базується на рівності духовно вільних людей і громадським співробітництві. Насамперед, це справедливість, яка охоплює всі сторони людського життя. Цінності, до яких апелює ця справедливість, не обмежуються лише економічними категоріями й матеріальними цінностями. Це сукупність усіх цінностей: духовних, моральних і матеріальних[1].

Аж ніяк не економічні цінності є вищими цінностями ісламського суспільства: "...і найшанованіший перед Аллахом серед вас – найбільш богобоязливий (благочестивий). Воістину, Аллах – той хто Знає, той хто Відає" [2,49:13], "Аллах підвищує по ступенях тих з вас, хто увірував, і тих, кому дароване знання"[2,58:11], " Багатство і сини – прикраса дольного життя, однак нетлінні благодіяння краще за винагородою перед твоїм Господом, і на них краще покладати надії" [2,18:46].

Ідеї Саїда Кутба знайшли відбиття у соціально-політичній діяльності політичної ісламської організації "Брати мусульмани". Після загибелі Гасана аль-Банни, Саїд Кутб став їх головним ідеологом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кутб С. Сущность социальной справедливости в исламе//[IslamNews].-Режим доступу: http://www.islamnews.ru/utl/affichage.php?idprim=510&cat=3

Джерела[ред.ред. код]

  • Кутб С. Сущность социальной справедливости в исламе//[IslamNews].-Режим доступу: http://www.islamnews.ru/utl/affichage.php?idprim=510&cat=3
  • Коран. Перевод смыслов и комментарии Э.Р. Кулиева. -М.: Умма. 2006, -798с.