Свято-Миколаївська церква (Новомиргород)
| Свято-Миколаївська церква | |
|---|---|
.JPG) Свято-Миколаївська церква. Вигляд з західного боку | |
| 48°48′59″ пн. ш. 31°38′47″ сх. д. / 48.81638889002777404° пн. ш. 31.64638889002777944° сх. д.Координати: 48°48′59″ пн. ш. 31°38′47″ сх. д. / 48.81638889002777404° пн. ш. 31.64638889002777944° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і пам'ятка архітектури[d] |
| Розташування |
 Україна, Новомиргород |
| Архітектор | невідомий |
| Засновник | Висоцький Микола Петрович |
| Початок будівництва | 1809 |
| Кінець будівництва | 1809 |
| Стиль | еклектика (архітектура) |
| Належність | ПЦУ |
| Єпархія | Кіровоградська єпархія УПЦ МП |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України (216-Кв) і пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | м. Новомиргород, вул. Садова, 61/1 |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
  Свято-Миколаївська церква (Новомиргород) (Україна) | |
 | |
 Свято-Миколаївська церква у Вікісховищі | |
Свято-Миколаївська церква — православна церква в місті Новомиргород, Кіровоградська область; пам'ятка архітектури національного значення XIX століття.
Історія[ред. | ред. код]
Миколаївська церква в Златополі була зведена в 1809 році на кошти Миколи Висоцького замість старої дерев'яної Успенської церкви, побудованої ще за Любомирських. Тривалий час церква була єдиним православним храмом в Златополі, населеному переважно євреями.
Після смерті Висоцького в 1827 році його було поховано на території церкви (надгробок не зберігся).[1]
В 1834 році ієрей Костянтин Величковський рапортував у Чигиринське духовне правління про стан Миколаївської церкви. Він сповіщав, що єврейські лавки та будинки з шинками розташовані впритул до церковного подвір'я, що спричинює постійний шум та бруд навколо храму, псує його зовнішній вигляд і заважає церковній службі. Крім того Величковський зазначав, що в златопільських шинках з необережності часто трапляються пожежі, що загрожує будівлі церкви, як це сталося 2 червня 1833 року. Ієрей просив посприяти розчищенню навколишню територій від єврейських споруд і відвести ці землі церкві для спорудження будинків священнослужителям, які не мають власного житла і винаймають квартири.[2]
Фото початку XX століття свідчать, що над бабинцем церкви в дорадянський період існувала дзвіниця.
В радянський період у приміщенні церкви розташовувався краєзнавчий музей. На вимогу віруючих споруда була повернена релігійній громаді.[3]
Реєстрація статуту релігійної громади Свято-Миколаївської церкви УПЦ МП проведена рішенням Кіровоградського облвиконкому № 305 від 5 грудня 1991 року.
Станом на 2011 рік настоятелем Свято-Миколаївської церкви є митрофорний протоієрей отець Віктор (в миру — Віктор Бондарчук, 1968 р.н.).[4] 22 квітня 2023 року громада перейшла до Православної Церкви України[5].
.jpg)
Архітектура[ред. | ред. код]
Церква цегляна, побудована в стилі еклектики. В плані складається з трьох частин: центрального квадратного об'єму, прямокутного притвору та напівкруглої абсиди. Головний вхід з західного боку оздоблений чотирма колонами, які стоять на високому цоколі. План та об'ємно-просторова структура церкви продовжують традиції української архітектури, зовнішній декор виконано в стилі еклектики.
Охорона[ред. | ред. код]
Знаходиться на обліку як пам'ятка архітектури загальнодержавного значення під охоронним номером 216-Кв (відповідно розпорядження голови Кіровоградської ОДА № 261-р від 7 серпня 1997 року).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Невмитий Ю. А. Новомиргородщина і декабристи. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2011. — С. 23 ISBN 978-966-1588-73-7
- ↑ Рапорт м. Златополя иерея Константина Величковского в Чигиринское духовное правление об состоянии церкви в м. Златополе 1834 г. // Бекет — историко-генеалогическая база данных Украины [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Стоян М. Наш край — частка України // «Червона зірка», № 17 (8110) від 23.04.1996
- ↑ Духовенство Новомиргородського благочиння. Сайт Кіровоградської єпархії УПЦ МП. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 1 липня 2011.
- ↑ Сарафанова, Наталія (22 квітня 2023). У Новомиргородській громаді на Кіровоградщині голосували за перехід до Православної церкви України. https://suspilne.media/ (Українська) . Суспільне Новини. Процитовано 23 квітня 2023.
Див. також[ред. | ред. код]
- Пам'ятки архітектури Новомиргородського району
- Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Кіровоградська область/Новомиргородський район
Джерела[ред. | ред. код]
- Історичні пам'ятки Новомиргорода [Архівовано 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Тимошенко М. В. Листопадове. Історичні відомості. Події. Коментарі. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. — 2008. — С. 43. ISBN 978-966-1588-13-3
- Дані про мережу церков і релігійних організацій в Новомиргородському районі станом на 1 січня 2009 року. Сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації апарату Новомиргородської райдержадміністрації.
- Вимагають переходу до ПЦУ. Біля церкви на Кіровоградщині зібралось більше сотні людей
