Свято-Михайлівська церква (Вишка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святого Михаїла
48°57′03″ пн. ш. 22°41′04″ сх. д. / 48.9509125352632779° пн. ш. 22.684586554461724006° сх. д. / 48.9509125352632779; 22.684586554461724006Координати: 48°57′03″ пн. ш. 22°41′04″ сх. д. / 48.9509125352632779° пн. ш. 22.684586554461724006° сх. д. / 48.9509125352632779; 22.684586554461724006
Країна Україна
Село Вишка
Конфесія УПЦ МП
Тип церква
Тип будівлі тридільна
Стиль бойківська школа
Дата заснування 17-18 століття
Статус  Пам'ятка архітектури національного значення
Церква Святого Михаїла. Карта розташування: Україна
Церква Святого Михаїла
Церква Святого Михаїла
Церква Святого Михаїла (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Архістратига Михаїла.

Церква Святого Михаїла — дерев'яна церква, пам'ятка архітектури національного значення[1]. Розташовується у селі Вишка, яке знаходиться у Великоберезнянському районі Закарпатської області[2]. Охоронний номер — 0700217[3].

Історія[ред. | ред. код]

До виникнення Михайлівської церкви, у селі Вишка було два храми, проте вони були знищені[4]. Точна дата побудови Михайлівської церкви до сих пір не відома. Міститься інформація про різні періоди її виникнення: вона може бути створена у 17 столітті, у 1700 році[5][6] чи у другій половині 18 століття[2]. Майстри, які брали участь у її будівництві, також були зайняті при будівництві храму в селі Сухому, який був зведений на декілька років пізніше[7]. Існують думки, що церква у селі Вишка могла слугувати для них прикладом при будівництві[2]. У 1924 році один із церковних дзвонів був відлитий Ф. Еґрі[4]. У 1991 році відбулось перекриття даху новим гонтом. У 1995—1996 роках інтер'єр оббили фанерою та розмалювали. Участь у цьому брали майстри Ілля Приймич та Василь Павліщук. У кінці 20 століття покриття даху церкви замінили бляхою[6] і це зруйнувало її первинний вигляд. Церковні двері також були замінені[8]. В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1121). Церковником Михайлівського храму з початку 21 століття є Михайло Митро. В наш час про стан церкви піклуються парафіяни[9].

Архітектура[ред. | ред. код]

Споруда збудована у стилі народної школи дерев'яного зодчества[5]. Вона містить перехідні елементи від бойківської архітектури до лемківської[4]. Для будівництва споруди використовувались ялинкові бруси[7], зрублені на схилах гори Красії. Згідно інших джерел, застосовувались букові бруси. Цвяхи не використовувались[9]. Михайлівська церква височіє на кам'яному фундаменті[7]. Церква триверха, тризрубна[2]. Центральний зруб наближається до квадратної форми[1], його ширина більша, ніж у інших зрубів. Всі зруби церкви мають нахил до середини[6].

У другій половині 18 столітті у зовнішньому вигляді церкви відбулись зміни[1]. Шатровий верх, який знаходився над бабинцем[2], був замінений на каркасну дзвіницю[6]. Вона мала більшу висоту у порівнянні з центральним верхом[2]. По периметру четверика цього яруса міститься непомітна аркада голосників. Емпори розташовані над бабинцем. Для обшивки стін та даху використовувався гонт різного типу[2]. Багатоступінчасті верхи в середині не мають перекриття[2]. Шатрові верхи церкви мають два заломи. Їх завершують маківки. Гонт на стінах був викладений у ялинковій формі[6]. У церкві збережені деякі зразки декоративно-прикладного мистецтва початку 18 століття[2]. Розміри сучасної церкви 5,1х15,7 метрів[4]. Церковні віконні конструкції мають стародавню систему захисту від зовнішніх несприятливих погодних факторів: бокові дощечки фігурно вирізані, ними підтримується ґонтовий дашок. Церковна вежа має три дзвони, один із них містить надпис[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Михайлівська церква (бл. 1700, 2 п. XVIII ст.)//Архітектура та краєзнавство України. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Церква св. арх. Михаїла, 1700, XVIII ст. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 року № 396 «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
  4. ↑ а б в г д Церкви України: Закарпаття. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  5. ↑ а б Закарпаттячко. Великоберезнянський р-н, с. Вишка. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  6. ↑ а б в г д Сергій Федака. Населенні пункти і райони Закарпаття: історично-георгафічний довідник. — Видавництво «Ліра», 2014—264 с
  7. ↑ а б в Вишка. Михайлівська церква 18 століття. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  8. ↑ Церква в селі Вишка. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  9. ↑ а б Україна втрачає дерев'яні церкви: 2,5 тисячі пам'яток у катастрофічному стані. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свято-Михайлівська_церква_(Вишка)&oldid=41539382