Северин Гербурт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Северин Гербурт, або Зебжид Гербурт з Фельштина, Добромиля, Брухналя гербу Павча (або Гербурт, помер 1497) — шляхтич, військовик, урядник, зокрема, в українських землях Королівства Польського. Представник роду Гербуртів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ольга Лащинська вважала його сином перемиського хорунжого Гербурта[1] (свого часу Каспер Несецький називав його сином Миклаша Гербурта[2]).

У джерелах згаданий у 1453—1497 роках[1]. Від 1477[3] р. був львівським хорунжим. Званий був Фельштинським, на відміну від брата Миколая (бл. 1453—1477, званий Добромильським), з яким були співвласниками маєтностей. Після смерті брата Миколая якийсь час не ділив спадку з братанками. У 1484—1485 р. провели поділ. Северин отримав, між іншим, Фельштин, для якого «вистарав» у короля Казимира IV Ягелончика права щорічного ярмарку, щотижневих торгів. Правдоподібно, брав участь у Чорноморській виправі, загинув у битві під Козьміном 1497 р.

Дружина — галицька підкоморянка Анна Кола з Далеєва.[4] Мав 2-х синів, зокрема:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Łaszczyńska O. Herburt (Herbord Herbordowicz z Felsztyna, Przyłbic i Bruchnalia), (poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 439. (пол.)
  2. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 357. (пол.)
  3. за Несецьким, посідав уряд 1471 → див.: Niesiecki К. Korona polska… — T. 2. — S. 357.
  4. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 41. (пол.)
  5. Там само. — С. 40—41.
  6. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności [Архівовано 2014-06-07 у Wayback Machine.]. — Т. 2. — S. 168.
  7. Sikora F. Sieniawski Gunter, właściwie Gunter, Guncerz z Sieniawy i Wojniłowa h. Leliwa (zm. ok. 1494) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 119. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]