Сегалович Лев Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Сегалович
Загальна інформація
Повне ім'яЛев Маркович (Мордухович) Сегалович
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Народився25 вересня 1916(1916-09-25)
Херсон, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер27 березня 2001(2001-03-27) (84 роки)
Москва, Росія
ПохованняВаганьковське кладовище
Alma materХарківська державна академія фізичної культури
Вагова категоріянайлегша
Спортивний клуб«Будівельник» (Харків), СКІФ (Харків), ЦДКА (Москва)
ТренерМихайло Романенко
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеняМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР
Аматорська кар'єра
Боїв128
Перемог121
Спортивні медалі
Бокс
Чемпіонат СРСР
Золото 1940 Москва до 52 кг
Золото 1944 Москва до 52 кг
Золото 1945 Москва до 52 кг
Золото 1946 Москва до 52 кг
Золото 1947 Москва до 52 кг
Золото 1948 Тбілісі, Ленінград до 52 кг
Срібло 1949 Каунас до 52 кг
Срібло 1950 Свердловськ до 52 кг
Бронза 1938 Москва до 52 кг

Лев Ма́ркович (Мордухович) Сегало́вич (25 вересня 1916 — 27 березня 2001) — радянський боксер-любитель, згодом — тренер з боксу. Шестиразовий чемпіон СРСР, шестиразовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту СРСР (1949), заслужений тренер СРСР (1972).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в місті Херсон у багатодітній єврейській родині.

1923 року у пошуках кращого життя разом з родиною переїхав до Харкова. Ще навчаючись у школі, почав активно займатися спортом: волейболом, футболом, гімнастикою, боксом.

Після закінчення робітфаку вступив до Харківського хіміко-технологічного інституту, де закінчив 1 курс. Запрошений до Харківського державного інституту фізичної культури, який закінчив у 1938 році. Працював викладачем фізичного виховання у Харківському інженерно-будівельному інституті.

На чемпіонаті України з боксу 1936 року в Одесі виборов першу золоту медаль. У 1938 році виграв першість спортивних товариств профспілок СРСР і посів третє місце в чемпіонаті СРСР. У 1940 році вперше став чемпіоном СРСР. Також протягом 1936—1941 років вигравав першість України.

З червня 1941 року — у РСЧА. Проходив службу в евакошпиталі, потім — інструктор з лижної і фізичної підготовки, командир взводу навчального батальйону. У 1945 році закінчив Курси удосконалення офіцерського складу з фізичної освіти.

Протягом п'яти років поспіль, з 1944 по 1948, ставав чемпіоном СРСР, у 1949—1950 роках — фіналіст чемпіонатів СРСР. Переможець 1-го Всеслов'янського турніру в Празі (1946).

З 1951 року — на тренерській роботі. Серед його учнів, зокрема, олімпійський чемпіон В'ячеслав Лемешев.

Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Посилання

[ред. | ред. код]