Середа Остап Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Середа Остап Володимирович
Народився 1970(1970)
Львів
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater Львівський державний університет імені Івана Франка
Галузь історія
Заклад Український католицький університет
Посада доцент кафедри історії
Науковий ступінь доктор філософії

Оста́п Володи́мирович Середа́ (нар. 1970, м. Львів) — український історик, доктор філософії (Ph.D.) в галузі історії (2003), кандидат історичних наук (2006).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1993) та магістерську програму з порівняльної історії Центральноєвропейського університету (м. Будапешт, 1995). У 1997—2003 роках був докторантом Центральноєвропейського університету; у 2003 році захистив дисертацію на тему «Формування національної ідентичності: ранні народовці у підавстрійській Східній Галичині (1860—1873)» (науковий керівник — професор Ярослав Грицак).

У 1994—2015 роках працював у відділі нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України (у 2013—2015 роках — завідувач відділу); у 1996—2002 році — на кафедрі новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка. З вересня 2015 року викладає на кафедрі історії Українського католицького університету. З 2012 року як гостьовий викладач читає лекційні курси з історії України та Східної Європи в Центральноєвропейському університеті. З березня 2022 року — директор програми «Invisible University for Ukraine»[1].

Секретар Українського національного комітету істориків у 2012-2019 роках[2].

Дружина — соціолог Вікторія Середа. Син — Юрій Матвій (2009).

Наукові зацікавлення[ред. | ред. код]

Народовецький рух, українсько-польські відносини, громадське життя та формування національних ідентичностей у підавстрійській Східній Галичині; культурна політика та музичний театр у Києві в другій половині XIX ст.; українознавчі студії у Північній Америці під час Холодної війни.

Наукові публікації[ред. | ред. код]

  • Andriy Zayarnyuk and Ostap Sereda. The Intellectual Foundations of Modern Ukraine. The Nineteenth Century. London: Routledge, 2023.

Брошури, автореферати[ред. | ред. код]

  • Формування національної ідентичності: ранні народовці у підавстрійській Східній Галичині (1860—1873). Shaping of a National Identity: Early Ukrainophiles in Austrian Eastern Galicia (1860—1873). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (Ph.D.) зі спеціальності історія. Будапешт, 2003. — 36 с.
  • Між польським слов'янофільством та російським панславізмом. Сприйняття та розвиток слов'янських ідей серед українських (руських) громадських діячів підавстрійської Галичини у 60-х роках XIX століття. Between Polish Slavophilism and Russian Pan-Slavism. Reception and Development of the Slavic Ideas by Ukrainian (Ruthenian) Public Activists of Austrian Galicia in the 1860s / Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2012. — 42 с. — («Українознавчі розвідки». Вип. 1)
  • Тарас Шевченко: галицький вимір / Національна академія наук України, Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. — Львів, 2014. — 36 с. (співавтори: Д. Каднічанський, М. Литвин, І. Орлевич, Ф. Стеблій, Л. Хахула).

Статті[ред. | ред. код]

  • Співробітництво Івана Франка з «Товариством історичним» у Львові // Українське літературознавство. — 1992. — Вип. 56. — С. 137—145.
  • Місце Росії в дискусіях щодо національної ідентичності галицьких українців у 1860—1867 роках // Россия-Украина: история взаимоотношений / Институт славяноведения и балканистики РАН; Институт «Открытое общество»; ред. А. И. Миллер, В. Ф. Репринцев, Б. Н. Флоря. — Москва, 1997. — С. 157—169.
  • Леопольд фон Захер-Мазох і український національний рух у Галичині у 60-х роках XIX ст. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 5: Просфонима. Історичні та філологічні розвідки, присвячені 60-річчю академіка Ярослава Ісаєвича / Упоряд. Б. Якимович, М. Боянівська, О. Середа, А. Ясіновський. — Львів, 1998. — С. 561—569.
  • Англійські зв'язки львівських українців напередодні Першої світової війни // Львів: місто — суспільство — культура. — Т. 3 / Ред. М. Мудрий (=Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск). — Львів, 1999. — С. 431—452.
  • Національна свідомість і політична програма ранніх народовців у Східній Галичині (1861—1867) // Вісник Львівського університету. — Серія історична. — Вип. 34. — Львів, 1999. — С. 199—215.
  • Aenigma ambulans: о. Володимир (Іпполит) Терлецький і «руська народна ідея» в Галичині // Україна модерна. — Ч. 4-5. — Львів, 2000. — С. 81-104.
  • Володимир Шашкевич у ранньому народовецькому русі 60-х років XIX ст. // Шашкевичіана. — Вип. 3-4. — Львів; Вінніпеґ, 2000. — С. 222—232.
  • Громади ранніх народовців у Східній Галичині (60-ті роки XIX століття) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Вип. 9: Ювілейний збірник на пошану Феодосія Стеблія / Упоряд. О. Аркуша (відп.ред.), О. Середа. — Львів, 2001. — С. 378—392.
  • «Whom Shall we Be?» Public Debates over the National Identity of Galician Ruthenians in the 1860s // Jahr bücher für Geschichte Osteuropas. — 2001. — Band 49. Heft 2. — S. 200—212.
  • Професор Перемиської гімназії Кость Горбаль — «ветеран галицько-руського українофільства» // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип. 2: Видатні діячі Перемищини / Під ред. С. Заброварного. Перемишль; Львів, 2001. — С. 206—212.
  • «Ми ту не прийшли на сміх»: участь східногалицьких селян у сеймових виборах та засіданнях у Львові (60-і роки XIX ст.) // Lwów: miasto — społeczeństwo — kultura. — T. 4: Studia z dziejów Lwowa / Pod. red. K. Karolczaka. — Kraków, 2002. — S. 165—186.
  • Епізод з історії поширення російських панславістських ідей у Габсбурзькій монархії (1868 рік) // Вісник Львівського університету. — Серія історична. — Вип. 37. Ч. 2. — Львів, 2002. — С. 106-118.
  • Громада ранніх народовців у Перемишлі (перша половина 60-х років XIX ст.) // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип. 3. Інституції. Збірник наукових праць та матеріалів Міжнародної наукової конференції. Перемишль, 11-12 квітня 2002 р. / Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Польщі; Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України. Під ред. С. Заброварного. Упоряд.: С. Заброварний, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Перемишль-Львів, 2003. — С. 83-94.
  • Shaping Ukrainian and All-Russian Discourses: Public Encounters of Ukrainian Activists from the Russian Empire and Austrian Galicia (1860-70s) // Rosjai Europa Wschodnia: «imperiologia» stosowana. Russia and Eastern Europe: Applied «Imperiology» / Red. A. Nowak. — Kraków: Arcana, 2006. — Pp. 381–399.
  • From Church-Based to Cultural Nationalism: Early Ukrainophiles, Ritual-Purification Movement and Emerging Cult of Taras Shevchenko in Austrian Eastern Galicia in the 1860s // Canadian American Slavic Studies. — 2006. — Vol. 40. — No. 1. — Pp. 21–47.
  • Павлин Свєнціцький у суспільному житті Галичини: до історії польського українофільства // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15: Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича / Відп. ред. М. Крикун, заст. відп. ред. О. Середа. — Львів, 2006—2007. — С. 475—486.
  • Ruś będzie tańczyć ! «Руські бали» у Львові як фактор польсько-українських взаємин у Галичині кінця 40-х — 60-х років XIX ст. // Львів: місто — суспільство — культура. — Т. 6 / Ред. О. Аркуша і М. Мудрий (Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск). — Львів, 2007. — С. 310—332.
  • Масові урочистості та міський публічний простір. Щоденне життя (у розділі «Доба польсько-шляхетської автономії (1867—1918)») // Історія Львова: У 3 томах / Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України; ред. Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. — Т.2. — Львів: Центр Європи, 2007. — С. 301—333.
  • Die Einfuehrung der russischen Oper in Kiew 1867: Ein Beispiel imperialer Theater verwaltung // Buehnen der Politik. Die Oper in europaeishen Gesellschaften im 19. und 20. Jahrhundert / Hg. S. O. Mueller und J. Toelle. — Wien: Oldenbourg, 2008. — S. 187—204.
  • Nationalizing or Entertaining? Public Discourses on Musical Theater in Russian-ruled Kyiv in the 1870s and 1880s // Oper im Wandel der Gesellschaft. Kulturtransfers und Netzweke des Musiktheaters im modernen Europa / Hg. S. O. Mueller, Ph. Ther, J. Toelle, G. z. Nieden. — Wien: Oldenbourg; Bouhlau, 2010. — Pp. 33–58.
  • Ідеї «органічного розвою» на сторінках часопису «Русь» (1867) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 19: «Просвіта» — оберіг незалежності та соборності України. — Львів, 2010. — С. 64-76.
  • Формування національної традиції. Українське козакофільство у Галичині в 60-х роках XIX століття // Історія — ментальність — ідентичність. Випуск IV: Історична пам'ять українців і поляків у період формування національної свідомості в XIX — першій половині XX століття / За ред. Л. Зашкільняка, Й. Пісуліньської, П. Сєрженги. — Львів, 2011. — С. 395—403.
  • Між українофільством і панславізмом: до історії змін національної ідентичности галицько-руських діячів у 60-х роках ХІХ ст. (спроба полібіографічного дослідження) // Journal of Ukrainian Studies. — 2010—2011. — Vol. 35-36. Confronting the Past: Ukraine and Its History. A Festschrift in Honour of John-Paul Himka. — Pp. 103—119.
  • Imperial Cultural Policy and Provincial Politics in the Russian «South-Western Province»: The Kyiv City Theater, 1856—1866 // Kulturpolitik und Theater. Die kontinentalen Imperien in Europa im Vergleich. Hg. Philipp Ther. — Wien: Boehlau, 2012. — S. 233—245.
  • Українські народовці та польські повстанці в Східній Галичині (1863—1864): таємні контакти та публічні дискусії // Galicja a powstanie styczniowe / Pod red. M. Hoszowskiej, A. Kawalec, L. Zaszkilniaka; Towarzystwo Milosnikow Historii. — Warszawa; Rzeszow, 2013. — S. 125—134.
  • Перші публічні декламації поезій Тараса Шевченка та шевченківські «вечерниці» у Галичині // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Львів, 2013. — Вип. 23. — С. 18-33.
  • «As a Father among Little Children»: The Emerging Cult of Taras Shevchenko as a Factor of the Ukrainian Nation-building in Austrian Eastern Galicia in the 1860s // Kyiv-Mohyla Humanities Journal. — 2014. — No. 1. — Pp. 159—188.
  • I my v Evropi! / We Are also in Europe! (… for real?) // East Central Europe. — 2014. — Vol. 41. — Pp. 112—118.
  • Іван Франко про український народовецький рух у Галичині 60-х років XIX століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCLXIX: Праці Філологічної секції / Редактор Олег Купчинський. — Львів, 2016. — С. 44-54.
  • Остап Середа (5 червня 2017). Між мистецтвом і політикою: початки російської опери в Києві. uamoderna.com. Україна Модерна. Архів оригіналу за 29 жовтня 2023. Процитовано 24 березня 2024.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Invisible University for Ukraine. ceu.edu (англ.). Central European University. Архів оригіналу за 21 листопада 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  2. ↑ Склад Українського національного комітету істориків України при НАН України. inst-ukr.lviv.ua. Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 20 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Середа_Остап_Володимирович&oldid=42188161