Грицак Ярослав Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярослав Йосипович Грицак
Ярослав Грицак.JPG
Ярослав Грицак читає лекцію «Як подолати історію?» на першому занятті вуличного університету біля Львівської ратуші, квітень 2012 р.
Народився 1 січня 1960
с. Довге, Стрийський район Львівська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Місце проживання Львів
Громадянство Україна
Національність українець
Alma mater Львівський університет
Галузь наукових інтересів історія
Заклад Український католицький університет
Вчене звання професор
Нагороди премія Антоновичів

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ярослав Грицак, 2008 р.

Яросла́в Йо́сипович Грицак (* 1 січня 1960, с. Довге, Стрийський район, Львівська область) — український науковець, історик і публіцист. Доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету. Директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка, гість-професор (1996—2009) Центральноєвропейського університету у Будапешті, перший віце-президент (1999—2005) Міжнародної асоціації україністів. Головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, Критика, Slavic Review, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies. Почесний професор НаУКМА.

Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

Життєпис[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

У 1977—1982 здобув професійну освіту у Львівському державному університеті ім. І. Франка.

У 1987 здобув ступінь кандидата історичних наук у Львівському державному університеті ім. І. Франка.[1]

У 1996 здобув ступінь доктора історичних наук у Інституті української археографії НАНУ.[2]

Після Революції Гідності[ред.ред. код]

У 2014—2015 — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Президента України.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Нагорода журналу «Przegląd Wschodni» (Варшава, 1998) за найкращу іноземну книжку у галузі східноєвропейської історії
  • Нагорода ім. Соломії Павличко American Council of Learned Societies (2003)
  • Галицький лицар, номінація «громадський діяч року» (2004)
  • Премія фундації Антоновичів (2007)
  • Нагорода журналу «Кореспондент» «Найкраща книжка року» (2007)
  • Орден Республіки Польщі Bene Merito (2009)
  • Премія Антона Ґінделі з культури та історії Центральної, Східної та Південної Європи (Відень, 2010)
  • Орден «За інтелектуальну відвагу» (2010)

Книгопис[ред.ред. код]

Інтерв'ю[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Грыцак Я. И. Рабочие Бориславско-Дрогобычского нефтяного бассейна во второй половине XIX — начале XX вв. : формирование, положение, классовая борьба : автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата исторических наук. — Львов: Львовский ордена Ленина государственный университет им. И. Франко, 1986. — 16 с.
  2. Грицак Я. Формування модерної української нації: історіографія та історіософія проблеми. — Автореферат диссертації доктора історичних наук: 07.00.06. — К.: НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1996. — 43 с.

Джерела[ред.ред. код]