Сержан Дмитро Іванович
| Дмитро Сержан Сержан Дмитро Іванович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Капітан | ||||||
 | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 12 лютого 1974 | |||||
| Смерть | 22 липня 2022 (48 років) | |||||
| Поховання | Лісове кладовище | |||||
| Національність | українець | |||||
| Alma Mater | Київський національний університет будівництва і архітектури | |||||
| Псевдо | Мушкетер | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність |  Україна | |||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||||
| Рід військ |  Десантні війська | |||||
| Формування | ||||||
| Війни / битви | ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Дмитро Іванович Сержан — капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, інженер-будівельник, викладач, науковець, який героїчно загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Народився 12 лютого 1974 року.
Вищу освіту здобув в Київському національному університеті будівництва і архітектури.
Працював в АТ "Київпроект" інженером-будівельником. Працював інженером на будівельних об'єктах в Україні, Австрії та Франції, де очолював команди будівельників.
Брав активну участь в Помаранчевій революції та Революції Гідності.
З 2014 року в складі 79 окремої десантно-штурмової бригади брав участь у російсько-українській війні. Учасник оборони Донецького аеропорту та боїв за Дебальцеве. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну очолив 5 роту у складі 2 батальйону 46 окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в обороні Київщини, а саме боях за Макарів[1].
Був одружений.
Героїчно загинув 22 липня 2022 року в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну в селі Білогірка Бериславського району Херсонської області.[2]
- орден «Богдана Хмельницького» II ступеня (25.10.2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (26.03.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту».
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».
- нагрудний знак «Учасник АТО».
Похований на Лісовому кладовищі м.Києва (79 сектор, 33 ряд, 10 ділянка[5]).
- ↑ https://ukurier.gov.ua/uk/articles/bezstrashnij-mushketer/
- ↑ Безстрашний «Мушкетер». Урядовий Кур’єр. 23 лютого 2023. Процитовано 14 червня 2024.
- ↑ https://www.president.gov.ua/documents/7352022-44533
- ↑ https://www.president.gov.ua/documents/1752022-41841
- ↑ Файл:Схема Лісового кладовища.jpg. Вікіпедія (укр.). 18 січня 2019. Процитовано 14 червня 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (Україна)
- Народились 12 лютого
- Народились 1974
- Померли 22 липня
- Померли 2022
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)