Херсонський контрнаступ (2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Херсонський контрнаступ (2022)
Південний театр воєнних дій Російсько-української війни
Схема операції
Схема операції

Схема операції
Дата: 29 серпня  — 11 листопада 2022
(2 місяці, 1 тиждень та 6 днів)
Місце: Україна Херсонська область, Україна
Результат:
Територіальні зміни:
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Командувачі
Сергій Суровікін[1] Олександр Тарнавський
Андрій Ковальчук
Андрій Грицьков
Михайло Драпатий
Андрій Гнатов[2]
Військові формування
Збройні сили Російської Федерації Збройні сили України
Військові сили
20,000–25,000 (у Херсоні)[4] Не названо

Херсонський контрнаступ[5][6][7] (також контрнаступ на півдні України, контрнаступ на Херсонщині тощо) — контрнаступальна операція Сил оборони України під час російського вторгнення в Україну. 29 серпня 2022 року Україна оголосила про початок контрнаступу[8], який тривав до визволення Херсона 11 листопада 2022 року.

Внаслідок операції було визволено правобережну Херсонщину включно з Херсоном з-під російської окупації. Після цього активні бойові дії припинились, але тривають бої на Дніпрі.

Передумови[ред. | ред. код]

Російський наступ[ред. | ред. код]

Докладніше: Південний театр воєнних дій російсько-української війни
Співробітники швидкого реагування працюють після авіаудару по будівлі ОДА в Миколаєві, 29 березня 2022 року

Під час наступальної операції на півдні України у 2022 році російські війська вторглися до Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей України. У перші дні війни російські війська захопили кілька міст на півдні України, зокрема Мелітополь і Херсон[9][10], відтіснивши українські війська до міста Миколаєва, намагаючись дістатися Одеси з південного сходу. Після боїв під Вознесенськом російські війська відступили, але продовжували утримувати невелику частину Миколаївської області (зокрема, Снігурівку)[11][12]. У Запорізькій області російські війська просувалися на північ, що призвело до битви під Енергодаром та окупації міста, а також Запорізької атомної електростанції[13].

Російська окупація[ред. | ред. код]

Докладніше: Російська окупація Херсонської області

2 березня російські війська розпочали цивільно-військову окупацію Херсонської області.[14] Окупаційна влада встановила пам’ятник Володимиру Леніну на міській площі, запровадила російську програму в місцевій шкільній системі, перенаправила інтернет-сервери до Росії, почала видавати російські паспорти та розпочала обіг рублів.[15] На початок липня Росія контролювала 95% Херсонської, 70% Запорізької та 10% Миколаївської областей.[16] Ймовірно, сотні мирних жителів були викрадені російською окупаційною владою в трьох областях.[17][18]

Наприкінці травня російські урядовці схвалили плани анексії всіх трьох областей і встановили умови на окупованій території в межах Запоріжжя[19][20]. Російська окупаційна влада в регіоні планувала на кінець 2022 року провести референдум щодо приєднання Херсонської та Запорізької областей, тоді як окуповані частини Миколаївської області мали бути включені до Херсонської області[21], але незабаром чиновники перенесли дату на осінь,[22][23], за словами представників британської розвідки, на тлі побоювань, що території буде відбито українською армією[24]. Багато західних ЗМІ та урядовців охарактеризували цей референдум як «фальсифікацію».[25][26]

Українські контратаки[ред. | ред. код]

До 11 березня російський наступ на багатьох фронтах у Миколаївській області зупинився, що спонукало до поступового відступу до кінця місяця.[27] У квітні українська влада оголосила про відкидання ворога на південь до кордону з Херсонською областю.[28]

18 квітня сили Росії і так званих «ДНР»/«ЛНР» розпочали битву на Донбасі, що вимагало перекидання частини їхніх сил на схід.[29] Цим скористалися українські військові[30]. ЗСУ вибили російські війська з кількох укріплених позицій, розташованих уздовж південного кордону річки Інгулець.[31] Наприкінці травня Україна вже завдавала незначних контрударів на кордоні Запорізької та Донецької областей.[32]

Станом на 1 червня Інститут вивчення війни оцінив, що українські контратаки в Херсонській області успішно досягли та порушили російські наземні лінії зв’язку вздовж річки Інгулець.[31] Протягом червня невеликі частини північного заходу Херсонської та півночі Запорізької областей були відвойовані українськими військами, запеклі бої точилися навколо Давидового Броду; однак головна лінія російської оборони не відступила, як планувалося спочатку[33].

До 9 липня Україна здійснила численні дрібні контратаки на російські сили, змусивши їх зайняти оборонні позиції.[34]. Станом на 25 липня Україна повернула 44 міста і села, або 15 відсотків території області.[35]

Партизанська боротьба[ред. | ред. код]

Докладніше: Український партизанський рух під час російсько-української війни

Надходили численні повідомлення про партизанську війну на окупованих територіях. У місті Мелітополь лідери українського опору стверджували, що до 5 червня вбили 100 російських військових.[36] У Херсоні українські джерела стверджували, що учасники опору розбомбили кафе, яке відвідували російські війська, убивши російських колабораціоністів і знищивши російську військову інфраструктуру.[37] На колабораціоністів також скоєно чисельні замахи.[38] 30 серпня в місті були зафіксовані перестрілки та вибухи, які російські чиновники списували на «шпигунів і диверсантів».[39]

Оголошення про операцію[ред. | ред. код]

Українські офіційні особи вперше натякнули на широкомасштабний військовий наступ у середині-кінці червня, заявивши, що «видимих результатів» від українських контрнаступів слід очікувати до кінця серпня 2022 року[40]. 15 червня генерал Марченко заявив, що якщо Україна отримає достатню кількість зброї, то до кінця літа вона зможе здійснити масований контрнаступ[41].

5 липня Україна розпочала масштабну кампанію бомбардувань російських позицій у Мелітополі, в результаті якої загинули 200 солдатів.[42] 7 липня Україна повернула контроль над островом Зміїний[43], надавши Україні доступ до важливих морських шляхів для експорту зерна[44][45].

Тим часом Росія намагалася зміцнити свої позиції в Херсонській та Запорізькій областях. Росія заявила, що діти, народжені в Херсонській області, автоматично отримуватимуть російське громадянство, маючи на увазі, що Херсон є частиною Російської Федерації.[46]

Зранку 9 липня органи влади України почали закликати жителів Херсонської та Запорізької областей залишити свої домівки у зв’язку з майбутнім контрнаступом українських військ.[47] Зокрема жителів окупованого Херсона закликали створити укриття, щоб «пережити український контрнаступ».[48] Віцепрем'єр-міністр України, міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук попередила про інтенсивні бої та обстріли найближчими днями, заявивши, що «ЗСУ йде».[49][50]

9 липня президент України Володимир Зеленський наказав українським військовим, зокрема підрозділам оперативного командування «Південь», повернути окуповані території.[51][52] Того ж дня міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна збирає чисельний загін для наступу.[53][54]

24 липня чиновник Херсонської ОДА Сергій Хлань заявив, що «до вересня Херсонщина обов’язково буде звільнена, і всі плани окупантів проваляться», а президент Володимир Зеленський говорив про «поетапне» відвойовування області.[55] В Інституті вивчення війни заявили, що ЗСУ станом на 23 липня 2022, ймовірно, або готувалися до початку, або вже розпочали контрнаступ у Херсонській області, при цьому радник президента Олексій Арестович офіційно підтвердив початок операції 27 липня.[56] Інший (неназваний) український чиновник заявив, що контрнаступ почався лише 10 серпня після вибухів на російській авіабазі в Криму.[57]

Перші проби[ред. | ред. код]

Обстріл українцями російського арсеналу в Миколаївській області, 13 липня 2022 року.

11 липня українська армія повідомила, що відбила село Іванівка (Бериславський район) в Херсонській області.[58] Українські війська завдали удару по Новій Каховці та російському командному пункту в місті Херсон ракетами HIMARS і стверджують, що в результаті загинуло 12 офіцерів і російський генерал-майор.[59][60] У другій половині дня українська влада заявила, що російські війська перекидають техніку на лівий берег Дніпра, створюючи блокпости в межах міста Херсон, готуючись до вуличних боїв.[61] Українська влада закликала мирних жителів Запорізької області евакуюватись, припускаючи, що триває великий контрнаступ.[62]

12 липня Україна завдала ударів по численних військових об’єктах та інфраструктурі.[63][64]

13 липня голова Херсонської обласної військової адміністрації заявив, що Україна завдала контрударів по всій лінії фронту Миколаїв-Херсон-Запоріжжя.[65]

14 липня українські сили знищили російський склад боєприпасів у Раденську (приблизно 26 км на південний схід від міста Херсона) і невизначені російські позиції в Новій Каховці. Протягом наступного тижня Україна продовжувала завдавати ударів по російських цілях і наближатися до Херсона.[66]

Підготовча фаза[ред. | ред. код]

Згідно із заявою чиновника Херсонської області Сергія Хланя від 24 липня, українські атаки з пошкодженням Антонівського автодорожнього мосту та іншого ключового мосту, а також атаки на російські склади боєприпасів і командні пункти були підготовчими діями до наступу. Днем раніше Хлань заявив, що українські сили відбили кілька сіл у Херсонській області, але українська влада попросила цивільних не публікувати інформацію про хід кампанії до офіційних заяв. 26 липня Антонівський автомобільний міст знову зазнав удару українських ракет ГІМАРС. Міст залишився конструктивно неушкодженим, а проїждже покриття мосту було пошкоджено.[67]

27 липня 2022 року українські війська заявили, що відновили контроль над селами Лозове та Андріївка, обидва на східному березі річки Інгулець Бериславського району Херсонської області. Протягом наступних місяців українські сили завдали серії обмежених наземних атак, а також кілька повітряних і ракетних атак по російських цілях на півдні України.[68][69][70] 9 серпня вибухи сильно пошкодили російську авіабазу в Новофедорівці в Криму. Анонімний західний чиновник заявив, що вибухи, які, ймовірно, були спричинені українською атакою, «вивели з експлуатації більш ніж половину бойових літаків морської авіації (російського) Чорноморського флоту».[70]

Хоча ці українські атаки мали певний успіх, вони не підірвали російську оборону на півдні та не досягли прориву. До 10 серпня неназваний український військовий чиновник стверджував, що контрнаступ ще не почався і був запланований на кінець місяця.[57][68] Однак, Al Jazeera стверджувала, що обидві сторони, здавалося, воювали одна з одною до безвиході, а український наступ не відбувся.[68] 20 серпня українські джерела визнали, що російські війська розпочали новий наступ на півдні, захопивши Благодатне та Васильки в Миколаївській області.[71][72] Проте, це просування росіян також було зупинено 24 серпня.[73]

Контрнаступ[ред. | ред. код]

Серпень[ред. | ред. код]

29 серпня українські війська розпочали новий наступ на півдні.[74][75] Українське оперативне угруповання «Каховка» та деякі українські чиновники стверджували, що їхні сили прорвали рубежі оборони 109-го полку «ДНР» та російських десантників.[75] Українські офіційні особи також стверджували, що вони вразили та знищили велику російську базу в цьому районі[76] на тлі загального посилення українських повітряних та артилерійських обстрілів російських позицій. Влада окупованого Херсона назвала ці заяви «фейком» та «ілюзією», але також оголосила про евакуацію робочих місць із Нової Каховки після українських ракетних ударів.[77] Місцеві жителі повідомили про запеклі бої на лінії фронту в Херсоні, тимчасово вийшли з ладу електромережі та відбулася евакуація мирних жителів.[76] Журналіст NPR у цьому районі підтвердив підвищення інтенсивності бойових дій і те, що все більше українських сил пересуваються на лінію фронту.[78] Український уряд і військові переважно відмовлялися говорити про територіальні зміни в перший день наступу, хоча анонімні українські чиновники, західні журналісти та ряд російських блогерів повідомили, що українські війська захопили кілька населених пунктів на північ і північний захід від Херсона, на плацдармі через р. Інгулець, а також на південь від кордону Херсонської та Дніпропетровської області. Серед них були села Сухий Ставок, Новодмитрівка (Бериславський район), Томина Балка і Правдине. Також українці атакували російські понтонні переправи на Дніпрі.[79]

До 30 серпня Росія почала скеровувати велику кількість військ і техніки на херсонську лінію фронту для протидії українському наступу. Тим часом Україна посилила обстріли російських концентраційних пунктів, складів боєприпасів, мостів та інших об’єктів. У Херсоні повідомлялося про бої між українськими партизанами та проросійськими силовиками. Російська окупаційна влада заявила, що під Мирним, Солдатським і Снігурівкою точаться бої, Україна відбила Тернові Поди, але була відбита під Правдиним і Олександрівкою.[79]

Вересень[ред. | ред. код]

З 1 по 2 вересня російські блогери повідомляли про подальший наступ України, а також про серію успішних контратак Росії. 3 вересня Міністерство оборони Великої Британії заявило, що українські війська мали три основні напрямки наступу в Херсонській області та мали військову перевагу тактичної несподіванки в результаті помилок російських командувачів і російських матеріально-технічних проблем. Українці зруйнували російські понтонні мости.

4 вересня президент Зеленський оголосив про звільнення двох сіл у Херсонській області та одного в Донецькій. Українська влада опублікувала фото, на якому показано підняття українського прапора у Високопіллі (північ Херсонської області).

6 вересня українці підтвердили інформацію про те, що село Нововоскресенське, що на південний схід від Високопілля, були відвойовані ЗСУ[80].

11 вересня Інституті вивчення війни повідомив, що українські війська завдали великої оперативної поразки Росії, відвоювавши майже всю Харківську область у швидкому контрнаступі. Тривала дискусія в Києві, а потім оголошення про контрнаступальну операцію на Херсонщину відтягнули значні російські війська від ділянок, по яких українські війська завдавали рішучих ударів останніми днями. Збройні сили України використовували HIMARS та інші західні системи для атаки на російські наземні лінії зв’язку (GLOC) у Харківській та Херсонській областях, створюючи умови для успіху цієї операції. Українське керівництво обговорювало удари на півдні та успішно заплутало росіян щодо їхніх намірів у Харківській області. Західні системи озброєнь були необхідними, але недостатніми для успіху України. Застосування українцями цих систем у добре спланованій і добре проведеній кампанії забезпечило надзвичайний успіх контрнаступальних операцій у Харківській області.[81]

12 вересня Британська розвідка повідомила, що поблизу Херсона, Росія, ймовірно, намагається перекинути достатні резерви через річку Дніпро до лінії фронту. Імпровізований понтонний міст, який росіяни розпочали зводити понад два тижні тому, залишається недобудованим. Українська далекобійна артилерія так часто б'є по переправах через р. Дніпро, що Росія не може відремонтувати пошкоджені мости.[82]

У 20-х числах вересня українські військові офіційно замовчували хід контрнаступу України на півдні. Проте, південне оперативне командування ЗСУ повідомило, що російські війська мінують райони можливого просування України, що вказує на те, що російські війська, швидше за все, віддають перевагу утриманню оборонних позицій, ніж намагаються відновити наступальні операції.[83] Удари російських військових по дамбах на річці Інгулець, за словами представника Фонду Повернись живим, значно сповільнили контрнаступальні дії ЗСУ. Наразі відомо, що окупаційні сили можуть переправляти боєприпаси на правий берег Дніпра, тому Фонд намагатиметься посилити аеророзвідку в цьому районі бойових дій.[84] Російські війська почали використовувати безпілотники іранського виробництва для ударів по українських силах і містах на півдні України. Оперативне командування "Південь" повідомило, що 26 вересня російські війська здійснили дві успішні атаки з безпілотників Шахед-136 на об’єкти військової інфраструктури в Одеській області.

Станом на 24 вересня офіційні особи США оцінили, що становище російських військових на Херсонській лінії фронту погіршується, бо військо страждає від поганого морального стану та ускладнення ліній забезпечення через втрату мостів через Дніпро. Повідомляється, що російські військові командири запросили команду відступити на більш придатні для оборони позиції, але президент Путін втрутився і заборонив залишати Херсон.[85]

Жовтень[ред. | ред. код]

2 жовтня, через два дні після анексії Росією чотирьох українських областей, в тому числі і Херсонської, українські війська продовжили наступ на південь від Осокорівки вздовж західного берега Дніпра, звільнивши Золоту Балку, Хрещенівку[86], Архангельське та Миролюбівку.

3 жовтня стало відомо про звільнення Новоолександрівки, Гаврилівки, Любимівки та Шевченківки.

4 жовтня Новопетрівку, Старосілля, Давидів Брід, Велику Олександрівку, Малу Олександрівку, Біляївку та Українку було повернуто під контроль України.

4 жовтня було звільнено Новопетрівку й Дудчани — села, що знаходиться на березі Каховського водосховища.[87]

9 жовтня було деокуповано Нову Кам'янку.[88]

12 жовтня було деокуповано Нововасилівку, Новогригорівку, Трифонівку та Червоне.[89]

15 жовтня відновився великий контрнаступ українських військ на північному Херсонському фронті в напрямку населених пунктів Дудчани, Милове і Суханове.[90]

Листопад[ред. | ред. код]

Див. також: Визволення Херсона

9 листопада МО РФ оголосило, що відводить свої війська з правого берега Дніпра.[91][92][93]

10 листопада ЗСУ звільнили місто Снігурівка Миколаївської області. Також було відновлено контроль над населеними пунктами Киселівка, Брускинське, Борозенське, Олександрівка, Станіслав, Чкалове, Миролюбівка, Тамарине, П‘ятихатки, Кучерське, Саблуківка та Качкарівка.

Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний прокоментував ймовірне відведення військ РФ з правого берега Дніпра:

За кожним так званим «жестом доброї волі» противника стоять колосальні зусилля наших військ. Так само, як ворог відходив з Києва та Харківщини, залишав острів Зміїний, ймовірний вихід із Херсона — це результат наших активних дій.

Безпосередньо на Херсонському напрямку Сили оборони України зруйнували логістичні шляхи та систему забезпечення, порушили систему управління військами противника. Тим самим не залишили ворогу іншого виходу, ніж вдатися до втечі.

Наразі ми не можемо підтвердити або спростувати інформацію про так зване виведення російських окупаційних військ з Херсона. Ми продовжуємо ведення наступальної операції відповідно до свого плану.

Так, на Херсонському напрямку з 1 жовтня просування наших військ в глибину оборони противника складає до 36,5 км, загальна площа відвойованої території сягає до 1381 кв км, відновлено контроль над 41 населеним пунктом.

Тільки протягом минулої доби на напрямку Петропавлівка-Новорайськ підрозділи Сил оборони просунулись на 7 км, взяли під контроль 6 населених пунктів, повернули Україні до 107 кв км території. На напрямку Первомайське-Херсон ми просунулись на 7 км, взяли під контроль 6 населених пунктів, площа звільненої землі — 157 кв км.

Вірте у Збройні Сили України та нашу Перемогу!

— Валерій Залужний, 10 листопада 2022

11 листопада МО РФ повідомило про виведення військ на лівий берег Херсонщини[94]. У той же день, в Херсон увійшли українські військові та повністю звільнили місто.

Наслідки[ред. | ред. код]

Докладніше: Визволення Херсона#Наслідки

Слобожанський та Херсонський контрнаступи стали важливими етапами, що довели спроможність Сил оборони України проводити ефективні наступальні операції та звільняти окуповані території.

В культурі[ред. | ред. код]

Після звільнення Херсона в українському інфопросторі відбувся так званий «Кавуновий флешмоб»[95].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Суровікін отримав нове завдання від Путіна після відступу з Херсона - ISW. glavred.net (укр.). Процитовано 21 листопада 2022.
  2. ↑ У Міноборони назвали прізвища командувачів, які керують контрнаступом ЗСУ на півдні. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
  3. ↑ а б Ukrainian troops took back 4 villages in the south from Russian occupation, military source tells CNN. CNN (англ.). 29 серпня 2022. Процитовано 2 жовтня 2022.
  4. ↑ Ukraine starts a push to recapture Kherson, a crucial Russian-occupied city. The Economist.
  5. ↑ Свобода, Радіо (14 вересня 2022). Чого чекати після «кращого, ніж очікувалося», контрнаступу України. Радіо Свобода (укр.).
  6. ↑ Битва за Донбас, контрнаступ ЗСУ, деокупація Криму. Як може розвиватися війна в Україні. Прогнози на 2023 рік — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 23 лютого 2023. Процитовано 1 червня 2023.
  7. ↑ Inside the Ukrainian counteroffensive that shocked Putin and reshaped the war. Washington Post (англ.). 29 грудня 2022.
  8. ↑ Russia-Ukraine war live: Russian defence minister sidelined by Putin and 'ridiculed' for 'ineffectual' leadership, says UK. the Guardian (англ.). 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  9. ↑ Shots Fired In Ukrainian City As Locals Protest Against Russian Occupation. Radio Free Europe. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 14 липня 2022.
  10. ↑ Mirovalev, Mansur (27 травня 2022). Ukrainians question the ease of Russian capture of Kherson. Al Jazeera. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  11. ↑ Glinski, Stefanie. Russia's Road to Odesa Runs Through Mykolaiv. Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 14 March 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  12. ↑ Khurshudyan, Isabelle (15 березня 2022). Ukraine's Mykolaiv holds the line against Russian forces and delays assault on Odessa. The Washington Post. Архів оригіналу за 4 June 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  13. ↑ Roth, Nickolas. What happened at Ukraine's Zaporizhzhia nuclear power plant and what are the implications?. The Nuclear Threat Initiative (англ.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  14. ↑ Kherson: How is Russia imposing its rule in occupied Ukraine?. BBC News. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 14 June 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  15. ↑ Hedenskog, Jakob (2 червня 2022). The Russian Occupation of Ukraine's Southern Regions. SCEEUS. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  16. ↑ Żochowski, Piotr; Nieczypor, Krzysztof (28 червня 2022). A creeping annexation. Russia's plans to partition Ukraine. OSW Centre for Eastern Studies. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  17. ↑ Ibrahim, Arwa; Petrova, Sasha; Harb, Ali; Kestler-D'Amours, Jillian; Siddiqui, Usaid (6 червня 2022). Ukraine latest updates: 600 Ukrainians held captive in Kherson. Al Jazeera. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  18. ↑ ACLED Regional Overview – Europe, Caucasus, and Central Asia (4 – 10 June 2022) – Ukraine | ReliefWeb. reliefweb.int (англ.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  19. ↑ В уявленні росіян існує тільки одна хороша Україна. Центр стратегічних комунікацій. 28.06.2022. Процитовано 29 листопада 2022.
  20. ↑ Karolina Hird, Frederick W. Kagan, George Barros, and Grace Mappes (JUNE 29). RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 4 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  21. ↑ Russian proxies plan vote in Ukraine's Zaporizhzhia region on joining Russia. Reuters. 8 червня 2022. Архів оригіналу за 22 June 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  22. ↑ Langfitt, Frank (22 травня 2022). Russia intends to annex Kherson in southern Ukraine. NPR. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  23. ↑ Aleksandrov, Aleksei. Russia Moving Forward With 'Referendum' Plans in Occupied Southern Ukraine, Says Kherson Mayor. RadioFreeEurope/RadioLiberty. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  24. ↑ Russia plans to annex Kherson region by autumn: UK intel. www.punjabnewsexpress.com. Архів оригіналу за 15 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  25. ↑ Ebel, Francesca; Karmanau, Yuras (28 квітня 2022). Occupied Ukrainian city fears sham Russian referendum plans. Associated Press. Архів оригіналу за 2 May 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  26. ↑ Dorfman, Zach (4 травня 2022). Russia eyes 'sham referendum' in Kherson, U.S. and Ukrainian officials say. Yahoo News. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  27. ↑ Battle for Mykolaiv: 'We are winning this fight, but not this war'. BBC News (en-GB) . 11 березня 2022. Архів оригіналу за 14 March 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  28. ↑ Mykolaiv region on edge amid fear of a new Russian offensive. The Washington Post (англ.). 9 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 June 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  29. ↑ Battle of Donbas begins: Why Russia has turned its attention to east of Ukraine. Firstpost (англ.). 20 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 April 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  30. ↑ Ellyatt, Holly (19 квітня 2022). Battle for Donbas: 3 reasons why Russia is shifting its war machine to east Ukraine. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  31. ↑ а б Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 25 March 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  32. ↑ Ukraine pushes back against Russian forces on Donetsk-Zaporizhzhia border. sports.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  33. ↑ Journal, Thomas Grove | Photographs by Guillaume Binet/MYOP for The Wall Street (26 червня 2022). In Ukraine's South, Counterattacks Offer Kyiv Hope for Turning Back Russia. The Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  34. ↑ Контрнаступ ЗСУ на Херсонщині зриває плани Росії – ISW. glavred.net (укр.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  35. ↑ Schwirtz, Michael; Berehulak, Daniel (25 липня 2022). Eyeing a City Captured by Russia, Ukraine Prepares an Ambitious Counterattack. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 July 2022. Процитовано 28 липня 2022.
  36. ↑ Ukraine's partisans are hitting Russian soldiers behind their own lines. The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 12 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  37. ↑ Mukhina, Olena (25 червня 2022). Growing partisan movement of Kherson Oblast now bombs collaborators. Euromaidan Press. Архів оригіналу за 16 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  38. ↑ Sabotage, Assassinations, Propaganda: Simmering Guerrilla War Rattles Ukraine's Russian Occupiers. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Процитовано 30 серпня 2022.
  39. ↑ Times, The Moscow (30 серпня 2022). Fighting Reported Inside Russian-held City of Kherson. The Moscow Times (англ.). Процитовано 30 серпня 2022.
  40. ↑ Ukraine should see impact of Kherson counterattack from August, spy chief says. Reuters. 25 червня 2022. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  41. ↑ Генерал Марченко: якщо нададуть потрібне озброєння, контрнаступ може закінчитися до кінця літа. Радіо Свобода. 15 червня 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
  42. ↑ About 200 invaders eliminated at military base in Melitopol – mayor. Ukr inform. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  43. ↑ Ukraine says retaking Snake Island is a warning to Russia – as it happened. Deutsche Welle (англ.). 8 липня 2022. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  44. ↑ Navigation via Danube-Black Sea Canal resumes following liberation of Zmiinyi (Snake) Island. news Yahoo (амер.). Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  45. ↑ Pryma, Andrew (10 липня 2022). Due to the recapture of Snake Island, the passage of grain ships has reopened. UBN (амер.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  46. ↑ Santora, Marc (16 червня 2022). Moscow says babies born in occupied Kherson will automatically get Russian citizenship. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  47. ↑ Hunder, Max (10 липня 2022). Ukraine tells residents to leave occupied south due to counter-attack plans. Reuters. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  48. ↑ Residents of Kherson Oblast are urged to prepare shelters to "survive the counteroffensive of the Armed Forces of Ukraine". Ukrainska Pravda. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  49. ↑ Dress, Brad (10 липня 2022). Ukraine urges evacuation in southern Kherson region ahead of counterattack. The Hill (амер.). Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  50. ↑ "ЗСУ іде": мешканців Херсонщини закликали триматися подалі від скупчень ворожих сил. Unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  51. ↑ Zelenskyy orders Ukrainian Armed Forces to recapture southern Ukraine Ukraines Minister of Defence. Yahoo (амер.). Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  52. ↑ Reznikov: Zelensky Had Ordered Ukraine's Army to Liberate Ukraine's Coast – Latest Tweet by The Kyiv Independent. LatestLY. 11 липня 2022. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  53. ↑ Tucker, Maxim (10 липня 2022). Ukraine has one million ready for fightback to recapture south. The Times. Архів оригіналу за 10 July 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  54. ↑ Олексій Резніков: "Закінчити війну до кінця року абсолютно можливо". BBC News Україна. Архів оригіналу за 16 July 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  55. ↑ Sabbagh, Dan (26 липня 2022). Can Ukrainian forces recapture Kherson from Russia?. The Guardian. Архів оригіналу за 26 July 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  56. ↑ Otte, Jedidajah; Belam, Martin; Lock, Samantha (28 липня 2022). Russia-Ukraine war: 75,000 Russians killed or injured so far, says US – as it happened. The Guardian. Архів оригіналу за 28 July 2022. Процитовано 28 липня 2022.
  57. ↑ а б Ukraine's long-awaited southern counteroffensive begins with a bang in Crimea. POLITICO (амер.). 10 серпня 2022. Архів оригіналу за 14 August 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
  58. ↑ Ukraine Says It Recaptured Village in Occupied Kherson Region. 11 липня 2022. Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  59. ↑ Magramo, Kathleen; Raine, Andrew; Guy, Jack; Upright, Ed (11 липня 2022). Ukraine claims "precise hit" on Russian military unit in occupied Kherson. CNN. Архів оригіналу за 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  60. ↑ Удар ЗСУ по Херсонщині: з'явилася інформація про ліквідацію російського генерала. Unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  61. ↑ Росіяни у Херсоні посилюють блокпости та готуються до вуличних боїв – ОВА. Ynian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  62. ↑ Мешканців Запорізької області просять виїхати з окупованих територій та зони бойових дій. Unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 July 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  63. ↑ Russia blames Ukraine for casualties in occupied Kherson. Al-Jazeera. Архів оригіналу за 13 July 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  64. ↑ Ukraine attacks Russian-held Kherson, plans counterattack. Al-Jazeera. Архів оригіналу за 13 July 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  65. ↑ Magramo, Kathleen; Guy, Jack; Upright, Ed (12 липня 2022). Russian forces prepare to renew offensive in Donbas, as Ukraine attacks in the south. CNN. Архів оригіналу за 12 липня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
  66. ↑ Russian Offensive Campaign assessment. Institute for the Study of War. 15 липня 2022. Архів оригіналу за 17 July 2022. Процитовано 16 липня 2022.
  67. ↑ Ukraine strikes Antonivskyi Bridge essential for Russian supply lines in occupied south. CBS News. Архів оригіналу за 27 July 2022. Процитовано 27 липня 2022.
  68. ↑ а б в Ukraine struggles to retake Kherson before Russia annexes it. Архів оригіналу за 12 August 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
  69. ↑ Balmforth, Tom; Hunder, Max (19 серпня 2022). Night of explosions rocks Russian-held areas far from front. www.aol.com (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  70. ↑ а б Half of Russia's Black Sea fleet's combat jets out of operation, Western official says. Reuters. 19 серпня 2022.
  71. ↑ General Staff: Russia continues to advance in several directions. Kyiv Independent. 20 серпня 2022.
  72. ↑ Russia makes gains near Blahodatne – General Staff report. Pravda UA. 21 серпня 2022.
  73. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, August 24. Institute for the Study of War. 24 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022.
  74. ↑ Ukraine says long-anticipated southern offensive has begun. Reuters. 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  75. ↑ а б Ukrainian Counteroffensive Underway in Kherson Region. Kyiv Post. 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  76. ↑ а б Ukraine announces offensive operations across the south. New York Times. 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  77. ↑ Occupiers announce "workplace evacuation" in Nova Kakhovka. Ukrainska Pravda (англ.). Процитовано 30 серпня 2022.
  78. ↑ Ukrainian attacks suggest offensive may be underway in the south. NPR. 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  79. ↑ а б Russian Offensive Campaign Assessment, August 30. Institute for the Study of War. 30 серпня 2022. Процитовано 31 серпня 2022.
  80. ↑ Mark Sumner. Ukraine update: Russian 'hard points' are falling in Kherson, Kharkiv, and near Izyum.
  81. ↑ Kateryna Stepanenko, Karolina Hird, Grace Mappes, and Frederick W. Kagan (11 вересня 2022). RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, SEPTEMBER 11.
  82. ↑ Russian invasion of Ukraine: UK government response.
  83. ↑ Kateryna Stepanenko, Katherine Lawlor, George Barros, Riley Bailey, and Frederick W. Kagan. RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, SEPTEMBER 26.
  84. ↑ #89 Фронтова поплава: мобілізація в росії, ядерний удар та обмін захисників "Азовсталі".
  85. ↑ Julian E. Barnes, Helene Cooper, Eric Schmitt and Michael Schwirtz. As Russian Losses Mount in Ukraine, Putin Gets More Involved in War Strategy.
  86. ↑ Ще одне село на Херсонщині звільнили від окупантів: фото та карта. Апостроф (укр.). Процитовано 2 жовтня 2022.
  87. ↑ Бійці ЗСУ повернули Новопетрівку й Дудчани на Херсонщині. prm.ua.
  88. ↑ Що відбувається на фронті: свіжа карта боїв та успіхи ЗСУ на 9 жовтня. Gazeta.ua. 9 жовтня 2022.
  89. ↑ Ukraine claims gains near Kherson as Nato allies send air defence systems. TheGuardian.com. 12 October 2022.
  90. ↑ "Військкори" РФ повідомляють про потужний наступ ЗСУ в Херсонській області: що відомо. ФОКУС. 15 жовтня 2022.
  91. ↑ Kherson: Russia to withdraw troops from key Ukrainian city. 9 листопада 2022 — через www.bbc.co.uk.
  92. ↑ Russia to withdraw troops from key Ukraine city of Kherson. The Independent. 9 листопада 2022.
  93. ↑ Russia 'orders troops' to withdraw from the Ukrainian city of Kherson. euronews. 9 листопада 2022.
  94. ↑ Міноборони РФ заявило, що російські війська повністю вийшли з Херсона. Українська правда (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
  95. ↑ Мережа в кавунах: українці влаштували яскравий флешмоб після звільнення Херсона. 24 Канал (укр.). Процитовано 21 листопада 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Херсонський_контрнаступ_(2022)&oldid=41697261