Серпуховська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 55°43′41″ пн. ш. 37°37′28″ сх. д. / 55.72806° пн. ш. 37.62444° сх. д. / 55.72806; 37.62444

Серпуховська
Серпуховсько-Тимірязєвська лінія
Serpukhovskaya (Серпуховская) (5174770840).jpg
Загальні дані
Тип Пілонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 43 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 8 листопада 1983
Архітектор(и) Н. О. Альошина, Л. М. Павлов, Л. Ю. Гончар
Архітектор(и) вестибюлів Н. О. Альошина
Пересадка на Moskwa Metro Line 5.svg Добринінська
А: м5, м6, 41, 275, 632, 700, 907, т71;
Тб: 8
Виходи до Велика Серпуховська вулиця, Люсіновська вулиця, Стременний провулок
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 142
Серпуховсько-Тимірязєвська лінія
оборотні тупики
Алтуф'єво
Бібірево
оборотні тупики
Отрадне
ТЧ-14 Владикіно
Владикіно
ССГ до ЛДЛ
Петровсько-Розумовська
Тимірязєвська
Дмитровська
СЗГ до ТПК
Савеловська
   
Менделєєвська
   
Цвітний бульвар
оборотні тупики
Чеховська
Боровицька
Полянка
СЗГ до КРЛ, ЗЛ, КЛ
Серпуховська
Тульська
Нагатінська
Нагорна
Нахімовський проспект
Севастопольська
Чертановська
ТЧ-8 Варшавське
Південна
оборотні тупики
Празька
оборотні тупики
Вулиця Академіка Янгеля
Анніно
Бульвар Дмитра Донського
оборотні тупики
СЗГ до БЛ

«Серпуховська́» (рос. Серпуховская) — станція Серпуховсько-Тимірязєвської лінії Московського метрополітену. Відкрита в складі дільниці «Серпуховська» — «Південна» 8 листопада 1983 року.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Колійні стіни станції оздоблені білим мармуром, пілони — мармуром «газган» теплих тонів з металевими вставками. Досить аскетичне художнє оздоблення присвячено стародавнім містам Підмосков'я, в першу чергу — Серпухову (художник Л. Новикова, скульптор Т. Б. Таборовський).

Центральний зал спочатку освітлювався особливою ​​оптичною системою — прикріпленою під стелею поздовжньою трубою (завдовжки 60 метрів, діаметром 0,625 метра) зі щілинними світловодами всередині.

Проте, коли спеціально сконструйовані унікальні лампи у світловоді вийшли з ладу, а нові виготовити з якоїсь причини не вдалося. У підсумку станцію стали освітлювати звичайними люмінесцентними лампами, укріпленими на пілонах, а унікальний світловод ще кілька років висів під стелею, збираючи пил і відкидаючи брудні тіні на склепіння центрального залу. 2 березня 2006] світлотовод було демонтовано, а на місці чотирьох технологічних кубів пізніше було встановлено невеликі галогенові світильники високої потужності.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 43 метри).

Вестибюлі й пересадки[ред. | ред. код]

Вихід у місто здійснюється через невеликий підземний вестибюль у підземний перехід під Великою Серпуховською вулицею. Також вестибюль забезпечує доступ до вулиць Люсіновської і Щипок, до Стремянного і Строченовського провулків. У безпосередній близькості від виходу зі станції розташовані Інститут хірургії імені О. В. Вишневського, Російський економічний університет імені Г. В. Плеханова і церква Вознесіння Господнього на Серпуховській.

У північному торці залу розташовано чотиристрічковий ескалаторний перехід на станцію «Добринінська» Кільцевої лінії.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Схема колійного розвитку станції Серпухівська

Станція з колійним розвитком — 3 стрілочні переводи і 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу, що переходить у СЗГ з Замоскворіцькою, Калузько-Ризькою і Серпуховсько-Тимірязєвською лініями.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Попередня станція Лінія Наступна станція
Полянка   Серпуховсько-Тимірязєвська лінія   Тульська