Сигневичі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
село Сигневичі | ||||
Транслітерація назви | Sihnievičy | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°26′3.0000001000109″ пн. ш. 24°53′49.000000099996″ сх. д. / 52.43417° пн. ш. 24.89694° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Берестейська область | |||
Район | Березівський район | |||
Рада | Сигневецька сільська рада | |||
Населення | 327 (2009[1]) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 241 км | |||
Сигневичі у Вікісховищі |
Сигневичі[2] (біл. Сігневічы) — село в Білорусі, у Березівському районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Сигневецька сільська рада[1].
Розташоване над каналом Винець, за 21 км від залізничної станції Береза Картузька[2].
За королівським універсалом 1458 року село за службу було даране боярину Костю Федоровичу (Костюшку), вихідцю з Волині або Київщини[2]. Костюшки володіли селом до початку ХІХ століття[2].
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 327 осіб[1].
У селі міститься православна церква, зведена Костюшками[2].
- ↑ а б в г Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 28 лютого 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д Леонюк В. Сигневичі // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 277. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ Антонюк, Ярослав. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 376. — (Літопис УПА. Бібліотека) — ISBN 978-966-2105-56-8.