Березівський район
| Березівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Одеська область | ||||
| Код КАТОТТГ: | UA51020000000097683 | ||||
| Утворений: | 17 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 104 969 (01.01.2022) | ||||
| Площа: | 5551,6 км² | ||||
| Густота: | 19,1 осіб/км² | ||||
| Облікова картка: | Березівський район | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Березівка | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 4 | ||||
| Сільські ради: | 11 | ||||
| Громади: | 16 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 6 | ||||
| Села: | 219 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | https://berezivka-rda.odessa.gov.ua/ | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Березівський район — район Одеської області в Україні, утворений 17 липня 2020 року. Адміністративний центр — місто Березівка. Другий за площею у Одеській області після Подільського району та шостий з семи районів області за кількістю населення. Має найнижчу в області щільність населення.
Населення[ред. | ред. код]
Населення району, станом на 1 січня 2021 року — 106 490 осіб. З них міського населення — 29 636 (27,8%).
Входить у десятку районів з найменшою щільністю населення серед усіх районів України. Шостий з семи районів області за кількістю населення. У 10 з 16 громад району щільність населення складає менше 20 осіб/км2, з них в одній громаді менше 10 осіб/км2. З 10 найменших за щільністю населення громад всієї області 7 відносяться до Березівського району. При цьому 5 з 10 громад з найменшою за кількістю населення серед всіх громад області теж належать до Березівського району.
| Міські населені пункти | Населення (2021)[1] |
|---|---|
| м Березівка | 9 527 |
| смт Ширяєве | 6 402 |
| смт Петрівка | 4 518 |
| смт Раухівка | 2 648 |
| смт Миколаївка | 2 630 |
| смт Іванівка | 2 381 |
| смт Радісне | 1 530 |
Сільського населення — 76 854 осіб (72,2%).
| Найбільші села | Населення (2001) |
|---|---|
| с Знам'янка | 4 134 |
| с Петровірівка | 2 954 |
| с Стрюкове | 2 066 |
| с Конопляне | 1 707 |
| с Великий Буялик | 1 694 |
| с Андрієво-Іванівка | 1 692 |
| с Ісаєве | 1 513 |
| с Миколаївка | 1 423 |
| с Мар'янівка (Ширяївська громада) | 1 301 |
| с Новоселівка | 1 257 |
| с Розквіт | 1 050 |
| с Демидове | 1 029 |
| с Ставкове | 1 025 |
| с Скосарівка | 1 007 |
Географія[ред. | ред. код]
Район омивається Тилігульським та Хаджибейським лиманами. За повернення рівня Куяльницького лиману він би досяг території району (старим берегом його верхів'я проходить частина межі району).
Річки: Тилігул з притоками Журівка, Сліпуха, Тартакай; Великий Куяльник з притоками Суха Журівка, Силівка, Кошкова; Чичиклія з притокою Стовбова; Малий Куяльник з притокою Середній Куяльник; Балай; Царега.
Природозаповідний фонд[ред. | ред. код]
Тилігульський регіональний ландшафтний парк, Ландшафтний заказник «Верхній ліс», Заводівський ландшафтний заказник, Осинівський ландшафтний заказник, Чогодарівський заказник.
Історія[ред. | ред. код]
Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Березівська міська, Іванівська, Миколаївська, Раухівська, Ширяївська селищні, Андрієво-Іванівська, Великобуялицька, Знам'янська, Коноплянська, Курісовська, Новокальчевська, Петровірівська, Розквітівська, Старомаяківська, Стрюківська, Чогодарівська сільські територіальні громади.
Раніше територія району входила до складу Березівського (1923—2020), Іванівського, Миколаївського, Ширяївського (окрім сільрад, що уаійшли до складу Цебриківської, Долинської та Курісовської громад[2], що належать до інших районів) та частково Великомихайлівського району (сільради, що увійшли до Знам'янської громади).
Створенню району передували гучні скандали, викликані небажанням мешканців районів, що ліквідовувалися, погоджуватися на входження їх громад до складу нового району[3][4]. На етапі обговорення нового адміністративного поділу взагалі не йшлося про створення шостого району з центром у Березівці[5]. Тривалий час стосовно територій, що ввійшли до складу нового Березівського району, розглядалися два варіанти: або їх входження до складу Одеського району разом с землями Роздільнянського, Великомихайлівського та Захарівського районів, або створення на базі всіх перерахованих районів нового Роздільнянського району з центром у Роздільній (тобто, замість сьогоднішніх Роздільнянського і Березівського планувалося створення одного об'єднаного району).
Передісторія земель району[ред. | ред. код]
Імперське минуле[ред. | ред. код]
До 1791 року територія сучасного району, належала до Ханської України (Єдисану), що була підконтрольною Османській імперії. За умовами Ясського мирного договору була приєднана до Російської імперії. Територія належала до Ананьївського, Одеського та Тираспольського повітів Херсонської губернії.
Українська революція[ред. | ред. код]
Після Лютневої революції у складі Російської Республіки (проголошена 14 вересня 1917).
З листопада 1917 р. у складі Української Народної Республіки. (Проголошена 7 листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складі Російської республіки). За УНР переважна більшість району входила до регіону Подністров'я. Крайній схід - до регіону Помор'я. Крайній південь - до регіону Одеса.
22 січня 1918 р. проголошено незалежність УНР (після початку радянсько-української війни).
З початку лютого 1918 р. у складі Одеської Радянської Республіки. (У результаті наступу Червоної гвардії).
З першої половини березня 1918 р. знову в складі УНР. (В результаті отримання УНР воєнної підтримки з боку Австро-Угорщини, після укладення нею мирного договору з Центральними державами).
Після державного перевороту 29 квітня 1918 р. у складі Української Держави.
З грудня 1918 р. знову в складі УНР. (В результаті усунення від влади гетьмана Павла Скоропадського, після поразки Центральних держав у Першій світовій війні).
З кінця березня 1919 р. — у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. (В результаті наступу Червоної армії).
З вересня 1919 р. під владою Білого Півдня Росії.
З лютого 1920 р. знову в складі УРСР, а з утворенням Радянського Союзу 30 грудня 1922 р. - в його складі.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Автошляхи[ред. | ред. код]
Через район проходять автошляхи E95 (М05), Р55 та Р71.
Залізниця[ред. | ред. код]
| Залізниця у межах району | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Південно-східну частину району перетинає залізниця Одеса - Колосівка. Її було збудовано в 1914 році, електрифіковано в 1971 році.
В 1969 році було збудовано залізницю Мигаєве - Раухівка. В 1999 році ділянку від роз'їзду Ротове до станції Раухівка було демонтовано. Роз'їзд Ротове та станція Новознам'янка на цій лінії розташовані на південному заході району.
Близько 6 кілометрів межі району на його північному заході проходять краєм залізничної лісосмуги вздовж лінії Роздільна-Подільськ. На цій ділянці розташована платформа Перемога. В 1960-х - 2002 роках на території району діяли під'їзні колії від станції Затишшя.
Інше[ред. | ред. код]
На території району розташована недіюча військова авіабаза Буялик.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Входить у десятку районів з найменшою щільністю населення серед усіх районів України. У 10 з 16 громад району щільність населення складає менше 20 осіб/км2, з них в одній громаді менше 10 осіб/км2. З 10 найменших за щільністю населення громад всієї області 7 відносяться до Березівського району. При цьому 5 з 10 громад з найменшою кількістю населення серед всіх громад області теж належать до Березівського району.
- Березівка - найменший райцентр області - 9,5 тис. осіб (2021). 2 найменші райцентри ліквідованих у 2020 році районів області: Іванівка - 2,38 тис. осіб (2021) та Миколаївка - 2,63 тис. осіб (2021) - увійшли до Березівського району.
- Два з трьох смт Одещини, що входять до громад центрами яких є села знаходяться у Березівському районі: смт Радісне Знам'янської сільської громади та смт Петрівка Великобуялицької сільської громади.
- Створенню району передували гучні скандали, викликані небажанням мешканців районів, що ліквідовувалися, погоджуватися на входження їх громад до складу нового району[3][4]. На етапі обговорення нового адміністративного поділу взагалі не йшлося про створення шостого району з центром у Березівці[5]. Тривалий час стосовно територій, що ввійшли до складу нового Березівського району, розглядалися два варіанти: або їх входження до складу Одеського району разом с землями Роздільнянського, Великомихайлівського та Захарівського районів, або створення на базі всіх перерахованих районів нового Роздільнянського району з центром у Роздільній (тобто, замість сьогоднішніх Роздільнянського і Березівського планувалося створення одного об'єднаного району).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- ↑ Інформаційний масив щодо закріплення територіальних громад з належністю до новостворених районів [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті ДПС в Одеській області [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Чого варта думка людей? - № 054 (22172) субота 11 липня 2020 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини». chornomorka.com (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ а б АКТИВІСТИ ЛИМАНСЬКОГО РАЙОНУ ВИСЛОВИЛИ СВІЙ ПРОТЕСТ ПРОТИ ПРИЄДНАННЯ ДО БЕРЕЗІВСЬКОГО РАЙОНУ ПІД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ. Лиманські факти (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ а б Новий варіант районного поділу Одеської області: чи доцільно робити 4 райони замість 26?. Uplan (укр.). Процитовано 12 грудня 2020.
|
Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||
