Березівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Березівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Bereziwskiy rayon coat.png Berezivka Raion Flag.png
Герб Прапор
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Одеська область
Код КАТОТТГ: UA51020000000097683
Утворений: 17 липня 2020 року
Населення: 106 038 (01.05.2021)
Площа: 5551,6 км²
Густота: 19,1 осіб/км²
Облікова картка: Березівський район
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Березівка
Міські ради: 1
Селищні ради: 4
Сільські ради: 11
Громади: 16
Міста: 1
Смт: 6
Села: 219
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка: https://berezivka-rda.odessa.gov.ua/
Мапа

Commons-logo.svg Березівський район у Вікісховищі

Березівський район — район Одеської області в Україні, утворений 17 липня 2020 року. Адміністративний центр — місто Березівка. Другий за площею у Одеській області після Подільського району та шостий з семи районів області за кількістю населення. Має найнижчу в області щільність населення.

Населення[ред. | ред. код]

Населення району, станом на 1 січня 2021 року — 106 490 осіб. З них міського населення — 29 636 (27,8%).

Входить у десятку районів з найменшою щільністю населення серед усіх районів України. Шостий з семи районів області за кількістю населення. У 10 з 16 громад району щільність населення складає менше 20 осіб/км2, з них в одній громаді менше 10 осіб/км2. З 10 найменших за щільністю населення громад всієї області 7 відносяться до Березівського району. При цьому 5 з 10 громад з найменшою за кількістю населення серед всіх громад області теж належать до Березівського району.

Міські населені пункти Населення (2021)[1]
м Березівка 9 527
смт Ширяєве 6 402
смт Петрівка 4 518
смт Раухівка 2 648
смт Миколаївка 2 630
смт Іванівка 2 381
смт Радісне 1 530

Сільського населення — 76 854 осіб (72,2%).

Найбільші села Населення (2001)
с Знам'янка 4 134
с Петровірівка 2 954
с Стрюкове 2 066
с Конопляне 1 707
с Великий Буялик 1 694
с Андрієво-Іванівка 1 692
с Ісаєве 1 513
с Миколаївка 1 423
с Мар'янівка (Ширяївська громада) 1 301
с Новоселівка 1 257
с Розквіт 1 050
с Демидове 1 029
с Ставкове 1 025
с Скосарівка 1 007

Географія[ред. | ред. код]

Подільський район Первомайський район
(Миколаївська область)
Вознесенський район
Роздільнянський район Gray compass rose.svg Вознесенський район
Роздільнянський район Одеський район Миколаївський район
(Миколаївська область)

Район омивається Тилігульським та Хаджибейським лиманами. За повернення рівня Куяльницького лиману він би досяг території району (старим берегом його верхів'я проходить частина межі району).

Річки: Тилігул з притоками Журівка, Сліпуха, Тартакай; Великий Куяльник з притоками Суха Журівка, Силівка, Кошкова; Чичиклія з притокою Стовбова; Малий Куяльник з притокою Середній Куяльник; Балай; Царега.

Найбільший район за площею у Одеській області.

Природозаповідний фонд[ред. | ред. код]

Тилігульський регіональний ландшафтний парк, Ландшафтний заказник «Верхній ліс», Заводівський ландшафтний заказник, Осинівський ландшафтний заказник, Чогодарівський заказник.

Історія[ред. | ред. код]

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Березівська міська, Іванівська, Миколаївська, Раухівська, Ширяївська селищні, Андрієво-Іванівська, Великобуялицька, Знам'янська, Коноплянська, Курісовська, Новокальчевська, Петровірівська, Розквітівська, Старомаяківська, Стрюківська, Чогодарівська сільські територіальні громади.

Раніше територія району входила до складу Березівського (1923—2020), Іванівського, Миколаївського, Ширяївського (окрім сільрад, що уаійшли до складу Цебриківської, Долинської та Курісовської громад[2], що належать до інших районів) та частково Великомихайлівського району (сільради, що увійшли до Знам'янської громади).

Створенню району передували гучні скандали, викликані небажанням мешканців районів, що ліквідовувалися, погоджуватися на входження їх громад до складу нового району[3][4]. На етапі обговорення нового адміністративного поділу взагалі не йшлося про створення шостого району з центром у Березівці[5]. Тривалий час стосовно територій, що ввійшли до складу нового Березівського району, розглядалися два варіанти: або їх входження до складу Одеського району разом с землями Роздільнянського, Великомихайлівського та Захарівського районів, або створення на базі всіх перерахованих районів нового Роздільнянського району з центром у Роздільній (тобто, замість сьогоднішніх Роздільнянського і Березівського планувалося створення одного об'єднаного району).

Передісторія земель району[ред. | ред. код]

Імперське минуле[ред. | ред. код]

До 1791 року територія сучасного району, належала до Ханської України (Єдисану), що була підконтрольною Османській імперії. За умовами Ясського мирного договору була приєднана до Російської імперії. Територія належала до Ананьївського, Одеського та Тираспольського повітів Херсонської губернії.

Українська революція[ред. | ред. код]

Після Лютневої революції у складі Російської Республіки (проголошена 14 вересня 1917).

З листопада 1917 р. у складі Української Народної Республіки. (Проголошена 7 листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складі Російської республіки). За УНР переважна більшість району входила до регіону Подністров'я. Крайній схід - до регіону Помор'я. Крайній південь - до регіону Одеса.

22 січня 1918 р. проголошено незалежність УНР (після початку радянсько-української війни).

З початку лютого 1918 р. у складі Одеської Радянської Республіки. (У результаті наступу Червоної гвардії).

З першої половини березня 1918 р. знову в складі УНР. (В результаті отримання УНР воєнної підтримки з боку Австро-Угорщини, після укладення нею мирного договору з Центральними державами).

Після державного перевороту 29 квітня 1918 р. у складі Української Держави.

З грудня 1918 р. знову в складі УНР. (В результаті усунення від влади гетьмана Павла Скоропадського, після поразки Центральних держав у Першій світовій війні).

З кінця березня 1919 р. — у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. (В результаті наступу Червоної армії).

З вересня 1919 р. під владою Білого Півдня Росії.

З лютого 1920 р. знову в складі УРСР, а з утворенням Радянського Союзу 30 грудня 1922 р. - в його складі.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Автошляхи[ред. | ред. код]

Через район проходять автошляхи E95 (М05), Р55 та Р71.

Залізниця[ред. | ред. код]

Станція Березівка
Залізниця у межах району
 Колосівка 
1198,4 ім.І.С.Шеверняєва
1202,3 Калаглея
1208,4 Березівка
Т 1623
р. Тилігул
Т 1615
1214 1214 км
1218,4 Вікторівка
1224 км
Т 1615
1225,6 Раухівка
1231,8 Зарічанський
1236,5 Маринове
1239,2 Радіалка
1240,5 1242 км
р. Балай
1245,5 Сербка
1248,6 1249 км
1253,1 Кубанка
1259,1 Буялик
Т 1617
 Одеса-Головна 

Південно-східну частину району перетинає залізниця Одеса - Колосівка. Її було збудовано в 1914 році, електрифіковано в 1971 році.

В 1969 році було збудовано залізницю Мигаєве - Раухівка. В 1999 році ділянку від роз'їзду Ротове до станції Раухівка було демонтовано. Роз'їзд Ротове та станція Новознам'янка на цій лінії розташовані на південному заході району.

Близько 6 кілометрів межі району на його північному заході проходять краєм залізничної лісосмуги вздовж лінії Роздільна-Подільськ. На цій ділянці розташована платформа Перемога. В 1960-х - 2002 роках на території району діяли під'їзні колії від станції Затишшя.

Інше[ред. | ред. код]

На території району розташована недіюча військова авіабаза Буялик.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Входить у десятку районів з найменшою щільністю населення серед усіх районів України. У 10 з 16 громад району щільність населення складає менше 20 осіб/км2, з них в одній громаді менше 10 осіб/км2. З 10 найменших за щільністю населення громад всієї області 7 відносяться до Березівського району. При цьому 5 з 10 громад з найменшою кількістю населення серед всіх громад області теж належать до Березівського району.
  • Березівка - найменший райцентр області - 9,5 тис. осіб (2021). 2 найменші райцентри ліквідованих у 2020 році районів області: Іванівка - 2,38 тис. осіб (2021) та Миколаївка - 2,63 тис. осіб (2021) - увійшли до Березівського району.
  • Обидва смт Одещини, що входять до громад центрами яких є села знаходяться у Березівському районі: смт Радісне Знам'янської сільської громади та смт Петрівка Великобуялицької сільської громади.
  • Створенню району передували гучні скандали, викликані небажанням мешканців районів, що ліквідовувалися, погоджуватися на входження їх громад до складу нового району[6][7]. На етапі обговорення нового адміністративного поділу взагалі не йшлося про створення шостого району з центром у Березівці[8]. Тривалий час стосовно територій, що ввійшли до складу нового Березівського району, розглядалися два варіанти: або їх входження до складу Одеського району разом с землями Роздільнянського, Великомихайлівського та Захарівського районів, або створення на базі всіх перерахованих районів нового Роздільнянського району з центром у Роздільній (тобто, замість сьогоднішніх Роздільнянського і Березівського планувалося створення одного об'єднаного району).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Інформаційний масив щодо закріплення територіальних громад з належністю до новостворених районів на сайті ДПС в Одеській області
  3. Чого варта думка людей? - № 054 (22172) субота 11 липня 2020 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини». chornomorka.com (uk). Процитовано 2020-12-12. 
  4. АКТИВІСТИ ЛИМАНСЬКОГО РАЙОНУ ВИСЛОВИЛИ СВІЙ ПРОТЕСТ ПРОТИ ПРИЄДНАННЯ ДО БЕРЕЗІВСЬКОГО РАЙОНУ ПІД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ. Лиманські факти (uk). Процитовано 2020-12-12. 
  5. Новий варіант районного поділу Одеської області: чи доцільно робити 4 райони замість 26?. Uplan (uk). Процитовано 2020-12-12. 
  6. Чого варта думка людей? - № 054 (22172) субота 11 липня 2020 року - Одеська обласна газета «Чорноморські новини». chornomorka.com (uk). Процитовано 2020-12-12. 
  7. АКТИВІСТИ ЛИМАНСЬКОГО РАЙОНУ ВИСЛОВИЛИ СВІЙ ПРОТЕСТ ПРОТИ ПРИЄДНАННЯ ДО БЕРЕЗІВСЬКОГО РАЙОНУ ПІД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ. Лиманські факти (uk). Процитовано 2020-12-12. 
  8. Новий варіант районного поділу Одеської області: чи доцільно робити 4 райони замість 26?. Uplan (uk). Процитовано 2020-12-12.