Сикхи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воїни Сикхи з чакра

Си́кхи — послідовники релігійно-реформаторського руху, який виник в Індії на території Пенджабу наприкінці XV століття.

Історія[ред. | ред. код]

Засновником цього руху, що надалі отримав назву сикхізм, був індійський поет і мислитель Нанак (14691539). Сикхи проголошували рівність усіх людей перед єдиним богом, незалежно від касти і соціального становища, негативно ставилися до індуїстських принципів кастових відмінностей. Вони носили тюрбан, довге волосся і бороду. Усім сикхам присвоювалося почесне звання «сінгх» («лев»), яке стало складовою частиною прізвища.

Першим гуру був Нанак. Його ідеї наслідували три гуру, що цікавилися виключно справами релігі. Акбар Великий надав чертвертому гуру місце з водоймою і золотий храм в Амрітсарі. З цього часу це місце стало центром сикхізму.

П'ятий гуру Арджуна Сінгх склав Грантх (Початкову книгу), набір висловів та гімнів, що складають священу книгу сикхів. Тогочасний правитель Індії мусульманин Джахангір наказав піддати Арджуа Сінгха тортурам, від яких він помер.

Жорстоке поводження з гуру спонукало сикхів взятися за зброю. При шостому гуру Харговінді вони перетворюються на військове братство і починають конфліктувати з владою. Харговінда кинули до в'язниці. Дев'ятим гуру був Тегх Бахадур. Правитель Індії Аурангзеб приказав йому прийняти іслам, але гуру відмовився, за що був страчений.

Десятий гуру Говінд Сингх перетворив сикхів у потучжну бойову силу. Він був останнім гуру. Надалі влада гуру переходить до спільноти сикхів, яка назвивається хальса (вибрані). Після смерті імператора Аурангзеба сикхи продовжують нарощувати сили в Педжабі і невздовзі засновують свою державу на чолі з Ранджидом Сингхом.[1]

Сучасні сикхи живуть переважно в індійському штаті Пенджаб.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. - С.78-79

Посилання[ред. | ред. код]