Аурангзеб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аурангзеб
Народився 4 листопада 1618(1618-11-04)
Даход
Помер 3 березня 1707(1707-03-03) (88 років)
Ахмеднагар
Поховання Tomb of Aurangzebd
Країна  Імперія Великих Моголів
Діяльність правитель, монарх
Титул падишах
Посада падишах Імперії Великих моголів
Термін 1658–1707
Попередник Шах Джахан
Наступник Мухаммад Азам Шах
Конфесія іслам
Рід Тимуриди
Батько Шах Джахан
Мати Мумтаз-Махал
Брати, сестри Jahanara Begumd, Gauhar Ara Begumd, Roshanara Begumd, Shah Shujad, Дара Шукох і Murad Bakhshd
У шлюбі з Dilras Banud, Nawab Baid і Aurangabadi Mahald
Діти Sultan Muhammad Akbard, Зеб-ун-Ніса, Mehr-un-Nissad, Мухаммад Азам Шах, Zinat un-nisad, Muhammad Sultan of Mughald, Бахадур-шах I, Zubdat-un-Nissad, Kam Bakhshd і Badr-un-Nissa Begumd

Абул Музаффар Муні-уд-дін Мухаммад Аурангзе́б (* 4 листопада 16183 березня 1707) — 6-й падишах імперії Великих Моголів з 1658, відомий також як Аламгір І.

Життєпис[ред. | ред. код]

Третій син Шах Джахана, у 1657—1659 роках у боротьбі за престол знищив своїх братів-суперників (Дара Шукоха, Шах Шуджу, Мурада Бахшу) змістив з престолу та заарештував свого батька відправивши того до в'язниці, де той і помер через 8 років.

За його правління намагався розширити володіння за рахунок ахомі в Ассамі та держави Аракан (частина сучасної М'янми). У 1666 році вдалось приєднати область Чітгаон (сучасний Читтагонг). після цього у 1667—1675 років довелося вести запеклі війни проти повсталих афганських племен, що завдало значного фінансового удару по імперії.

Завершив завоювання Декана і південної Індії протягом 1685—1689 років. Захопив султанати Біджапур та Голконда. Після цього на деякий час зміг придушити повстання маратхів, скориставшись розбратом серед нащадків Шиваджі. У 1690 році вступив у конфлікт з англійською Ост-Індською компанією, внаслідок чого відбулася так звана «Війна Чайлда» (за ім'ям голови директорів компанії Джошуа Чайлда). В результаті моголи захопили Хуглі в Бенгалії, взяли в облогу Бомбей. Англійці змушені просити миру, який був укладено на умовах Ауранґзеба: виплачено збиток могольським купцям, Чайлда звільнено з посади, права компанії на території імперії обмежені.

У внутрішній політиці був прихильним лише до мусульман-сунітів, переслідував не лише індусів, а й шиїтів. У 1665 році видано наказ, згідно якому торгівці-індуси оподатковувалися 5 % податком (мусульмани — 2,5 %). У 1669 році Аурангзеб наказав своїм субадарам (намісникам) у провінціях зруйнувати усі нещодавно зведені школи та храми індусів. У 1671 році наказав, щоб усі працівники адміністративного апарату були мусульманами (згодом пом'якшено — впроваджено квоту у 50 % для індусів). У 1679 році повернута джизія (податок на невірних), що викликало найбільше обурення. Усіма цими діями Аурангзеб викликав низку повстань сикхів, раджпутів, маратхів, джатів, які з кінця 1670-х років вирували до самої смерті падишаха.

Аурангзеб прагнув перетворити Індію, яку вважав дар аль-харб (країною війни, тобто країною «невірних» немусульман) на дар аль-іслам (країну ісламу). Це означало повну відмову від принципу віротерпимості падишаха Акбара. Аурангзеб проводив життя у нескінченних війнах і каральних походах, командуючи військом особисто. Під час однієї з кампаній у Декані Ауранґзеб помер. Його поховали як звичайного мусульманина-дервіша в окремій могилі біля Аурангабада.

Після смерті Аурангзеба його держава почала розпадатися.

Культура[ред. | ред. код]

Його правління було періодом найбільшої могутності династії Моголів, розквіту культури та мистецтва. Навіть його донька — Зеб-ун-Ніса стала відомою поетесою.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]