Сиротін Євген Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сиротін Євген Олексійович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження5 грудня 1992(1992-12-05)
Запоріжжя
Смерть6 серпня 2014(2014-08-06) (21 рік)
Дякове
ПохованняЗапоріжжя
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Євге́н Олексі́йович Сиро́тін (5 грудня 1992(19921205) — 6 серпня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1992 року в місті Запоріжжя. Після закінчення училища три роки служив за контрактом.

Старший сержант, командир гармати 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). У зону бойових дій артилеристів 55-ї бригади направили у складі 79-ї Миколаївської оаембр.

Востаннє на зв'язок з рідними виходив 4 серпня. Під час виходу з оточення під Дяковим у Луганській області бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красного Луча потрапила в засідку терористів, які закидали машину гранатами. Тоді ж полягли майор Петро Третяк і солдат Микола Сало.

Про загибель Євгена його рідні дізналися з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Згодом його смерть підтвердили співслужбовці, які прорвалися з оточення. Після вивезення тіла бійця з окупованої території та проведення експертизи ДНК, його поховали 6 грудня 2014 року на Капустянському кладовищі Запоріжжя.

Залишились мати Світлана Сиротіна і брат.[1]

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 2, ряд 6, місце 25.
  • вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]