Третяк Петро Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Третяк Петро Анатолійович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png Підполковник
Третяк Петро Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 серпня 1972(1972-08-03)
Томаківка
Смерть 7 серпня 2014(2014-08-07) (42 роки)
Дякове
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЕ РВТА (2016).png Ракетні війська та артилерія
Формування 55-а артилерійська бригада.png
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Петро́ Анато́лійович Третя́к (3 серпня 1972(19720803) — 7 серпня 2014) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.

Життєпис[ред.ред. код]

У збройних силах з 1989 року. Проживав у м. Запоріжжя. Заступник командира 3-ї гаубичної артилерійської батареї 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). В зону бойових дій артилеристи 55-ї бригади були направлені у складі 79-ї Миколаївської оаембр. Майже 2 місяці перебували в оточенні, обстрілювані під Дяковим.

6 серпня підрозділ дістав наказ відходити. Під час виходу з оточення під Дяковим в Луганській області, бойова машина відстала від основного угруповання, яке виходило з «котла», і на блокпосту біля Красного Луча потрапила у засідку терористів, які закидали машину гранатами, майор Третяк перебував на броні. Автівка з'їхала в кювет, витягти не змогли, Третяк прийняв рішення рухатися на БМП 24-ї омбр, яке потрапило під обстріл з «Градів». Тоді ж полягли старший сержант Євген Сиротін та солдат Микола Сало.

Про загибель його рідні дізналися з проросійських сайтів, офіційно вважався зниклим безвісти. Пізніше його смерть була підтверджена співслужбовцями, які прорвались з оточення. Була інформація, що майора Третяка поховали в районі Перевальська. Після вивезення тіла з окупованої території та проведення експертизи ДНК, 8 грудня відбулося прощання в Запоріжжі. Того ж дня похований у Томаківці.

Залишились дружина та троє дітей, 18, 11 і 3 років.

Нагороди[ред.ред. код]

15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Джерела[ред.ред. код]