Скандинавська бронзова доба

Скандинавська бронзова доба
Розташування	Південна Скандинавія та Північна Німеччина
Доба	Бронзова доба
Час існування	прибл. 1700 до Р.Х. – прибл. 500 до Р.Х.
Попередня культура	Культура ямкової кераміки, Культура човноподібних сокир
Наступна культура	Ясторфська культура, Доримська залізна доба
Скандинавська бронзова доба у Вікісховищі

Скандинавська (північна, північноєвропейська) бронзова доба — назва археологічної культури або групи культур бронзової доби у доісторичній Скандинавії, яку ввів в ужиток Оскар Монтеліус. Термін охоплює період 1700—500 рр. до н. е., а пам'ятники зустрічаються аж до території Естонії. Успадковує культурам пізнього неоліту. Етнічний і мовний склад невідомий через відсутність писемних пам'яток, проте спостерігається культурна спадкоємність з пізнішими німецькомовними культурами, що згадуються в історичний період. Після цього періоду розпочинається доримська залізна доба.

Загальна характеристика

Швеція (колаж). Зображення зафарбовані фарбою в сучасний період — чи були вони зафарбовані раніше, невідомо.

Попри те що мешканці Скандинавії досить пізно зазнали на собі тенденції європейської бронзової доби, при розкопці скандинавських поховань і поселень виявлені численні і добре збережені вироби з вовни, деревини, а також імпортованих з Центральної Європи бронзи і золота.

Численні — кілька тисяч — петрогліфи, вирубані в скелях, зображують кораблі, а великі кам'яні похоронні монументи, відомі як кам'яні тури, показують, що судноплавство відігравало важливу роль. Історія місцевого судноплавства сягає часів неоліту і триває в епоху доримської залізної доби, до якої належить Хьортспринзька тура

Похоронний курган бронзової доби поблизу Гордстонгі, Сконе, Швеція

Збереглися численні кургани та петрогліфи бронзової доби, а також не менше численні вироби з золота та бронзи. Датування наскельних зображень (петрогліфів) ґрунтується на артефактах, зіставляються із зображеними на петрогліфах предметах, наприклад бронзових сокирах і мечах. (На півночі Скандинавії знайдено також безліч петрогліфів епохи неоліту, в основному зображують тварин, як лось.)

Періодизація

Лур, бронзовий духовий інструмент.

Оскар Монтеліус, що ввів в обіг термін «Північноєвропейська бронзова доба», підрозділяє його на шість субперіодів, і його періодизація досі широко використовується археологами. Його абсолютна хронологія в цілому була підтверджена радіовуглецевим даними, за винятком датування початку північноєвропейського бронзового століття — 1700 р. До н. е. е., а не 1800 р. до н. е. е., як припускав Монтеліус. Для Центральної Європи використовується інша періодизація, розроблена П. Райнек, оскільки артефакти і археологічні шари цього регіону погано корелюють зі скандинавськими.

• I 1700—1500 до Р. Х.
• II 1500—1300 до Р. Х.
• III 1300—1100 до Р. Х.
• IV 1100—900 до Р. Х.
• V 900—700 до Р. Х.
• VI 700—500 до Р. Х.

За зазначеними шістьма періодами є доримська залізна доба.

Існує також поділ на ширші періоди: «рання бронзова доба» (1700—1100 рр. до Р. Х.) та «пізня бронзова доба» (1100—550 рр. до Р. Х.)

Клімат

Наскельні зображення типових суден бронзової доби. Виявлено в Бардалі, Стейнх'єр, Норвегія, 64 ° N..

Для північноєвропейської бронзової доби був характерний теплий клімат, який розпочався з кліматичної зміни близько 2700 р. до Р. Х., щось на кшталт сучасного клімату центральної Німеччини і північної Франції. Завдяки такому клімату щільність населення була досить висока, процвітало сільське господарство: зокрема, в цей час в Скандинавії вирощували виноград. Проте невелике похолодання між 850 і 760 рр. до н. е., а також значніше близько 650 р. до Р. Х. привели до занепаду місцевого господарства, клімат став вологішим і холоднішим. Можливо, це похолодання є джерелом легенди про Фімбулвінтер.

Релігія

Сонячна колісниця з Трундгольму

Через відсутність письмових джерел про скандинавську релігію бронзової доби відомо небагато. Про те, що було релігією, дають уявлення численні археологічні знахідки, які, проте, відбивають вірування не Скандинавії в цілому, а окремих племен, культи яких сильно відрізнялися один від одного. Також деяке уявлення дають петрогліфи — наскельні зображення.

Боги-близнюки б'ються на бойових сокирах. Один із петрогліфів, знайдених в Танумсгеде, західна Швеція (малюнки пофарбовані у червоний колір вже в сучасний період)

Вчені вважають, що за часів бронзової доби існував культ богів-близнят, що знаходило відбиття в тому, що виявлені предмети, присвячувані богам, зазвичай лежали у похованнях парами. Також, мабуть, шанувалася богиня-матір (див. Нертус). Жертвопринесення (тварини, зброя, прикраси та навіть люди) були пов'язані з водою; невеликі озера або ставки використовувалися як ритуальні місця жертвоприношень, і багато артефактів виявлені в їх околиці. Можливо, практикувалися сексуальні ритуали, які символізували шлюб богів. Серед жертвоприношень виявлені ритуальні предмети, такі як бронзові вушні прикраси — вчені вважають, що вони використовувалися в церемоніях.

Ймовірно, деякі з петрогліфів бронзової доби є найраннішими зображеннями божеств скандинавської міфології, відомих у письмовий період. Досить поширеною фігурою на петрогліфах є зображення чоловіка з предметом, що нагадує сокиру або молот (ймовірно, раннє зображення Тора). Зустрічаються також чоловічі фігури з списом в руці: це могли бути Одін або Тюр, оскільки обидва цих бога у пізніший період асоціювалися зі списом. На одному з петрогліфів чоловік зі списом зображений без однієї руки, що нагадує міфологію, пов'язану з Тюром. Фігура з луком у руці може бути раннім зображенням Улля.

Вчені вважають, що залишки міфології бронзової доби збереглися у пізнішій германській та скандинавській міфології, наприклад, коні Скінфаксі та Грімфаксі і богиня Нертус.

Література

• Dabrowski, J. (1989) Nordische Kreis un Kulturen Polnischer Gebiete. Die Bronzezeit im Ostseegebiet. Ein Rapport der Kgl. Schwedischen Akademie der Literatur Geschichte und Alter unt Altertumsforschung über das Julita-Symposium 1986. Ed Ambrosiani, B. Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien. Konferenser 22. Stockholm.
• Davidson, H. R. Ellis and Gelling, Peter: The Chariot of the Sun and other Rites and Symbols of the Northern European Bronze Age.
• K. Demakopoulou (ed.), Gods and Heroes of the European Bronze Age, published on the occasion of the exhibition «Gods and Heroes of the Bronze Age. Europe at the Time of Ulysses», from December 19, 1998, to April 5, 1999, at the National Museum of Denmark, Copenhagen, London (1999), ISBN 0-500-01915-0.
• Demougeot, E. La formation de l'Europe et les invasions barbares, Paris: Editions Montaigne, 1969—1974.
• Kaliff, Anders. 2001. Gothic Connections. Contacts between eastern Scandinavia and the southern Baltic coast 1000 BC — 500 AD.
• Montelius, Oscar, 1885. Om tidsbestämning inom bronsåldern med särskilt avseende på Skandinavien.
• Musset, L. Les invasions: les vagues germanique, Paris: Presses universitaires de France, 1965.
• Бритта Ферхаген, «Боги на утреннем небе. Религия североевропейского бронзового века» (перевод с немецкого, электронная публикация). Оригинал был опубликован в Германии в 1983 году.