Вовна
 | |
| Виробляється з | шерсть і wool haird  |
|---|---|
Во́вна — тонка довга шерсть тварин, яку використовують у текстильній промисловості як сировину для виготовлення вовняних тканин. Найпоширенішою у світі є овеча вовна, саме тому дуже часто коли говорять про вовну мають на увазі саме її. Часом слово вовна використовують як спеціальний термін на означення овечої шерсті. Наприклад в усій класифікації УКТЗЕД термін «вовна» означає вовну овець або ягнят. Назву «вовна» можна також вживати для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті (альпака, вігоні, верблюда, кашмірської і кешгорської кіз, лами та і інші)[1]. Основними виробниками і експортерами вовни є такі країни: Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.
У світовій практиці волокна мають різні позначення на етикетках: wool, Wolle, laine, vune[2].
Українське вовна походить від прасл.: *vьl̥na («вовна», «хвиля»). Споріднене з біл. воўна, рос. діал. волна, болг. вълна, серб. ву̏на/vuna, словен. vóɫna, чеськ. і словац. vlna, пол. weɫna, в.-луж. woɫma, н.-луж. waɫma. Праслов'янське *vьl̥na вважається похідним від праіндоєвроп. кореня *u̯el — «смикати» (друге значення — «валити»). Спорідненими вважають слова з тим же значенням в інших індоєвропейських мовах: латис. vil̃na, нім. Wolle, англ. wool, лат. lāna, грец. λῆνος, дав.-інд. ū́rṇā[3][4].
Вовна утворює захисний покрив деяких ссавців, таких як вівці, кози та верблюди. Шерсть складається переважно з тваринного білка кератину. Вона вразливіша до хімічних пошкоджень та високої температури, ніж целюлозний матеріал, що утворює рослинні волокна[5].
Овеча вовна грубіша за такі текстильні волокна, як бавовна, льон, шовк та має діаметр приблизно 16-40 мікронів. Довжина шерстяних волокон від 4 до 7,5 см, при цьому вони хвилясті. Окреме волокно здатне витримувати вагу в 15-30 г і розтягуватися на 25-30% довжини. Колір зазвичай білуватий, може бути коричневим або чорним. Грубі волокна більш блискучі, ніж тонкі. На відміну від рослинних волокон, вовна має нижчу міцність на розрив у мокрому стані. Проте, вона більш пружна, добре протистоїть розтягуванню та зминанню. Волокна вовни добре зчеплюються між собою завдяки лускатій поверхні, що дозволяє виготовляти з них теплий одяг. Вовна також добре вбирає воду і барвники. Після прання вовняна тканина, якщо була розтягнена, зсідається[5].
Селективне розведення овець зумовило збільшення в них підшерстку з м’якого, тонкого волокна. Вовну в основному отримують шляхом стрижки з живих тварин[5]. Настриг вовни визначається породою тварин, статтю, та умовами утримання[6].
Тонкий волос інших тварин, окрім овець, часом не вважають вовною у вузькому значенні цього слова, з іншого боку саме словосполучення «овеча вовна» вказує, що слово «вовна» має ширше значення. Згідно з класифікацією УКТЗЕД термін «тонкий волос тварин» означає волосяний покров (вовну) альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози (мохер), тибетських, кашмірських або аналогічних кіз (кашемір), кроля (включаючи ангорського кроля), зайця, бобра, нутрії або ондатри.
Тонкий волос тварин звичайно м'якший і менше витий, ніж вовна. Волос альпаки, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорської кози, кашмірської чи аналогічних кіз або ангорського кроля переважно переробляється, подібно до вовни, у пряжу; його також використовують для виготовлення перук і для виробництва лялькового волосся. Інший тонкий волос тварин (наприклад, зайців, звичайних кролів, бобрів, нутрій або ондатр) звичайно не придатний для прядіння і його використовують для виробництва повсті, набивань, прокладок і т. д.
Одержують з тонкорунних мериносових овець. Одними з найкращих вважаються австралійські мериноси. Вовна від цих овець дуже м'яка, до неї рідко додають інші види волокон, і якщо додають, то тільки для того, щоб зробити вовну дешевше, а не поліпшити її якість. Вона є ідеальною для дитячих речей, тому що не подразнює шкіру. Звичайно, багато що залежить від первинної обробки вовни. Навіть таку прекрасну вовну можна зіпсувати недотриманням технології обробки. Вовна мериносової вівці коштує дорожче, ніж вовна звичайної вівці.
Одержують цю пряжу з вовни ангорської кози. Мохерова вовна досить дорога, її найчастіше прядуть з вовняною або штучною ниткою. Мохер добре фарбується. Легко очищається від бруду. Перуть мохер дуже дбайливо, щоб не втратити його «пухнастість».
Ангорська вовна має тваринне походження. Але її одержують не від овець або кіз, а від ангорських кролів. У чистому вигляді цю вовну практично не використовують. По-перше, тому що досить дорога, і, по-друге, тому що зовсім не еластична. Але ангора просто ідеальна в складі вовни, мериносової вовни або акрилу. Вовна ангорського кролика дуже пухнаста, м'яка і тепла.
Вовну двогорбого верблюда (бактріана) цінується більше ніж його побратима одногорбого верблюда (дромедара). Верблюжа вовна практично не відбілюється і тому буває або природного кольору, або темного чи чорного кольору.
Волокна кашеміру одержують з підшерстя Кашмірської кози. Це дуже дорога пряжа, тому що за рік від однієї тварини одержують не більше 100—150 грамів вовни. Пряжа дуже легка, тепла й м'яка, але дуже сприйнятлива до тертя й кошлатання (зкочування волокон у грудочки на поверхні виробів), тому чистого кашеміру Ви практично не знайдете. Як правило, його змішують з вовняним волокном у різних пропорціях.
Альпака — це родич лами, але його вовна цінується дорожче. Кілька десятків років тому вовна лами й альпака була дуже рідкісною й дорогою. Проте сьогодні існує безліч ферм по розведенню цих тварин, так що ціна на цю вовну впала, а сама вовна одержала широке визнання. Але є «гурмани», що віддають перевагу саме вовні перуанських лам й альпака. Це пояснюється тим, що на якість вовни впливає високогір'я. А вовна низинних лам, що розводяться культурно, іноді програє за якістю. Вовну лами й альпака підрозділяють на 22 колірних відтінки. Починаючи від чисто білого, далі бежевого, срібного, коричневого і чорного. Вовну цих тварин фарбують дуже рідко, тому що в них багата природна колірна гама. Через те, що окремі волокна вовни довгі, вовна лами й альпака не звалюється й практично не піддається піллінгу. Пряжа з цієї вовни щільніша ніж з інших видів. Є одна особливість збереження вовни альпака й лами — вона не виносить нафталіну. Тому проти молі використовують природні засоби: лаванду, тютюн або кедр. Пряжу альпаки й лами, як правило, використовують в чистому виді, але є і винятки.
Вовна верблюда вікунья — це королева серед вовни. Саме вона дає найтоншу у світі вовну. Вовняний покрив вікуньї буває готовим до стрижки лише раз на рік, коли її вовна найтонша. Оскільки вікуньї не приручаються, то стрижуть впольованих чи зловлених тварин. Тому цей вид вовни вельми рідкісний.
Ківіут або ків'ют — це дуже рідкісна вовна і дуже дорога, одержують її з підшерстя мускусного бика (вівцебика). Пряжа схожа на ясно-сірий кашемір, але на відміну від нього, виріб не сідає. Рідко змішується з іншими видами пряжі. Через високу ціну використовують зазвичай для пошиття спеціального одягу для полярників.
- ↑ Постанова КМУ від 14 січня 2009 року № 13 «Про затвердження Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів». — «Орієнтир». — № 4
- ↑ Литвиненко Н. М., Омельченко В. Д. Аналіз державного технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну: Науковий журнал — 2012. — № 3(65). ISSN 1813-6796
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Волна // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
- 1 2 3 Wool | Animal Fibre, Textile & Clothing Uses | Britannica. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2025. Процитовано 4 січня 2026.
- ↑ Кудрик, Н. А.; Цвігун, А. Т.; Яковчук, В. С.; Тимофіїшин, І. І. (2024). Вовнова продуктивність та деякі фізико-механічні властивості вовни молодняку овець асканійської м'ясо-вовняної породи з кросбредною вовною (PDF). Таврійський науковий вісник (137): 421—427. doi:10.32782/2226-0099.2024.137.49.
- УКТЗЕД Група 51 Вовна, тонкий та грубий волос тварин; пряжа і тканини з кінського волосу[недоступне посилання з червня 2019]
- Про вовняну пряжу та її різновиди[недоступне посилання з червня 2019]
- Машинка для стрижки [Архівовано 2 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Біохімія, морфологія і патологія вовни : Моногр. / Г. М. Седіло, І. А. Макар, В. В. Гуменюк, П. В. Стапай. - Львів : ПАІС, 2006. - 160 c. - ISBN 966-7651-51-7
- Практикум з вівчарства і технології виробництва вовни і баранини : навч. посіб. для студ. вищ. навч. заклад. / В.О. Сухарльов, О.П. Дерев'янко. - Х. : Еспада, 2003. - 139 с. - ISBN 5-7763-1150-0. - ISBN 966-7870-50-2
- Роль мінеральних речовин у процесах вовноутворення : Моногр. / Г. М. Седіло. - Львів : Афіша, 2002. - 184 c. - ISBN 966-8013-26-3
- Фізіолого-біохімічні основи формування вовнової продуктивності овець / П.В. Стапай, Н.З. Огородник, В.В. Бальковський, С.Я. Павкович. - Львів: Новий Світ-2000, 2019. - 150 с. - ISBN 978-617-7519-10-1
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |