Скарбниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скарбницький дім (Брисбен, Австралія).

Скарбни́ця (лат. thesaurus, «тезаурус»; англ. treasury, ісп. tesorería) — скриня, місце або приміщення для зберігання скарбів, коштовностей, грошей[1]; переносно — власне скарби, кошти, гроші[1]. Також — назва установи, яка завідує «скарбом» (коштами, майном певної спільноти — держави, уряду, війська, племені, роду тощо). Державна скарбниця інколи називається казно́ю[2]половецької: kazna, «скарбниця»[3]). У широкому значенні: місце зосередження яких-небудь цінностей — природних, культурних, духовних тощо[1]. Особа, відповідальна за ведення скарбниці, називається скарбник.

Урядова установа[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Скарбниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Казна // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 261.
  4. а б в г д Яременко В., Сліпушко О. … — С. 225.

Джерела[ред.ред. код]

  • Основи казначейської справи : Навч. посіб. / І. В. Форкун, Н. Л. Фролова. – Л. : Новий Світ - 2000, 2011. – 477 c.
  • Яременко Василь, Сліпушко Оксана. Скарбниця // Новий тлумачний словник української мови. — К. : Аконіт, 2000. — том 4 (Р-Я). — С. 225. — ISBN 966-7173-02-X.

Посилання[ред.ред. код]