Славомир Мрожек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Славомир Мрожек
Sławomir Mrożek
Slawomir Mrozek.JPG
Славомир Мрожек у Варшаві, 20 травня 2006 року
Народився 29 червня 1930(1930-06-29)
Боженчин, Малопольське воєводство, Польща
Помер 15 серпня 2013(2013-08-15) (83 роки)
Ніцца, Франція
Поховання Panteon Narodowy w Krakowied
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність письменник, драматург, журналіст
Мова творів польська
Роки активності з 1950
Жанр драма
Magnum opus Edekd і The Émigrésd
Партія Польська об'єднана робітнича партія
У шлюбі з Сусанна Осоріо (у шлюбі 1987—2013)
Марія Обремба (у шлюбі 1959—1969)
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)
Order Ecce Homo
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»

CMNS: Славомир Мрожек у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Славомир Мрожек (пол. Sławomir Mrożek; 29 червня 1930(19300629)[2], Боженчин (Borzęcin), Малопольське воєводство, Польща — 15 серпня 2013[3], Ніцца, Франція) — польський письменник, драматург, есеїст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Славомир Мрожек народився 29 червня 1930 року в Боженчині, біля Кракова, в родині листоноші. Згодом сім'я переїхала до Кракова.

Ілюстрація до книжки «Слон» (1957) роботи Данієля Мроза

Після війни Славомир Мрожек закінчив краківську гімназію та поступив до інституту, але з трьох факультетів, на яких він пробував вчитися (архітектурний, вістовознавство, мистецтвознавство), він так ні одного й не закінчив.

Літературну діяльність починав у краківській газеті «Дзєннік польськи», де спершу працював кур'єром, згодом займався поточною газетною роботою, писав на різні теми.

Перші фейлетони й гуморески побачили світ у 1950 році. Твори, опубліковані в періодиці, склали збірку «Практичні напівпанцирі» (1953), через три роки вийшла друком повість «Маленьке літо» (1956). У 1956 році Мрожек вперше опинився за кордоном — у СРСР, тут він відвідав Україну, був, зокрема, у Одесі.[4]

Наприкінці 1950-х років письменник покинув журналістику, звернувшись до драматургії. 27 червня 1958 року в Варшаві відбулась прем'єра його першої п'єси «Поліція».

На початку 1960-х він переїхав з Кракова до Варшави. 1964 рік став переломним у кар'єрі Мрожека, оскільки у цьому році вийшла його п'єса «Танго», яка принесла авторові світову славу.

У 1968 році Славомир Мрожек відкрито виступив з критикою збройного придушення Радянським Союзом «Празької весни». Після цього комуністичною цензурою заборонені публікації його творів. Мрожек змушений емігрувати з країни, спершу живе в Парижі, потім у США, Німеччині, Італії та Мексиці.

На сторінках паризької «Культури», у серпні 1968 року, Славомир Мрожек протестував проти введення військ в Чехословаччину, після чого попросив політичного притулку в Франції.

У 1996 році Мрожек повернувся до Польщі. Жив у Кракові. Славомир Мрожек у 2002 році письменник пережив інсульт.

У 2008 році знову емігрував до Швейцарії та Франції, але цього разу не з політичних причин, а за станом здоров'я, поселився в Ніцці, у Франції.

Помер 15 серпня 2013 року в Ніцці.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Славомир Мрожек був двічі одружений. Його перша дружина Марія Обремба, з якою він побрався у 1959 році, була живописцем. Вона несподівано померла у 1969 році.

У 1987 році Мрожек одружився вдруге, обраницею стала мексиканка Сусана Осоріо Росас.

Твори[ред. | ред. код]

Драми[ред. | ред. код]

  • Policja, 1958
  • Męczeństwo Piotra Oheya, 1959
  • Indyk, 1960
  • Na pełnym morzu, 1961
  • Karol, 1961
  • Strip-tease, 1961
  • Zabawa, 1962
  • Kynolog w rozterce, 1962
  • Czarowna noc, 1963
  • Śmierć porucznika, 1963
  • Tango, 1964
  • Der Hirsch, 1965
  • Racket Baby, 1965
  • Poczwórka, 1967
  • Dom na granicy, 1967
  • Testarium, 1967
  • Profesor, 1968
  • Drugie danie, 1968
  • Szczęśliwe wydarzenie, 1971
  • Rzeźnia, 1973
  • Emigranci, 1974
  • Garbus, 1975
  • Serenada, 1977
  • Lis filozof, 1977
  • Polowanie na lisa, 1977
  • Krawiec, 1977
  • Lis aspirant, 1978
  • Pieszo, 1980
  • Vatzlav, 1982
  • Ambasador, 1982
  • Letni dzień, 1983
  • Alfa, 1984
  • Kontrakt, 1986
  • Portret, 1987
  • Wdowy, 1992
  • Miłość na Krymie, 1993
  • Wielebni, 2000
  • Piękny widok, 2000

Збірки оповідань[ред. | ред. код]

  • Opowiadania z Trzmielowej Góry, 1953
  • Półpancerze praktyczne, 1953
  • Słoń, 1957
  • Wesele w Atomicach, 1959
  • Deszcz, 1962
  • Dwa listy i inne opowiadania, 1970
  • Opowiadania, 1981
  • Donosy, 1983
  • Śpiąca Królewna
  • Woda
  • Ostatni husarz
  • Zeszyt

Повісті[ред. | ред. код]

  • Maleńkie lato, 1956
  • Ucieczka na południe, 1961

Збірки фейлетонів[ред. | ред. код]

  • Małe listy, 1981
  • Dziennik powrotu, 2000
  • Małe listy, 2000

Кіносценарії[ред. | ред. код]

  • Wyspa róż, 1975
  • Amor, 1978
  • Powrót, 1994

Інші твори[ред. | ред. код]

  • Rysunki, Seria: Biblioteka Stańczyka, Wydawnictwo: ISKRY, WARSZAWA 1982, wydanie I, ss. 108.
  • Baltazar, 2006 — автобіографія
  • Człowiek według Mrożka. Rysunki 1950—2000
  • Tango z samym sobą. Utwory dobrane Wydawnictwo: Noir sur Blanc, WARSZAWA 2009.[5]
Саркофаг з прахом Славоміра Мрожека в склепі церкви Святих Петра та Павла в Кракові

Література[ред. | ред. код]

  • Halina Stephan: Transcending the absurd. Drama and prose of Slawomir Mrozek. Amsterdam u.a.: Rodopi. 1997. (= Studies in Slavic literature and poetics; 28) ISBN 90-420-0113-5

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Мрожек С. «Лебідь», «З пітьми» // Література плюс. — 2002. — Ч. 5. — С. 29-31. Переклад Ігоря Пізнюка
  • Мрожек С. «Хроніка міста в облозі» // Література плюс. — 2002. — Ч. 6. — С. 12-17. Переклад Ігоря Пізнюка
  • Мрожек С. "Весна в Польщі, «Процес» (Пер. з пол. Леся Пізнюк), «Іменини», «Слон», «Провина і покарання», «Доля графа N», «Воля і дія», «Дірка в містку» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // Четвер. — 2003. — № 18. — С. 150—165. [1]
  • Мрожек С. «Характери» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // Критика. — 2003. — Ч. 7-8. — С. 46-47.
  • Мрожек С. «На вежі», «Мій незнайомий друг», «Той, що падає» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // Березіль. — 2005. — № 6. — С. 85-97.
  • Мрожек С. «Моніза Клав'є» (Пер. з пол. Ігор Пізнюк) // «Потяг 76. Потяг до Польщі». — Чернівці: Книги — XXI, 2006. — С. 60-99 [2][недоступне посилання з липня 2019]
  • Мрожек С. «У млині, у млині, мій пане-добродію», «Весілля в Атоміцах», «Надія», «Маленький друг», «Пташка угупу» (Пер. з пол. Ігоря Пізнюка) // Всесвіт. — 2014. — № 1-2. — С. 76-101.
  • Мрожек С. «Валтасар. Автобіографія» [Фрагменти] (Пер. з пол. Ігоря Пізнюка)// Всесвіт. — 2014. — № 1-2. — С. 102—112.

Нагороди, премії та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Дата 26 червня, наведена у всіх офіційних біографіях і енциклопедичних статтях, виникла через неправильний запис у церковній книзі, на підставі якої згодом були видані документи.
  3. Помер Славомир Мрожек. fakty.interia.pl. 15 серпня 2013. 
  4. http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/8/81/1011393.htm[недоступне посилання з липня 2019]
  5. «Repetytorium z Mrożka» 7 maja 2009. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 27 квітень 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]