Солунська болгарська чоловіча гімназія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Салоницька гімназія 1888–1889 років

Солунська (Салоницька) болгарська чоловіча гімназія «Святі Кирило та Мефодій» (болг. Солунската българска мъжка гимназия „Св. св. Кирил и Методий“) — перша болгарська чоловіча гімназія в Македонії, один з найвизначніших центрів болгарської просвіти.

Гімназію було засновано восени 1880 року в місті Салоніки й існувала до 1913 року. Наступником Салоницької гімназії вважається Національна гуманітарна гімназія «Святі Кирило та Мефодій» у Благоєвграді, Піринська Македонія, Болгарія.

Документ Салоницької болгарської чоловічої гімназії 1884 року

Гімназія та політична боротьба[ред. | ред. код]

Свято в гімназії з нагоди 11 травня

Як і все болгарське суспільство в Салоніках, після 1893 року учні та вчителі гімназії були розділені на два табори — «революціонери» й «еволюціоністи». Гімназія була одним із центрів боротьби між двома течіями.[1]

Погляди прибічників еволюційного розвитку пов'язані з позицією екзархів щодо необхідності продовження культурно-просвітницького й економічного розвитку населення Македонії легальними засобами.[1]

Революціонери були прихильниками ідей щодо підготовки збройної боротьби за автономію Македонії.[2]

З 2 до 4 січня 1903 року в кабінеті фізики проводились засідання Салоницького конгресу, на якому було прийнято рішення про підготовку до Ілінденського повстання.[3] 22-24 квітня 1910 року в гімназії проводилось Перше загальне засідання Болгарської Матиці.[4]

Відповідно до сучасної македонської історіографії, суперечки спалахували між учнями й учителями з болгарським і македонським самоусвідомленням.

Гімназія в художній літературі[ред. | ред. код]

Іван Вазов присвятив гімназії вірш «Візит до Салоницької гімназії», частину циклу «Македонські сонети». Приводом для написання віршу стало його відвідання гімназії 1884 року.

Директори й учителі гімназії[ред. | ред. код]

Учителі гімназії 1890 року

В гімназії викладали відомі болгарські вчені та просвітники. Першим директором вважається Божил Райнов. Кузман Шапкарев керував гімназією перший рік як головний учитель, а другий — як наглядач.[5][6]

Директори[ред. | ред. код]

Учителі[ред. | ред. код]

Відомі вихованці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Шатев, Павел. «В Македония под робство», София, 1983, трето издание, стор. 35.
  2. Шатев, Павел. «В Македония под робство», София, 1983, трето издание, стор. 36.
  3. Божинов, Воин. Българската просвета в Македония и Одринска Тракия 1878–1913, София 1982, с. 145
  4. Жечев, Николай. «Българска матица в Цариград», Македонски преглед, г. XV, 1992, кн.1, с. 51.
  5. «Пламъкът на солунския светилник» юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стор. 293.
  6. Ганчев, Добри. «Спомени», изд. Слово, 2005, стор. 188.

Джерела[ред. | ред. код]