Солунська болгарська чоловіча гімназія
Солунська (Салоницька) болгарська чоловіча гімназія «Святі Кирило та Мефодій» (болг. Солунската българска мъжка гимназия „Св. св. Кирил и Методий“) — перша болгарська чоловіча гімназія в Македонії, один з найвизначніших центрів болгарської просвіти.
Гімназію було засновано восени 1880 року в місті Салоніки й існувала до 1913 року. Наступником Салоницької гімназії вважається Національна гуманітарна гімназія «Святі Кирило та Мефодій» у Благоєвграді, Піринська Македонія, Болгарія.
Гімназія та політична боротьба[ред. | ред. код]
Як і все болгарське суспільство в Салоніках, після 1893 року учні та вчителі гімназії були розділені на два табори — «революціонери» й «еволюціоністи». Гімназія була одним із центрів боротьби між двома течіями.[1]
Погляди прибічників еволюційного розвитку пов'язані з позицією екзархів щодо необхідності продовження культурно-просвітницького й економічного розвитку населення Македонії легальними засобами.[1]
Революціонери були прихильниками ідей щодо підготовки збройної боротьби за автономію Македонії.[2] Багато випусників гімназії приєдналися до анархічної групи салонікських атентатів.
З 2 до 4 січня 1903 року в кабінеті фізики проводились засідання Салоницького конгресу, на якому було прийнято рішення про підготовку до Ілінденського повстання.[3] 22-24 квітня 1910 року в гімназії проводилось Перше загальне засідання Болгарської Матиці.[4]
Відповідно до сучасної македонської історіографії, суперечки спалахували між учнями й учителями з болгарським і македонським самоусвідомленням.
Гімназія в художній літературі[ред. | ред. код]
Іван Вазов присвятив гімназії вірш «Візит до Салоницької гімназії», частину циклу «Македонські сонети». Приводом для написання віршу стало його відвідання гімназії 1884 року.
Директори й учителі гімназії[ред. | ред. код]
В гімназії викладали відомі болгарські вчені та просвітники. Першим директором вважається Божил Райнов. Кузман Шапкарев керував гімназією перший рік як головний учитель, а другий — як наглядач.[5][6]
Директори[ред. | ред. код]
- Кузман Шапкарев — (1880–1881) (головний учитель)
- Божил Райнов — (1881–1883)
- Георгі Канділаров — (1883–1887)
- Константин Стателов — (1888)
- Начо Начов — (1888–1891)
- Димитр Хаджиіванов — (1891–1892)
- Васил Кинчов — (1892–1893)
- Михаїл Сарафов — (1893–1896)
- Анастас Наумов — (1896–1897)
- Христо Матов — (1896 — ?)
- Нікола Начов — ?
- Атанас Ченгелев — ?
- Антон Попстоїлов — (1907–1909)
- Тодор Дечев — (1909–1912)
- Георгій Белев — (1912–1913)
Учителі[ред. | ред. код]
- Васил Кинчов (1888–1891), учитель хімії
- Владислав Алексієв (1884–1962), юрист
- Григор Пирлічев, письменник
- Герче Петров (1895–1897), революціонер
- Іван Караджов (1875–1934), революціонер
- Константин Величков (1890–1891), письменник і політик
- Трайко Кітанчев, публіцист і революціонер
Відомі вихованці[ред. | ред. код]
- Андрій Ляпчев, політик, прем'єр-міністр Болгарії
- Борис Сарафов, революціонер
- Гоце Делчев, революціонер
- Даме Груєв, революціонер
- Євтим Спространов, публіцист і громадський діяч
- Тодор Александров, революціонер, лідер ВМРО протягом 1919-1924
- Іван Михайлов, революціонер, лідер ВМРО протягом 1924-1934
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Шатев, Павел. «В Македония под робство», София, 1983, трето издание, стор. 35. Архів оригіналу за 8 вересня 2008. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Шатев, Павел. «В Македония под робство», София, 1983, трето издание, стор. 36. Архів оригіналу за 8 вересня 2008. Процитовано 7 жовтня 2012.
- ↑ Божинов, Воин. Българската просвета в Македония и Одринска Тракия 1878–1913, София 1982, с. 145
- ↑ Жечев, Николай. «Българска матица в Цариград», Македонски преглед, г. XV, 1992, кн.1, с. 51.
- ↑ «Пламъкът на солунския светилник» юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стор. 293.
- ↑ Ганчев, Добри. «Спомени», изд. Слово, 2005, стор. 188.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солунська болгарська чоловіча гімназія |
- Георги Кандиларов, «Българските гимназии и основни училища в Солун», София 1930
- Воин Божинов, «Българската просвета в Македония и Одринска Тракия 1878–1913», София 1982
- Кузман Шапкарев, «За възраждането на българщината в Македония», София 1984 [Архівовано 24 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Павел Шатев, «В Македония под робство», София 1934; София 1983 (3-то издание)
- Сборник «Солун», София, 1934 (Спомени на учители и възпитаници на Солунските български училища)
- Павел Шатев, «В Македония под робство», София 1983 — [1] [Архівовано 8 вересня 2008 у Wayback Machine.] та [2] [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] — главы о Солунской гимназии.
- Кузман Шапкарев, «За възраждането на българщината в Македония», София 1984 — [3] [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] та [4] — главы о Солунской гимназии.
- Стоян Николов. Съдбата на българите в Солун преди и по време на Балканските война (1912–1913), в: «Македонски преглед», брой 2, 2008.
- Воспоминания Димитра Цухлева, в: «Македонски преглед», брой 4, 2007.
- Вазов, Иван. «Посещение на Солунската гимназия», вірш [Архівовано 20 травня 2007 у Wayback Machine.]
- Как бе създадена българската гимназия в Солун и дейците след 1869 година [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]