Іван Вазов

Іван Вазов
болг. Иван Вазов
Ім'я при народженні	Іван Мінчов Вазов
Псевдонім	Пейчин, Добринов, Ц-в, Д. Н-ров, Т. Габровски, Боянец, Белчин, Н-чев и др.
Народився	9 липня 1850(1850-07-09) Сопот, Османська імперія
Помер	22 вересня 1921(1921-09-22)[…] (71 рік) Софія, Третє Болгарське царство
Поховання	Собор святої Софії
Громадянство	Болгарія
Національність	болгарин
Діяльність	громадський діяч, поет, прозаїк, драматург
Мова творів	болгарська
Напрямок	реалізм
Жанр	лірика, епос, драма
Magnum opus	Під ігом, Q12291024?, Q104013834? і Epic of the Forgottend
Членство	Болгарська академія наук і Спілка болгарських письменників
Партія	Народна партія
Рід	Vazovd
Батько	Mincho Vazovd
Мати	Саба Вазова
Брати, сестри	Georgi Vazovd, Владимир Вазов, Борис Вазов, Kiril Vazovd, Mihail Vazovd, Nikola Vazovd, Ana Vazovad і Valka Vazova-Fetvadzhievad
У шлюбі з	Atina Bolyarskad
Нагороди	honorary citizen of Sofiad почесний доктор Софійського університетуd
Іван Вазов у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Академік Іва́н Ва́зов (болг. Иван Вазов; 9 липня 1850, Сопот, Османська імперія — 22 вересня 1921, Софія, Болгарія) — болгарський письменник і громадський діяч. Академік БАН. Міністр народної освіти Болгарії (1897—1899).

Життєпис

Навчався у Пловдивській гімназії. 1872–1873 вчителював у Свиленграді.

Учасник національно-визвольного руху. 1876–1877 мешкав у Румунії, де зблизився з політичною еміграцією. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 служив у російській армії.

1887–1889  жив в Україні, в Одесі. Емігрувавши до Князівства Болгарія, продовжив активну громадську і літературну діяльність. Автор багатьох поем і поетичних збірок, сповнених національного пафосу. Творчість Вазова у болгарській літературній критиці зараховують до критичного реалізму.

Пам'ятник Івану Вазову у рідному місті Сопот

Вазов і Україна

З творчістю Тараса Шевченка Вазова ознайомив учитель і культурний діяч П. Белчев, який розповів учням про долю українського поета і прочитав уривок з поеми «Катерина». Під враженням від цього твору Вазов пізніше написав поему «Громада» (1880). Певний вплив Шевченка відчувається в поемах «Загорка» (1883), «У царстві самодив» (1884), у поезіях «Іванка» (1878), «Красуня» (1879), «Малина» (1880), «Затужив Бунарджик» (1882), «Пловдив» (1883), «Любену Каравелову» (1884).

Згадки про Тараса Шевченка, які трапляються у літературно-критичних працях Вазова — нотатці про Миколу Костомарова (надрукована у «Зібранні творів» Вазова (том 18, Софія, 1957)), рецензії (1885) на 15-ту книжку «Периодическо списание» («Періодичний журнал»), дорожніх нотатках «Поза Болгарією» (газета «Денница» («Ранкова зоря», 1891)), — свідчать про те, що він добре знав головні віхи життєвого і творчого шляху Шевченка. Український переклад поезії Івана Вазова здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році.

Переклади українською мовою

• Грабовський П. З чужого поля. — Львів: Накладом Костя Паньковського, 1895. — С. 100
• Апостол у небезпеці [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Від орала до «ура» [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Він молодий, здоровий, інтелігентний [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Деліорманська одіссея (укр.)
• Жалоба [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Мої зустрічі з Любеном Каравеловим [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• На гірській стежині [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Недавно (Особисті й історичні спогади про події 1876 року.) [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Останній день ХХ сторіччя [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Павле Фертиґ [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Підпалені снопи (Сцена, якої не описав Тургенєв) [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Повінь [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Прислуга [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
• У Івана Горбатого (Спогад) [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Урок [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Чистий шлях [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Вазов Іван. У ярмі. — Харків, 1930
• Вазов Іван. Під ігом. — Київ, 1950
• Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1973. — Журнал «Всесвіт», ч.5
• Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1980. — Журнал «Всесвіт», ч.1
• Іван Вазов. Болгарська мова (аудіо)
• Іван Вазов. Відгук скелі (аудіо)
• Іван Вазов. Сопот (аудіо)
• Іван Вазов. Вибрані поезії. Переклад — Дмитро Білоус. Виконання — Василь Білоцерківський (аудіо)

Література

• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Посилання

• Вазов Іван Мінчев // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 222. — ISBN 966-692-578-8.