Соневицький Ігор Михайлович
| Соневицький Ігор Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 січня 1926 |
| Місце народження | Гадинківці, окупована ЗУНР |
| Дата смерті | 23 грудня 2006 (80 років) |
| Місце смерті | Лексінґтон |
| Громадянство | ЗУНР (окупована) →  США |
| Професії | диригент, композитор, музикознавець, піаніст, музичний педагог |
| Освіта | Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка, Музична академія Відня, Мюнхенська вища школа музики і театру |
| Інструменти | фортепіано |
Ігор Михайлович Соневицький (2 січня 1926, Гадинківці, Чортківського повіту — 23 грудня 2006, Лексінґтон, Нью-Йорк) — український композитор, музикознавець і диригент.
Народився як син Михайла Соневицького й Ольги[1] (до шлюбу Ласовська).
Учився у Вищому Музичному Інституті ім. Лисенка у Львові, Віденському університеті музики й виконавського мистецтва і Державній Музичній Академії у Мюнхені (диплом, 1950); Доктор філософії в Українському Вільному Університеті в Мюнхені, (1961). З 1950 у США, співзасновник та викладач Українського Музичного Інституту в Нью-Йорку (у роках 1959—61 — його директор).
Диригент хору «Думка» в Нью-Йорку, «Трембіта» в Ньюарку, «Українського Хору ім. Тараса Шевченка» в Клівленді. Професор Українського Католицького Університету в Римі (1971—1980), дійсний член Української Вільної Академії Наук в США і Наукового Товариства ім Т. Шевченка, член Американського Музикологічного Товариства та Асоціяції Американських Композиторів, основник та керівник Центру Української Культури в Гантері (1983—2003).
Твори: Опера «Зоря», балет «Попелюшка», кантата «Любіть Україну» до слів Сосюри, для фортепіана: Варіації, Триптих, Мініатюри, зб. п'єс «Пори Року» (1999), фортепіановий концерт «Солоспіви» (1993), «Духовні Твори» (Літургія, Панахида та Canti Spirituali[2], 1999) солові та хорові твори на слова Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, Є. Маланюка, Б. І. Антонича, В. Симоненка та ін.; близько 30 музичних оформлень для театру до драми Лесі Українки «Лісова пісня», Івана Франка «Іван Вишенський» та ін., обробки народних пісень. Друковані праці: «Артем Ведель і його музична спадщина» [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] (1966), «Композиторська спадщина Нестора Нижанківського» [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] (1973), «Словник Українських Композиторів» (1995), «Мирослав Скала-Старицький» (2000); редактор 2-го видання «Історія Української Музики» M. Грінченка, «Ми йдемо в бій» [Архівовано 30 вересня 2021 у Wayback Machine.] (пісні Романа Купчинського), статті та рецензії в пресі.
У 2011 р. архів Ігоря Соневицького передано львівському Інституту літургійних наук Українського Католицького Університету (нині — Інститут церковної музики[3]).
- ↑ Енциклопедія Сучасної України: Ласовська-Соневицька Ольга Костянтинівна. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- ↑ Шеремета, Ірина. Музична символіка Ігоря Соневицького в солоспівах Богородичної тематики із циклу «Canti spirituali» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-11-02 у Wayback Machine.]
- Соневицький Ігор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Архів Ігоря Соневицького передано в Україну [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Свобода (газета). — 11 листопада 2011. — С. 18.
- Гордійчук М. У різних жанрах // Культура і життя. — Київ. — Листопад 1991.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Кудрицький П. Митці України. — Київ, 1992.
- Павлишин С. Ігор Соневицький. — Львів, 2005.
- Who's who in American Music. Classical. Bowker, 1983. (англ.)
- «Під Твою милість прибігаєм» Ігоря Соневицького, версія для вокалу соло та органу, виконує (сопрано) Галина Вільха [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
- «Під Твою милість прибігаєм» Ігоря Соневицького, версія для хору (аранжування Ростислава Демчишина) [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |