Сон лицаря
| італ. Sogno del cavaliere | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Рафаель Санті |
| Час створення: | приблизно 1504 |
| Розміри: | 17,1 × 17,3 см |
| Висота: | 17 см |
| Ширина: | 17 см |
| Матеріал: | Олія на тополі[1] |
| Жанр: | міфологічний живопис |
| Зберігається: | Лондон, Велика Британія |
| Музей: | Національна галерея |
 «Сон лицаря»у Вікісховищі | |
.jpg)
«Сон лицаря» (чи «Алегорія») — одна з ранніх картин Рафаеля, італійського художника доби Відродження. Зберігається в Національній галереї в Лондоні.
Опис та інтерпретація[ред. | ред. код]
На картині зображений молодий лицар в обладунках, який спить під лавровим деревом в оточенні двох жінок. Одна жінка тримає в руках книгу і меч, інша — квітку. Гірський пейзаж на задньому плані нагадує своїми контурами Урбіно. Ця маленька картина є алегоричним живописом (образним зображенням абстрактної ідеї).[3][4]
Імовірно, сюжет картини був створений за мотивами епічної поеми «Пуніка» латинського поета Сілія Італіка, яка розповідає історію Другої Пунічної війни. В поемі молодий солдат Сципіон відпочиває в тіні дерева і бачить у видінні двох панянок — Чесноту і її суперницю Насолоду. Чеснота, з чоловікоподібною фігурою і волоссям, що низько по лобі, обіцяє Сципіону пошану і славу завдяки перемозі у війні, але попереджає, що шлях до її цнотливої гірської обителі — крутий та кам'янистий. Насолода, з запашними, плавними локонами і млосними очима, напроти, пропонує життя в легкій безтурботності. У своїй картині Рафаель передає відмінність характерів двох героїнь через їхню зовнішність та одяг. Чеснота розташована ліворуч, одягнена помірковано і її темне волосся покрите, тоді як силует Насолоди — з сукнею, вишукано підтягнутою на стегнах, її світле довге волосся розпущене і прикрашене намистом та квіткою. Скелястий шлях, який пропонує Чеснота, зображений на фоні скелястими височинами і замком на вершині, до якого веде розвідний міст; позаду Насолоди лагідний ландшафт веде до сонячного озера.[5]
Проте, на полотні Рафаеля дві жінки не зображені як суперниці. Замість того, щоб представляти видіння, як моральну дилему, Рафаель показує Чесноту і Насолоду, як рівних. Можливо, книга, меч і квітка, які вони тримають, — це символи вченого, солдата й коханця, чиї якості має поєднувати в собі ідеальний лицар.[4][6]
На ескізі до картини видно, що Рафаель спочатку задумував Насолоду як спокусливішу, але в готовій картині вона одягнена скромно, що додатково може свідчити про її роль, як лицарського призу — Любові.[5]
Історія[ред. | ред. код]
Такі ж розміри як полотно «Сон лицаря» має інша рання картина Рафаеля «Три грації», яку також зазвичай датують 1504 роком. Історія створення цих двох робіт достеменно не відома. Припускають, що дві картини складали пару і були першою роботою Рафаеля, виконаною на замовлення.[7]
Лондонська Національна галерея придбала картину «Сон лицаря» у 1847 році.[1] Вона була очищена і реставрована у 1985 році.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б An Allegory ('Vision of a Knight'). Key facts [Архівовано 2012-08-03 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ https://www.nationalgallery.org.uk/paintings/raphael-the-dream-of-a-knight
- ↑ Культурологія: Навчальний посібник / За ред. Т. Б. Гриценко. — Київ: Центр навчальної літератури, 2008
- ↑ а б Studying Raphael: iconography [Архівовано 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Chapman, Hugo, Tom Henry, and Carol Plazzotta. Raphael: From Urbino to Rome. Exh. cat., National Gallery London, 20 October 2004 — 16 January 2006. London: National Gallery Company, 2004. (англ.)
- ↑ An Allegory ('Vision of a Knight') at The National Gallery [Архівовано 13 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Художественная галерея. Рафаэль. Издательство De Agnostini UK Ltd. 2004 (рос.)
- ↑ [Ashok Roy, Marika Spring and Carol Plazzotta. Raphael's Early Work in the National Gallery: Paintings before Rome (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2011. Ashok Roy, Marika Spring and Carol Plazzotta. Raphael's Early Work in the National Gallery: Paintings before Rome (англ.)]
Посилання[ред. | ред. код]
- «Сон лицаря» [Архівовано 13 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Національної галереї
| |||||||||||||||||||
