Сострат Кнідський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сострат Кнідський
ΣΟΣΤΡΑΤΟΣ ΔΕΞΙΦΑΝΟΥ ΚΝΙΔΙΟΣ
Народивсяорієнтовно IV століття до н. е.
Кнід, Датча, Мугла, Туреччина
Померне раніш як 272 року до н. е.
Національністьгрек
Діяльністьархітектор, військовий інженер, дипломат
Знання мовдавньогрецька
Magnum opusАлександрійський маяк[1]
БатькоДексіфан Кнідський

Состра́т Кні́дський (давньогр. ΣΟΣΤΡΑΤΟΣ ΔΕΞΙΦΑΝΟΥ ΚΝΙΔΙΟΣ) — давньогрецький архітектор, дипломат і військовий інженер IV—III століть до нашої ери.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Сострат був сином Дексіфана Кнідського, також архітектора[2]. Служив єгипетським правителям з роду Птолемеїв — Птолемеєві Першому та Птолемеєві Другому. На думку історика Юрія Литвиненка, ця служба почалася приблизно 323 року до нашої ери й закінчилася в 70-х роках III століття до нашої ери[3].

Архітектура й будівництво

[ред. | ред. код]

Про Сострата Кнідського як архітектора згадують Пліній Старший, Лукіан, Страбон, Іоанн Стобей та інші. В античних джерелах є вказівки на те, що Сострат був будівничим Александрійського маяка, одного зі семи чудес світу (280 рік до н. е.).

За Лукіаном, Сострат, попри заборону Птолемея Другого, наказав вирізьбити на камені маяка такий напис:

«Сострат, син Дексіфана Кнідського, [присвячує його] богам — рятівникам мореплавців».

Оригінальний текст (гр.)
ΣΟΣΤΡΑΤΟΣ ΔΕΞΙΦΑΝΟΥ ΚΝΙΔΙΟΣ ΤΟΙΣ ΘΕΟΙΣ ΣΩΤΕΡΣΙΝ ΥΠΕΡ ΤΩΝ ΠΛΩΙΖΟΜΕ ΝΩΝ.

А тоді наказав покрити тиньком вирізьблене й зверху зазначити ім'я Птолемея Другого. Розраховував, що нащадки побачать ім'я Сострата, коли тиньк обвалиться[4]. Причому вислів «боги-рятівники» можна трактувати двояко. У той час александрійці саме так називали богорівних Птолемея Першого та його дружину Береніку Першу. Так само грецькі мореплавці звали Діоскурів, яким поклонялися. Згадка про випадок з написом на маяку є в «Географії» Страбона[5]. Натомість Пліній Старший ствердив, що Сострат, спроєктувавши маяк, дістав від Птолемея Другого милостивий дозвіл підписатися на своєму творінні[6]. Британський археолог Річард Аллан Томлінсон трактує випадок з підписом на користь того, що Сострат не був архітектором маяка, а лише дав гроші на його будівництво та посвячення[2].

У «Природничій історії» Плінія Старшого написано, що Птолемей дозволив зазначити ім'я Сострата на новозбудованих садах-портиках храму Афродіти в Кніді, подібних своєю конструкцією до висячих садів Семірамі́ди у Вавилоні[7]. У творі «Дві любові» Лукіан згадує портик Сострата, нічого не кажучи про авторство[8].

Ймовірно, що Сострат також проєктував інші споруди в Кніді та Дельфах, зокрема форум для зборів жителів Дельф (285—272 р. до н. е.)[9].

Приблизно в 323—322 роках до нашої ери Сострат як військовий інженер керував спорудженням відвідних каналів, щоб перекрити канал, яким від Нілу постачався водою Мемфіс, на той час узятий в облогу військом Птолемея Першого. Той прагнув неподільно панувати над усім Єгиптом. Військо взяло місто, що залишилося без води[10].

Сострат також брав участь у дипломатичних місіях[2]. Зокрема, під час Четвертої війни діадохів Птолемей Перший посилав його на переговори з Антігоном Першим Однооким[11] та Деметрієм Першим Поліоркетом[9].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Tomlinson R. A. From Mycenae to Constantinople: the evolution of the ancient city // Routledge. — 1992. — № 2. — ISBN 978-0-415-05998-5. p. 238
  • Strabo. The Geography. Literally translated, with notes, in three volumes. London. George Bell & Sons. 1903
  • Paul Jordan. Seven Wonders of the Ancient World. Routledge. — 2014. ISBN 978-1-317-86885-9
  • Лукіан. Як писати історію. — Львів: Видавництво УКУ, 2014. — 88 с. ISBN 978-966-2778-28-1
  • Gaius Plinius Secundus. Naturalis Historia
  • Lucian. Affairs of the heart
  • Литвиненко Ю. Н. Сатрап Птолемей и Сострат Книдский: захват Мемфиса // Вестник древней истории. — 1999. — № 2. — С. 32—49.
  • Литвиненко Ю. Н. Сострат Книдский, Птолемей и захват Мемфиса: проблема датировки // Вестник древней истории. — 1998. — № 1. — С. 152—159.
  1. https://fr.wikipedia.org/wiki/Phare_d%27Alexandrie
  2. а б в Tomlinson, 1992, с. 104—105.
  3. Литвиненко2, 1999, с. 35.
  4. Лукіан. «Як писати історію». Відступ 62
  5. The Geography of Strabo. Literally translated, with notes, in three volumes. London. George Bell & Sons. 1903. Chapter I, note 16
  6. Paul Jordan (2014). Seven Wonders of the Ancient World. Routledge. с. 42. ISBN 978-1-317-86885-9.
  7. Пліній. «Природнича історія», 36 розділ, 18 відступ
  8. Лукіан. «Дві любові», 11 відступ
  9. а б Литвиненко2, 1999, с. 34—35, прим. 19.
  10. Литвиненко, 1998, с. 155—159.
  11. Литвиненко, 1998, с. 154, прим. 13.