У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нільсен.
Со́фус Ні́льсен (дан.Sophus Erhard Nielsen; 15 березня1888, Копенгаген, Данія — 6 серпня1963, Копенгаген) — данський футболіст, нападник. Срібний медаліст двох Олімпіад. Рекордсмен збірної Данії за кількістю забитих м'ячів в одному матчі. Тривалий час був одноосібним лідером серед найрезультативніших гравців футбольних турнірів на Олімпійських іграх.
З 1904 року виступав за основний склад команди «Фрем». Рано втратив батька і був змушений працювати у пекарні, щоб якось допомогти матері утримувати велику родину. Одночасно навчався на вечірніх курсах на коваля. Опанувавши професію, вирішив разом з братом Карлом поїхати на заробітки до Шлезвігу. Один з членів футбольного клубу пообіцяв їх працевлаштувати у Кілі, але за умови, що Нільсени будуть виступати за його команду. Місцеві поцінувачі футболу були вражені яскравою грою данського форварда, який забив 72 м'ячі у 18 матчах.[3] У тому числі — чотири — у фіналі чемпіонату Північної Німеччини проти «Айнтрахта» з Брауншвейга (перемога з рахунком 6:1). 1912 року повернувся додому і продовжував захищати кольори столичного клубу до 1921 року. Всього провів за «Фрем» 137 матчів і забив 125 м'ячів.
Перший офіційний матч національна збірна Данії провела на старті Олімпійських ігор у Лондоні. 19 жовтня перемогли другу команду Франції з рахунком 9:0.[4] Софус Нільсен забив останній м'яч у цьому поєдинку. Через три дні, на лондонському стадіоні «Вайт Сіті», данці грали з національною збірною Франції і здобули найбільшу перемогу у своїй історії (17:1).[5] Нільсен забив десять голів у ворота суперників. У третій, фінальній, грі збірна Данії поступилася команді Великої Британії з рахунком 0:2.[6] Софус Нільсен отримав срібну олімпійську медаль і став найрезультативнішим гравцем турніру (11 голів).
На Олімпійських іграх у Стокгольмі данці впевнено перемогли команди Норвегії (7:0).[7] і Нідерландів (4:1)[8], але у вирішальному матчі знову поступилися збірній Великої Британії (2:4)[9]. Нападник «Фрема» зробив дубль у першому матчі. Шість гравців команди, Чарльз Бухвальд, Харальд Хансен, Нільс Міддельбю, Оскар Нільсен-Нерланд, Софус Нільсен і Вільгельм Вольфхаген, грали в обох фіналах 1908 і 1912 років. На цьому турнірі німецький нападник Готтфрід Фухс повторив досягнення данського форварда — у грі проти збірної Російської імперії забив десять м'ячів[10].
60 років був одноосібним рекордсменом за кількістю голів на Олімпійських іграх. На турнірах у Мехіко (1968) і Мюнхені (1972), угорець Анталь Дунаї також забив 13 голів[11], але провів тринадцять ігор проти шести у Нільсена. Кольори національної збірної захищав до 1919 року, всього провів 20 матчів (16 забитих м'ячів). 11 квітня 2001 року, австралійський форвард Арчібальд Томпсон встановив новий рекорд результативності в одному міжнародному матчі між збірними — 13 голів у ворота команди Американського Самоа (остаточний рахунок гри[ru] 31:0).
З 1932 по 1945 рік входив до тренерського штабу національної збірної. Під його керівництвом головна команда країни провела п'ять матчів. 1933 року очолював клуб «Хольстебро» з однойменного міста.
.svg){kind=small}
1', 4', 7', 39', 46', 48', 52', 64', 66', 76'), Август Ліндгрен — 2 (
