Андрєєв Сергій Васильович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Сергій Андрєєв.

Сергій Андрєєв
Особисті дані
Повне ім'я	Сергій Васильович Андрєєв
Народження	16 травня 1956(1956-05-16) (70 років)
	Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Зріст	173 см
Вага	72 кг
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1973–1977 1978–1985 1986–1988 1989–1990 1991–1993 1993–1995	«Зоря» СКА Р/Д «Ростсільмаш» «Естерш» «М'єльбю» «Ростсільмаш»	95 (13) 261 (167) 100 (43) 43 (15) 61 (17) 57 (21)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1979—1983 1980	СРСР СРСР (олімп.)	26 (8) 6 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1995—1996	«Ростсільмаш»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. ** Тільки на посаді головного тренера. Дані оновлено 2011.

Сергій Васильович Андрєєв (нар. 16 травня 1956, Ворошиловград, Українська РСР) — український та російський радянський футболіст. Колишній нападник луганської «Зорі», ростовських СКА, «Ростсільмаша» та збірної СРСР. Учасник Чемпіонату світу з футболу 1982 та олімпійських ігор 1980. Майстер спорту СРСР — з 1974 року. Майстер спорту СРСР міжнародного класу — отримав звання у 1980 році. На Олімпіаді 1980 став найкращим бомбардиром турніру забивши 5 м'ячів.

Спортивна біографія

Народився 16 травня 1956 року у Ворошиловграді. Вихованець ворошиловградської дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Зоря». Тренери — Ращупкін та Фисенко.

З 16 років розпочав свої виступи в основному складі луганської «Зорі». В її складі двічі спромігся дійти до фіналів Кубка СРСР. Його талант бомбардира виточував легендарний тренер луганчан, Герман Зонін, який щодня примушував гравця відточувати свою майстерність після занять з основною групою гравців. Завдяки Зоніну Андреєв розвинув потужні удари по воротах з різних відстаней та обох ніг.

Згодом його запросили в ростовський СКА, де талант Андрєєва розкрився на повну силу. У сезоні 1980 року він став найкращим бомбардиром Олімпійських ігор у Москві та в чемпіонаті СРСР, володарем бронзових нагород Олімпіади-1980. Згодом, тобто у 1981 році, став володарем Кубка СРСР. СКА грав проти московського «Спартака» і за кілька хвилин до закінчення основного часу рахунок не було відкрито. На 84 хв. Олександр Заваров дав пас Сергію Андрєєву і найкращий бомбардир ростовців забив вирішальний гол у фіналі Кубка СРСР. У 1984 році Сергій Андрєєв ще раз став найкращим бомбардиром вищої ліги, але ростовський СКА постійно мігрував між лігами, тобто про стабільну гру клубу футболісти тільки мріяли, не більше. У листопаді 1984 року він забив свій сотий гол в елітних турнірах та ввійшов до символічного клубу бомбардирів радянського часу імені Григорія Федотова.

З 1986 по 1989 рік, він грав у іншій ростовській команді «Ростсільмаш».

Швеція (1989—1993)

У лютому 1989 року Андрєєв переїхав до Швеції, де виступав у першому та вищому дивізіоні тамтешнього чемпіонату, в командах «Естерш» та «М'єльбю». За підсумками чемпіонату 1989 року став найкращим бомбардиром першого дивізіону Швеції.

Титули та досягнення

• Бронзовий олімпійський призер: 1980
• Володар Кубка СРСР: 1981
• Найкращий бомбардир олімпійських ігор: 1980 (5 м'ячів)
• Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР (2): 1980 (20 м'ячів), 1984 (19 м'ячів)
• Учасник Учасник Чемпіонату світу з футболу: 1982 року
• У списку «33 найкращих»  футболістів СРСР (3)— № 1 — 1980; № 2 — 1979; № 3 — 1981 років
• Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 130 голів

Література

• Микола Травкін: «Збірна СРСР» Харків. 1991 рік. (рос.)
• Юліан Шкіров: «Сторіччя луганського футболу» Луганськ. 2008 рік. (рос.)
• Юрій Бондар, Віктор Шпак: «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009 рік.

Посилання

• Дані на сторінці збірної СРСР/Росії [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Статистики виступів Сергія Андрєєва на сайті Футболфан [Архівовано 14 вересня 2010 у Wayback Machine.](рос.)