Аннібале Фроссі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Аннібале Фроссі
Annibale-Frossi.png
Особові дані
Народження 6 серпня 1911(1911-08-06)
  Муццана-дель-Турньяно, Італія
Смерть 26 лютого 1999(1999-02-26) (87 років)
  Мілан, Італія
Зріст 170 см
Вага 68 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція фланговий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1929–1931 Італія «Удінезе» 32 (0)
1931–1933 Італія «Падова» 47 (10)
1933–1934 Італія «Барі» 30 (12)
1934–1935 Італія «Падова» 26 (14)
1935–1936 Італія «Л'Аквіла» 34 (9)
1936–1942 Італія «Амброзіана-Інтер» 125 (40)
1942–1944 Італія «Про Патрія» 24 (3)
1945 Італія «Комо» 5 (2)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1936–1937 Італія Італія 5 (8)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1946–1948 Італія «Луїно»
1948–1949 Італія «Мортара»
1949–1953 Італія «Монца»
1954–1956 Італія «Торіно»
1956–1957 Італія «Інтернаціонале»
1958–1959 Італія «Дженоа»
1959 Італія «Наполі»
1960–1961 Італія «Дженоа»
1962–1964 Італія «Модена»
1964–1966 Італія «Трієстина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Аннібале Фроссі (італ. Annibale Frossi, нар. 6 серпня 1911, Муццана-дель-Турньяно — пом. 26 лютого 1999, Мілан) — італійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Амброзіана-Інтер», з яким став дворазовим чемпіоном Італії та володарем Кубка Італії, а також збірну Італії, у складі якої став олімпійським чемпіоном.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1929 року виступами за команду клубу «Удінезе», за яку у сезоні 1929/30 зіграв один матч і допоміг клубу вийти до другого за рівнем дивізіону Італії, де провів ще один сезон в статусі основного гравця, взявши участь у 31 матчі чемпіонату.

Влітку 1931 року перебрався до «Падови» і допоміг команді в першому ж сезоні зайняти друге місце в Серії Б і вийти до Серії А. Втім, в еліті футболіст втратив місце в основі команди і по завершенню сезону 1932/33 покинув клуб і повернувся до Серії Б, ставши гравцем «Барі».

За підсумками сезону «Барі» ледь не підвищилось у класі, програвши фінальну гру плей-оф «Самп'єрдаренезе» 0:1, після чого Фроссі повернувся у «Падову», яка саме вилетіла до Серії Б. У сезоні 1934/35 Аннібале забив 14 голів у 26 матчах за падуанську команду, проте не врятував команду від вильоту в новостворену Серію С, після чого перейшов у «Л'Аквілу», де провів ще один сезон в Серії Б.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Амброзіана-Інтер», до складу якого приєднався влітку 1936 року за 50 тис. лір. Відіграв за міланську команду наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Амброзіани-Інтера», був основним гравцем команди. У його складі Фроссі два рази перемагав у чемпіонатах Італії і один раз у кубку Італії. В цілому за «Інтер» Аннібале забив 49 голів у 147 матчах, в тому числі 40 м'ячів в 125 іграх Серії А.

Протягом сезону 1942/43 захищав кольори клубу «Про Патрія» у Серії Б, після чого чемпіонат було припинено через війну.

Аннібале Фроссі (п'ятий ліворуч в верхньому ряду) у складі збірної Італії на Олімпійських іграх 1936 року у Берліні.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Комо», за який виступав у 1945 році, ще до відновлення загальноіталійського чемпіонату і виграв Турнір Ломбардії.

Виступи за збірні[ред.ред. код]

Не викликаючись раніше до італійських збірних, 3 серпня 1936 року Фроссі дебютував в офіційних матчах за олімпійську збірну Італії на Олімпійських іграх 1936 року у Берліні в матчі проти збірної США, де забив єдиний і переможний гол. В наступному, чвертьфінальному, матчі Фроссі відзначився хет-триком у ворота японців (8:0), а у півфіналі забив переможний гол в додатковий час у ворота збірної Норвегії. А у фіналі на Олімпійському стадіоні в Берліні дубль Фроссі допоміг Італії обіграти збірну Австрії та вперше в історії стати олімпійським чемпіоном, причому забивши 7 м'ячів в 4 матчах, Аннібале став найкращим бомбардиром турніру.

25 квітня 1937 року Фроссі зіграв в одному матчі національної збірної Італії на Кубку Центральної Європи проти збірної Угорщини (2:0), в якому також забив гол, проте той турнір так і не був завершений через війну.

Через слабкий зір виступав в окулярах. Можливо, саме це завадило потрапити до заявки на чемпіонат світу 1938 року.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1946 року, очоливши тренерський штаб клубу «Луїно».

В подальшому очолював команди клубів «Мортара», «Монца», «Торіно», «Інтернаціонале», «Дженоа», «Наполі» та «Модена».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Трієстина», команду якого Аннібале Фроссі очолював як головний тренер до 1966 року.

Помер 26 лютого 1999 року на 88-му році життя у місті Мілан.

Статистика виступів[ред.ред. код]

Статистика клубних виступів[ред.ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Кубок Мітропи Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1929-30 Італія «Удінезе» ПД (ІІІ) 1 0 1 0
1930-31 B (ІІ) 31 0 31 0
Усього за «Удінезе» 32 0 32 0
1931-32 Італія «Падова» B (ІІ) 30 9 30 9
1932-33 A 17 1 17 1
1933-34 Італія «Барі» B (ІІ) 30 12 30 12
1934-35 Італія «Падова» B (ІІ) 26 14 26 14
Усього за «Падову» 73 24 73 24
1935-36 Італія «Л'Аквіла» B (ІІ) 34 9 КІ  ?  ?  ?  ?
1936-37 Італія «Амброзіана-Інтер» A 27 11 КІ 4 1 КМ 6 3 37 15
1937-38 A 22 4 КІ 3 1 КМ 25 5
1938-39 A 22 10 КІ 5 3 КМ 1 1 28 14
1939-40 A 26 7 КІ 1 КМ 2 29 7
1940-41 A 16 7 КІ 16 7
1941-42 A 12 1 КІ 12 1
Усього за «Амброзіану-Інтер» 125 40 13 5 9 4 147 49
1942-43 Італія «Про Патрія» B (ІІ) 24 3 КІ 24 3
1944-45 Італія «Комо» 5 2 5 2
Усього 312 90  ?  ? 9 4  ?  ?

Статистика виступів за збірну[ред.ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
3-8-1936 Берлін США США 0 – 1 Італія Італія ОІ 1936 - 1-й етап 1
7-8-1936 Берлін Японія Японія 0 – 8 Італія Італія ОІ 1936 - чвертьфінал 3
10-8-1936 Берлін Норвегія Норвегія 1 – 2 д.ч. Італія Італія ОІ 1936 - півфінал 1
15-8-1936 Берлін Австрія Австрія 1 – 2 д.ч. Італія Італія ОІ 1936 - Фінал 2 Gold medal.svg Олімпійський чемпіон
25-4-1937 Турин Італія Італія 2 – 0 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи 1
Усього Матчів 5 Голів 8

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

«Амброзіана-Інтер»: 1937-38, 1939-40
«Амброзіана-Інтер»: 1938-39
Італія (ол.): 1936

Посилання[ред.ред. код]