Рабій-Карпінська Софія
| Софія-Євгенія Рабій-Карпінська | |
|---|---|
| Народилася | 9 квітня 1908 Самбір, Самбірська міська громада, Самбірський район, Львівська область, Україна |
| Померла | 14 листопада 1997 (89 років) м. Макомбі, штат Мічиган, США |
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР УНР.svg){kind=small} Польська Республіка США |
| Національність | українка |
| Діяльність | мовознавиця |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Галузь | мовознавство, діалектологія |
| Науковий ступінь | доктор філології |
| Науковий керівник | Іван Зілинський |
| Батько | о. Франц Рабій |
| Мати | Олія Нестерович |
Софія-Євгенія Рабій-Карпінська (9 квітня 1908, Самбір — 14 листопада 1997, м. Макомбі, штат Мічиган, США) — українська мовознавиця-діалектологиня, діячка української діаспори у США. Дослідниця бойківських говірок та образу українських жінок у творах Т. Шевченка.
Народилася в родині греко-католицького священика Франца Рабія. Має брата Юліяна. Навчалась у Івана Зілинського.
У 1914—1918 роках навчалася в початковій школі у Відні та Самборі, у 1918—1920 роках — у гімназії в Перемишлі, від 1 вересня 1920 року — у приватній жіночій гімназії імені Марії Конопніцької в Самборі, де 1926 року здобула «матуру». У вересні 1926 року почала вчитися на філософському факультеті Яґеллонського університету, де 1930 року здобула науковий ступінь магістра філософії в обсязі слов'янської філології.
Відразу після захисту магістерської дисертації протягом 2 навчальних років (1930/31 і 1931/32) працювала в Яґеллонському університеті як лекторка української мови, яку тоді офіційно в Польщі називали «руською». У 1932/33 навчальному році перебувала в Самборі у батька, який захворів на запалення легенів (помер у травні 1933 року).
Від 1933 року була вчителькою у приватному жіночому семінарі сестер василіянок у Дрогобичі. Одночасно під науковим керівництвом професора Івана Зілинського досліджувала бойківські говірки. 1934 року захистила докторську дисертацію «Діалект бойків».
Померла 1997 року в США на 89-му році життя, залишивши сина Ярослава, невістку Дарію та двох онуків — Христину й Маркіяна.
- Dialekt Bojków // Sprawozdania Komisiji Językowej Polskiej Akademiji Umiejętnosci. — T. XXXVII-XXXVIII. — 1932—1933.
- Українська жінка та її призначення в творах Тараса Шевченка // Записки НТШ. — Т. 176. — С. 187—201.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ковалів Ю. Б. , Рябець Л. В. Карпінська Євгенія Софія [Архівовано 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Софія Рабій-Карпинська. Бойківські говірки: Збірник статей. — Перемишль, 2011. [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Твори Софії Рабій-Карпінської // Diasporiana.org.ua
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
