Василіянки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василіянки
Сестри Чину святого Василія Великого
Herb bazylianów.jpg
Абревіатура ЧСВВ (O.S.B.M.)
Церква УГКЦ (Україна, Польща, Аргентина, Бразилія, Австралія, США) та інші Греко-католицькі церкви (Румунія, Хорватія, Словаччина, Угорщина)
Засновник св. Василій Великий і св. Макрина
Заснування IV ст., в Галичині реформовані в 1897—1909 рр.
Утвердження централізація 2 червня 1951 року
Сайт www.basiliansisters.org

Сестри Василіянки — жіноча гілка василіянського чернецтва, поділяють його 1600-літнє існування у східно-християнських Церквах — на Близькому Сході, у Греції, південній Італії й між слов'янськими народами.

Історія[ред.ред. код]

В Україні існування жіночих монастирів датується 1037, коли Ярослав Мудрий збудував жіночу обитель св. Ірини; пізніше Великий князь Всеволод спорудив для своєї дочки Янки 1086 відомий Янчин монастир.

З України жіночі монастирі поширилися на Білорусь (серед ін. полоцький св. княгині Євфросинії і бл. 1173). Після Берестейської Унії і з обновленням василіянського чернецтва за митрополита Йосифа Велямина Рутського і св. Йосафата Кунцевича почався також розвиток жіночих монастирів на підставі складеного Рутським чернечого уставу; в пол. 17 ст. С. В., мали 10 монастирів на українсько-білоруських землях (серед іншого у Пинському, Дубні, Острозі, Холмі тощо.

Після занепаду в добу Хмельниччини Сестри Василіянки помножили свої осідки головно у новоприєднаних єпархіях Львова, Перемишля й Луцька та мали на початку 18 ст. 35—40 монастирів (православні черниці — 12). На однаковий уклад життя Сестер Василіянок звернув увагу Замойський синод (1720), але його постанови про загострену клявзуру (затвір) і пожвавлення шкільної діяльності залишилися майже без наслідків, бо Сестри Василіянки здебільша жили поза містами й утримувалися з ручної праці та милостині. Тому єпископи намагалися перевести черниць до більших монастирів, так що 1772 Сестри Василіянки мали тільки 25 осідків і 200 черниць. З поділами Польщі (1772—1795) Сестри Василіянки втратили під Росією за Катерини II більшість монастирів, решта була за Миколи І примусово скасована 1832—1839, а тих черниць, що чинили опір, запроторено до монастирської тюрми в Мядзолі Старому на Білорусі або розпущено. У Галичині внаслідок реформ Йосифа II з 12 монастирів Сестер Василіянок залишилися лише 2 — у Словіті (львівської) і Яворові (перемиської єпархії), що провадили дівочі школи (з 1881 ще у Львові).

Щойно коли 1897 митрополит Сильвестр Сембратович доручив Василіянам провести реформу Сестер Василіянок, постали їхні нові монастирі та шкільно-виховні установи не тільки в Галичині, але й у США (1911), Юґославії (1915), на Закарпатті (1921—1922) та в Аргентині (1939); разом (без Аргентини) у 1938-39 було 26 осідків і понад 300 черниць, що провадили 6 середніх, 7 виділових та фахових шкіл і 10 дівочих інтернатів та сиротинці, захоронки, дитячі садки, шкілки тощо. Монастирі Сестер Василіянок були залежні від місцевої церковної влади і не заявлені один від одного, але назагал вони керувалися правилами митрополита Рутськото, пристосованими до змінених обставин митрополитом Андреєм Шептицьким 1909, і загальними з'їздами (капітулами).

Після радянської окупації Західної України і комуністичного перевороту в Чехо-Словаччині діяльність Чину Сестер Василіянок була заборонена, а самі монахині частково попали на заслання і до в'язниць, так що вони могли певною мірою продовжувати чернече життя лише в Юґославії (6 осідків) і в Польщі (4 осідки). Натомість Сестри Василіянки мають дві чернечі провінції у США з центром у Філядельфії (24 осідки і 140 монахинь, 2 вищі школи, 3 середні і 16 парафіяльних шкіл) та в Юніонтавні б. Пітсбурґу (23 осідки і 143 черниці, 19 шкіл) й одну в Аргентині (4 осідки і 50 черниць та 4 школи) і два монастирі в Австралії й Бразилії. Для кращого розвитку всі Сестри Василіянки з 1951 становлять один Чин, виключений з-під місцевої церковної влади, що керується одними правилами, схваленими Апостольською Столицею, під верховним проводом архімандрині та її ради у головному монастирі в Римі.

Архимандрині сестер Чину Святого Василія Великого[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.