Явне: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
AHbot (обговорення | внесок) м стильові правлення |
|||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
'''Я́вне''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Баранівський район|Баранівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 255 осіб. |
'''Я́вне''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Баранівський район|Баранівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 255 осіб. |
||
Рік заснування близько 1790 - 1805 .[[יבנה]] Версій походження назви села Явне є декілька. |
|||
=== Рік заснування близько 1790 - 1805 .[[יבנה]] Назви на історичних картах Ямне, Явне, Jamne,Jawne(Jowienski). === |
|||
Місцеві землі належали поміщику, маєток якого розташовувався в с. Рогачів. |
Місцеві землі належали поміщику, маєток якого розташовувався в с. Рогачів. |
||
Наша місцевість була в кінці XVII ст. суцільно лісиста, а до річки Случ тягнулись чисельні |
|||
<nowiki> </nowiki>Наша місцевість була в кінці XVII ст. суцільно лісиста, а до річки Случ тягнулись чисельні |
|||
хутори. За книгою [[А. Стрільчука]] «Це наша з тобою земля» можна прочитати таку версію: |
|||
ЯВНЕ. Ймення походить від імені лісника, якого називали Явою . |
|||
<nowiki> </nowiki>хутори. За книгою [[А. Стрільчука]] «Це наша з тобою земля» можна прочитати таку версію: |
|||
А поселення стали називати Явине Подвір'я. Але справжня назва пов'язана із чисельним єврейським |
|||
поселенням.Початок XX сторіччя – стрімкий розвиток промисловості Російської імперії втягнув село |
|||
<nowiki> </nowiki>ЯВНЕ. Ймення походить від імені лісника, якого називали Явою . |
|||
Поліської глибинки у капіталістичні відносини. Лісова сировина йшла дуже справно і на склозавод |
|||
і на інші заводи. Село Явне привабило купця єврейського походження [[Ейвін]]. Його доля трагічна, |
|||
<nowiki> </nowiki>А поселення стали називати Явине Подвір'я. Але справжня назва пов'язана із чисельним єврейським |
|||
ймовірно живими лишились дружина та молодший син в Канаді.Буремні революційні та 20-ті роки |
|||
змінили національний склад села. Навколишні хутори руйнувались – розпочалась колективізація, |
|||
<nowiki> </nowiki>поселенням.Початок XX сторіччя – стрімкий розвиток промисловості Російської імперії втягнув село |
|||
мешканцями села стали селяни з понад 20 хуторів,а в 1932-33 роках село втратило велику |
|||
чисельність населення під час голодомору. В 1937 році почала діяти радянська школа. |
|||
<nowiki> </nowiki>Поліської глибинки у капіталістичні відносини. Лісова сировина йшла дуже справно і на склозавод |
|||
Національний склад був широкий , але більшість складали мешканці польського походження, |
|||
яка залишилась досьогодні. Прихід фашистів розпочався з рейду бригади СС та вбивства |
|||
<nowiki> </nowiki>і на інші заводи. Село Явне привабило купця єврейського походження [[Ейвін]]. Його доля трагічна, |
|||
військовополонених воїнів радянської армії у лісі біля школи. СПИСОК ПОХОВАНИХ: |
|||
КАЙДАН ГРИГОРІЙ, ІГНАТЮК ПЕТРО, РЕЗЄНКОВ МИХАЙЛО, ПАВЛЮК ОЛЕКСАНДР,ЗАІНЧКОВСЬКИЙ Б.А., |
|||
<nowiki> </nowiki>ймовірно живими лишились дружина та молодший син в Канаді.Буремні революційні та 20-ті роки |
|||
ВИШНЄВСЬКИЙ Є.Л., МОРОЗ,ЧЕНЦОВ. Багато мешканців села, особливо єврейського походження |
|||
мусили переселитись в більш глухі села через гонитву, яка пізніше названа голокостом, |
|||
<nowiki> </nowiki>змінили національний склад села. Навколишні хутори руйнувались – розпочалась колективізація, |
|||
трагедією єврейського населення. Але потерпали від жорстокості не тільки євреї. |
|||
В приміщенні школи проводились допити місцевих мешканців партизанами та комісарами на |
|||
<nowiki> </nowiki>мешканцями села стали селяни з понад 20 хуторів,а в 1932-33 роках село втратило велику |
|||
предмет пособництва фашистській владі. А в 1943 році були закатовані та розстріляні |
|||
неподалік школи мешканці селища Довбиш. Велика Вітчизняна війна увійшла в оселю селян |
|||
<nowiki> </nowiki>чисельність населення під час голодомору. В 1937 році почала діяти радянська школа. |
|||
широкою мобілізацією. До лав Червоної Армії було призвано багато чоловіків, більшість |
|||
з яких додому не повернулись. З 23 жовтня по 13 листопада 1943 року в лісах навколо |
|||
<nowiki> </nowiki>Національний склад був широкий , але більшість складали мешканці польського походження, |
|||
Явного діють партизанські загони: [[1-е Воронезьке з'єднання]] під командуванням [[Шукаєва]], |
|||
загони під командуванням С.Ф. Маликова, І Молдавське з'єднання. Неподалік села був |
|||
<nowiki> </nowiki>яка залишилась досьогодні. Прихід фашистів розпочався з рейду бригади СС та вбивства |
|||
розташований штаб партизан, діяла друкарня. В складі партизанських загонів були вояки |
|||
<nowiki> </nowiki>військовополонених воїнів радянської армії у лісі біля школи. СПИСОК ПОХОВАНИХ: |
|||
<nowiki> </nowiki>КАЙДАН ГРИГОРІЙ, ІГНАТЮК ПЕТРО, РЕЗЄНКОВ МИХАЙЛО, ПАВЛЮК ОЛЕКСАНДР,ЗАІНЧКОВСЬКИЙ Б.А., |
|||
<nowiki> </nowiki>ВИШНЄВСЬКИЙ Є.Л., МОРОЗ,ЧЕНЦОВ. Багато мешканців села, особливо єврейського походження |
|||
<nowiki> </nowiki>мусили переселитись в більш глухі села через гонитву, яка пізніше названа голокостом, |
|||
<nowiki> </nowiki>трагедією єврейського населення. Але потерпали від жорстокості не тільки євреї. |
|||
<nowiki> </nowiki>В приміщенні школи проводились допити місцевих мешканців партизанами та комісарами на |
|||
<nowiki> </nowiki>предмет пособництва фашистській владі. А в 1943 році були закатовані та розстріляні |
|||
<nowiki> </nowiki>неподалік школи мешканці селища Довбиш. Велика Вітчизняна війна увійшла в оселю селян |
|||
<nowiki> </nowiki>широкою мобілізацією. До лав Червоної Армії було призвано багато чоловіків, більшість |
|||
<nowiki> </nowiki>з яких додому не повернулись. З 23 жовтня по 13 листопада 1943 року в лісах навколо |
|||
<nowiki> </nowiki>Явного діють партизанські загони: [[1-е Воронезьке з'єднання]] під командуванням [[Шукаєва]], |
|||
<nowiki> </nowiki>загони під командуванням С.Ф. Маликова, І Молдавське з'єднання. Неподалік села був |
|||
<nowiki> </nowiki>розташований штаб партизан, діяла друкарня. В складі партизанських загонів були вояки |
|||
[[Війська Польського]]. Брак чоловіків позначився і на тому, що загони УПА обійшли село, |
[[Війська Польського]]. Брак чоловіків позначився і на тому, що загони УПА обійшли село, |
||
хоча про підтримку визвольного руху говорили деякі старожили. 1950-ті-1960-ті |
|||
<nowiki> </nowiki>хоча про підтримку визвольного руху говорили деякі старожили. 1950-ті-1960-ті |
|||
характеризуються відновленням колгоспу, збільшенням посівних площ, поголів'я худоби, |
|||
будівництвом хат. Зростає молодь, яка стане поколінням працьовитих робітників |
|||
<nowiki> </nowiki>характеризуються відновленням колгоспу, збільшенням посівних площ, поголів'я худоби, |
|||
Мар'янівського склозаводу, мешканці села поповнюють громаду селища. Потужно працюють |
|||
лісові бригади мешканців села. Цей ліс, на посадці якого використана праця селян, |
|||
<nowiki> </nowiki>будівництвом хат. Зростає молодь, яка стане поколінням працьовитих робітників |
|||
школярів стане основою доходу Ліспромзагу Баранівського заводу та АПК на початку XXI ст.. |
|||
В 1970-тих будуються нові приміщення: школи(1973), сільського клубу, а пізніше магазину. |
|||
<nowiki> </nowiki>Мар'янівського склозаводу, мешканці села поповнюють громаду селища. Потужно працюють |
|||
1990-ті роки виявились буремними, хоча війни не було, але населення села стрімко скорочувалось: |
|||
молодь від'їжджала на заробітки , смертність перевищувала народжуваність. Погіршився соціально- |
|||
<nowiki> </nowiki>лісові бригади мешканців села. Цей ліс, на посадці якого використана праця селян, |
|||
економічний стан населення. Не врятував положення досвід сільського голови Л.М.Васильєва, якій |
|||
очолював раду понад 20 років. Основний заробіток селян - збір чорниць. В 1985 році Явненському |
|||
<nowiki> </nowiki>школярів стане основою доходу Ліспромзагу Баранівського заводу та АПК на початку XXI ст.. |
|||
лісництві єгер [[М.Яременко]] організовував оленячу ферму , але рука браконьєра обірвала життя |
|||
молодого раціоналізатора. На початку ХХІ ст. це вольєр по утриманню плямистих оленів і кабанів |
|||
<nowiki> </nowiki>В 1970-тих будуються нові приміщення: школи(1973), сільського клубу, а пізніше магазину. |
|||
загальною площею 526 га.. 2005-07 рр.Директор Мар'янівського склозаводу [[П.С. Костюк]] відмічає |
|||
професійну працю жителів села (близько 20 працівників) та організував щоденне підвезення на роботу, |
|||
<nowiki> </nowiki>1990-ті роки виявились буремними, населення села стрімко скорочувалось: молодь від'їжджала на |
|||
допоміг обладнати школу і садок, що дало змогу молоді залишитись. В селі є футбольна команда "Явне", |
|||
заснована 2006 року (Коржовський М., Юхимович О., Карпінський Я., [[Кузнєцов О.]] та інш.). |
|||
заробітки , смертність перевищувала народжуваність. Погіршився соціально-економічний |
|||
стан населення. Не врятував положення досвід сільського голови Л.М.Васильєва, якій |
|||
<nowiki> </nowiki>очолював раду понад 20 років. Основний заробіток селян - збір чорниць. В 1985 році Явненському |
|||
<nowiki> </nowiki>лісництві єгер [[М.Яременко]] організовував оленячу ферму , але рука браконьєра обірвала життя |
|||
<nowiki> </nowiki>молодого раціоналізатора. На початку ХХІ ст. це вольєр по утриманню плямистих оленів і кабанів |
|||
<nowiki> </nowiki>загальною площею 526 га.. 2005-07 рр.Директор Мар'янівського склозаводу [[П.С. Костюк]] відмічає |
|||
<nowiki> </nowiki>професійну працю жителів села (близько 20 працівників) та організував щоденне підвезення на роботу, |
|||
<nowiki> </nowiki>допоміг обладнати школу і садок, що дало змогу молоді залишитись. В селі є футбольна команда "Явне", |
|||
<nowiki> </nowiki>заснована 2006 року (Коржовський М., Юхимович О., Карпінський Я., [[Кузнєцов О.]] та інш.). |
|||
Версія за 07:42, 5 квітня 2015
| село Явне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Баранівський |
| Рада | Ялишівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 18 ст. |
| Населення | 255 |
| Площа | 1,122 км² |
| Густота населення | 227,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12727 |
| Телефонний код | +380 4144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°19′27″ пн. ш. 27°49′17″ сх. д. / 50.32417° пн. ш. 27.82139° сх. д.Координати: 50°19′27″ пн. ш. 27°49′17″ сх. д. / 50.32417° пн. ш. 27.82139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
226 м |
| Водойми | Нивна |
| Найближча залізнична станція | Радулино , Великий Луг |
| Відстань до залізничної станції |
60 км., 30 км. км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12726, Житомирська обл., Баранівський р-н, с.Ялишів |
| Карта | |
  Явне | |
 Явне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Я́вне — село в Україні, в Баранівському районі Житомирської області. Населення становить 255 осіб.
Рік заснування близько 1790 - 1805 .יבנה Назви на історичних картах Ямне, Явне, Jamne,Jawne(Jowienski).
Місцеві землі належали поміщику, маєток якого розташовувався в с. Рогачів.
Наша місцевість була в кінці XVII ст. суцільно лісиста, а до річки Случ тягнулись чисельні
хутори. За книгою А. Стрільчука «Це наша з тобою земля» можна прочитати таку версію:
ЯВНЕ. Ймення походить від імені лісника, якого називали Явою .
А поселення стали називати Явине Подвір'я. Але справжня назва пов'язана із чисельним єврейським
поселенням.Початок XX сторіччя – стрімкий розвиток промисловості Російської імперії втягнув село
Поліської глибинки у капіталістичні відносини. Лісова сировина йшла дуже справно і на склозавод
і на інші заводи. Село Явне привабило купця єврейського походження Ейвін. Його доля трагічна,
ймовірно живими лишились дружина та молодший син в Канаді.Буремні революційні та 20-ті роки
змінили національний склад села. Навколишні хутори руйнувались – розпочалась колективізація,
мешканцями села стали селяни з понад 20 хуторів,а в 1932-33 роках село втратило велику
чисельність населення під час голодомору. В 1937 році почала діяти радянська школа.
Національний склад був широкий , але більшість складали мешканці польського походження,
яка залишилась досьогодні. Прихід фашистів розпочався з рейду бригади СС та вбивства
військовополонених воїнів радянської армії у лісі біля школи. СПИСОК ПОХОВАНИХ:
КАЙДАН ГРИГОРІЙ, ІГНАТЮК ПЕТРО, РЕЗЄНКОВ МИХАЙЛО, ПАВЛЮК ОЛЕКСАНДР,ЗАІНЧКОВСЬКИЙ Б.А.,
ВИШНЄВСЬКИЙ Є.Л., МОРОЗ,ЧЕНЦОВ. Багато мешканців села, особливо єврейського походження
мусили переселитись в більш глухі села через гонитву, яка пізніше названа голокостом,
трагедією єврейського населення. Але потерпали від жорстокості не тільки євреї.
В приміщенні школи проводились допити місцевих мешканців партизанами та комісарами на
предмет пособництва фашистській владі. А в 1943 році були закатовані та розстріляні
неподалік школи мешканці селища Довбиш. Велика Вітчизняна війна увійшла в оселю селян
широкою мобілізацією. До лав Червоної Армії було призвано багато чоловіків, більшість
з яких додому не повернулись. З 23 жовтня по 13 листопада 1943 року в лісах навколо
Явного діють партизанські загони: 1-е Воронезьке з'єднання під командуванням Шукаєва,
загони під командуванням С.Ф. Маликова, І Молдавське з'єднання. Неподалік села був
розташований штаб партизан, діяла друкарня. В складі партизанських загонів були вояки
Війська Польського. Брак чоловіків позначився і на тому, що загони УПА обійшли село,
хоча про підтримку визвольного руху говорили деякі старожили. 1950-ті-1960-ті
характеризуються відновленням колгоспу, збільшенням посівних площ, поголів'я худоби,
будівництвом хат. Зростає молодь, яка стане поколінням працьовитих робітників
Мар'янівського склозаводу, мешканці села поповнюють громаду селища. Потужно працюють
лісові бригади мешканців села. Цей ліс, на посадці якого використана праця селян,
школярів стане основою доходу Ліспромзагу Баранівського заводу та АПК на початку XXI ст..
В 1970-тих будуються нові приміщення: школи(1973), сільського клубу, а пізніше магазину.
1990-ті роки виявились буремними, населення села стрімко скорочувалось: молодь від'їжджала на
заробітки , смертність перевищувала народжуваність. Погіршився соціально-економічний
стан населення. Не врятував положення досвід сільського голови Л.М.Васильєва, якій
очолював раду понад 20 років. Основний заробіток селян - збір чорниць. В 1985 році Явненському
лісництві єгер М.Яременко організовував оленячу ферму , але рука браконьєра обірвала життя
молодого раціоналізатора. На початку ХХІ ст. це вольєр по утриманню плямистих оленів і кабанів
загальною площею 526 га.. 2005-07 рр.Директор Мар'янівського склозаводу П.С. Костюк відмічає
професійну працю жителів села (близько 20 працівників) та організував щоденне підвезення на роботу,
допоміг обладнати школу і садок, що дало змогу молоді залишитись. В селі є футбольна команда "Явне",
заснована 2006 року (Коржовський М., Юхимович О., Карпінський Я., Кузнєцов О. та інш.).
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
- шукаев [[1]]
- יבנה[[2]]