Довбиш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Довбиш
Довбиш
Довбиш на карті Баранівського району
Довбиш на карті Баранівського району
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Баранівський район
Рада Довбиська селищна рада
Код КОАТУУ: 1820655400
Основні дані
Засноване 1569
Колишня назва Долбище Ставок
Мархлевськ
Щорськ
Площа 51 км²
Населення 4496 (01.11.2012)[1]
Густота 89,6 осіб/км²
Поштовий індекс 12724
Телефонний код +380 4144
Географічні координати 50°22′24″ пн. ш. 27°59′05″ сх. д. / 50.37333° пн. ш. 27.98472° сх. д. / 50.37333; 27.98472Координати: 50°22′24″ пн. ш. 27°59′05″ сх. д. / 50.37333° пн. ш. 27.98472° сх. д. / 50.37333; 27.98472
Висота над рівнем моря 240 [2] м


Відстань
Найближча залізнична станція: Курне
До станції: 19 км
До райцентру:
 - залізницею: 40 км
 - автошляхами: 45 км
Селищна влада
Адреса 12724, Житомирська обл., Баранівський р-н,
смт. Довбиш, вул. Поліська, 20
Голова селищної ради Юрій Григорович Домашин
Карта
Довбиш is located in Україна
Довбиш
Довбиш
Довбиш is located in Житомирська область
Довбиш
Довбиш

Довбиш (з 1927 по 1935 — Мархлевськ, з 1939 по 1944 — Щорськ) — селище міського типу в Баранівському районі, Житомирської області.

Історія[ред.ред. код]

Колишня назва Долбище Ставок.[3] У 1906 році колонія Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

За польським переказом, назва походить від довбити, руйнувати  — «бити в барабан». За іншим переказом, назва пов'язується з іменем Довбиша, який самітньо жив у лісі над ставком і ходив у козацькому одязі.[4]

Околиці сучасного Довбиша заселялися українцями, які жили під гнітом вихідців з центральних районів Польщі з початку XIX століття (передусім це були представники збіднілої шляхти). Основою ж сьогоднішнього селища стали розкидані на відстані 1 — 2 км хутори, штучно звезені докупи тракторами у ХХ ст.

На 1911 рік у Довбиші було 156 дворів, з них 154 польські, два українські.

У 1925 році Довбиш став місцем здійснення експерименту — з довколишніх польських сіл засновано перший у СРСР Польський національний район. Поміж сільрад району 30 було польських, дві українські й одна німецька[5]. У 1927 році Довбиш був перейменований в Мархлевськ (на честь польського комуніста Юліана Мархлевського) і став центром Мархлевского польського національного району, де більшість населення становили поляки. Мархлевськ став символом польськості регіону, і навіть після повернення історичної назви Довбиш між старими поляками дотепер побутує ця назва. А в період національного району місцева польськомовна газета «Marchlewszczyzna Radziecka» виходила накладом 25 тис. примірників. До початку комуністичних гонінь у 1930-х рр. у районі діяли три костели, дві каплиці, чотири парохи, зареєстровано 15 римо-католицьких громад.

У 1930-х роках Мархлевський район та його населення, в першу чергу духовенство, свідомі поляки та міцні господарники зазнали репресій. Колективізація у польському нацрайоні йшла мляво — якщо в Україні станом на 1932 рік було примусом колективізовано вже 61,5 % господарств, то тут лише 16,9 %. У 1935 році національний район поляків узагалі був ліквідований, а більшу частину поляків було депортовано до Казахстану. Мархлевськ був перейменований спочатку на селище Щорськ (1939 р.), а 1944 року селищу повернули історичну назву. У 1957 році район був скасований як такий, з приєднанням до Баранівського.

Вже у наш час багато жителів повернулись до своєї польської самоідентифікації — у селищі відновлено римо-каталицьку парафію (1990), працює троє священиків, у 2000-х збудовано величний костел в ім'я Фатимської Богоматері, діє орден паллотинів. На храмове свято до Довбиша з'їжджаються поляки з усієї Житомирщини — до 3,5 тис. осіб. Цьому не мало, зокрема коштами і організаційно (людьми, організація курсів польської мови, запрошення священиків), сприяє безпосередньо Польща.

Понад 150 осіб — жителів Довбиша мають карту закордонного поляка, чимало молоді звідси (навіть української), завдяки сприянню польської держави, навчається, живе і працює в Польщі. Довбиський католицький осередок входить до Федерації польських організацій, де у статуті записана тісна співпраця з римо-католицькою церквою.

В Довбиші проживають багато поляків, які спільно з українцями боролись проти російської комуністичної окупації України та Польщі, за що були засуджені на багаторічні каторжні роботи в сибірських таборах.[6]

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 1939 року в Мархлевську проживало 4294 особи: українців — 44,6 % або 1915 осіб, поляків — 36,3 % або 1557 осіб, євреїв — 12 % або 513 осіб, інших національностей — 7,2 % або 309 осіб[7].

Відомі мешканці та уродженці[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики в Житомирській області
  2. Погода в смт. Довбиш
  3. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. 
  4. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ. Наукова думка. 1978.
  5. Кабачій Роман Польське у поліському // «Український тиждень» № 21 (82) за 29 травня — 4 червня 2009 року
  6. | ФРАНЦІШЕК ЯКОВЧИК: «СВОБОДА АБО СМЕРТЬ!»
  7. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Демоскоп (ru). Архів оригіналу за 2017-08-05. Процитовано 2017-08-05. 

Джерела[ред.ред. код]

  1. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Посилання[ред.ред. код]