Скинія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
оформлення |
оформлення, уточнення, вікіфікація |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:PI019.jpg|thumb|400px|right|Скинія зібрання]] |
[[Файл:PI019.jpg|thumb|400px|right|Скинія зібрання]] |
||
'''Ски́нія''' ({{lang-grc|σκηνή}} |
'''Ски́нія''' ({{lang-grc|σκηνή}} — «[[шатро]]», «[[намет]]»; {{lang-he|מִשְכָּן}}, ''мішкан'' — «помешкання», «місцеперебування») — переносний тимчасовий храм у давніх юдеїв. |
||
⚫ | [[Файл:Словарь_1596_г._Лаврына_Зызания_Тустановского.jpg|thumb| |
||
⚫ | Згідно з біблійною книгою Вихід скинія була похідним [[храм]]ом [[євреї]]в під час мандрів пустелею. Вона ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 [[Лікоть (одиниця вимірювання)|ліктів]] на 10 ліктів. Скинія складалась з двох наметів: зовнішнього (''охел'', намет) та внутрішнього намету (''мішкан'', житло), що служив місцем присутності бога Ягве.<br/> |
||
⚫ | Згідно з біблійною книгою «[[Книга Вихід|Вихід]]», скинія була похідним [[храм]]ом [[євреї]]в під час мандрів пустелею. Вона ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 [[Лікоть (одиниця вимірювання)|ліктів]] на 10 ліктів. Скинія складалась з двох наметів: зовнішнього (''охел'', «намет») та внутрішнього намету (''мішкан'', «житло»), що служив місцем присутності бога Ягве.<br/> |
||
⚫ | |||
Внутрішній намет поділявся на два приміщення спеціальною завісою. Західне приміщення, менше за розміром — [[Святеє Святих]], де зберігався [[Ковчег Заповіту]] до побудови [[Єрусалимський Храм|Єрусалимського Храму]], східне — Святилище. |
Внутрішній намет поділявся на два приміщення спеціальною завісою. Західне приміщення, менше за розміром — [[Святеє Святих]], де зберігався [[Ковчег Заповіту]] до побудови [[Єрусалимський Храм|Єрусалимського Храму]], східне — Святилище. |
||
Версія за 12:22, 12 листопада 2017
Ски́нія (дав.-гр. σκηνή — «шатро», «намет»; івр. מִשְכָּן, мішкан — «помешкання», «місцеперебування») — переносний тимчасовий храм у давніх юдеїв.
Згідно з біблійною книгою «Вихід», скинія була похідним храмом євреїв під час мандрів пустелею. Вона ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 ліктів на 10 ліктів. Скинія складалась з двох наметів: зовнішнього (охел, «намет») та внутрішнього намету (мішкан, «житло»), що служив місцем присутності бога Ягве.
.
Внутрішній намет поділявся на два приміщення спеціальною завісою. Західне приміщення, менше за розміром — Святеє Святих, де зберігався Ковчег Заповіту до побудови Єрусалимського Храму, східне — Святилище.
Під час богослужіння для народу за храм правило подвір'я розмірами 100 ліктів на 50. На подвір'ї знаходилися жертівник всепалення та умивальниця. У Святилище могли заходити тільки священики. В середині зліва знаходився семисвічник, а справа стіл із показними хлібами. По центру золотий жертовник кадіння. У Святеє Святих міг заходити тільки первосвященик і тільки раз у рік. У Святеє Святих знаходився Ковчег Заповіту, у якому зберігалися Скрижалі Заповіту, жезл Аарона, манна.
Посилання
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |