Міклош Іжо: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
| ім'я_при_народженні = |
| ім'я_при_народженні = |
||
| рід_діяльності = |
| рід_діяльності = |
||
| дата_народження = |
| дата_народження = |
||
| місце_народження = |
| місце_народження = Боршод-Абауй-Земплен |
||
| підданство = |
| підданство = |
||
| підданство = |
| підданство = |
||
| дата_смерті = |
| дата_смерті = |
||
| місце_смерті = [[Будапешт]] |
| місце_смерті = [[Будапешт]] |
||
| батько = |
| батько = |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
| сторінка_в_інтернеті = |
| сторінка_в_інтернеті = |
||
}} |
}} |
||
'''Міклош Іжо''' ({{lang-hu|Izsó Miklós}}; [[9 вересня]] [[1831 |
'''Міклош Іжо''' ({{lang-hu|Izsó Miklós}}; [[9 вересня]] [[1831]], Боршод-Абауй-Земплен — [[29 травня]] [[1875]], [[Будапешт]]) — [[Угорщина|угорський]] [[скульптор]], один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
Версія за 12:04, 8 квітня 2020
Міклош Іжо | |
---|---|
Izsó Miklós | |
Народився |
9 вересня 1831[1][2][…] Боршод-Абауй-Земплен |
Помер |
29 травня 1875[1][2][…] (43 роки) Будапешт ·туберкульоз |
Поховання | Керепеші |
Країна | Угорщина |
Діяльність | скульптор |
Alma mater | Віденська академія мистецтв |
Знання мов | угорська[4][5] |
Роки активності | 1851[6] — 1875[6] |
Жанр | скульптура |
Міклош Іжо (угор. Izsó Miklós; 9 вересня 1831, Боршод-Абауй-Земплен — 29 травня 1875, Будапешт) — угорський скульптор, один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття.
Біографія
Міклош Іжо народився 9 вересня 1831 року. У 1848 році сімнадцятирічний Міклош був активним учасником революції 1848—1849 років в Угорщині. Був поранений. Скульптор створив образи вождів революції (Лайош Кошут, Шандор Петефі, Ю. Бем, Лайош Баттяні, Вашварі, Міхай Танчич, які увійшли згодом в галерею створених скульптором портретів. Після придушення повстання Міклош Іжо жив у вигнанні. З 1851 по 1856 роки він під керівництвом скульптора Іштвана Ференці навчався різьбі по каменю в м. Рімавська Собота (нині Словаччина).
У 1856 році переїхав до Пешту. За підтримки молодих письменників, художників і музикантів, вирушив до Відня, де працював у скульптурній майстерні Г. Гассер і Мюнхен. З 1859 року навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв.
Творчість
Творче життя скульптора Міклоша Іжо було коротким. Після повернення в Угорщину в 1862 році, створив цикл бюстів своїх сучасників (Я. Аран, Б. Егреші, А. Фай, І. Зріньї і ін.). Скульптури угорського митця виконані у стилі класицизму. Йому належать три великих пам'ятника, в тому числі Шандору Петефі в Будапешті, численні портрети видатних людей Угорщини, більше сорока жанрових скульптурних груп і окремих фігур. Передчасна смерть від туберкульозу перервала життя скульптора
Галерея
Література
- Izsó Miklós. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 3, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1965, S. 50.
Посилання
|
- ↑ а б в http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC06707/06877.htm
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/258673763
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б RKDartists