Аварія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
доповнення, джерело, зовнішнє посилання
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Авария001.jpg|thumb|Автомобільна аварія в Донецьку]]
[[Файл:Авария001.jpg|thumb|Автомобільна аварія в Донецьку]]
'''Аварія ''' (від {{lang-it|avaria}}, з {{lang-ar|авар}}) — значне пошкодження або вихід з ладу обладнання (машини, аґреґату, апарата, свердловини, трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому:
'''Аварія ''' (від {{lang-it|avaria}}, з {{lang-ar|авар}}), '''ушко́да''', '''пошко́дження'''<ref>[https://r2u.org.ua/s?w=авария&scope=rusb&dicts=17&highlight=on Авария] // Російсько-український словник з інженерних технологій / ''Ганіткевич М., Кінаш Б.''; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|Міністерства економ. розвитку і торгівлі]] та [[Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України|Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]].&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013.&nbsp;— 1021 с.&nbsp;— (Термінографічна серія СловоСвіт; №&nbsp;9). ISBN 978-617-607-385-7.</ref>&nbsp;— значне пошкодження або вихід з ладу обладнання (машини, аґреґату, апарата, свердловини, трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому:
* небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на [[довкілля]];<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017)]</ref>
* небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на [[довкілля]];<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №&nbsp;5403-VI (Редакція від 12.05.2017)]</ref>
* небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування [[Будівля|будівель]], споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю (стаття 1 Закону України від 14.12.1999 № 1281-XIV «Про аварійно-рятувальні служби»);
* небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування [[Будівля|будівель]], споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю (стаття 1 Закону України від 14.12.1999 №&nbsp;1281-XIV «Про аварійно-рятувальні служби»);
* пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин;
* пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин;
* відмова мережі, споруди водопостачання й каналізації (ВК) або їх конструктивних елементів, у зв'язку з якими порушується працездатність об'єкта.
* відмова мережі, споруди водопостачання й каналізації (ВК) або їх конструктивних елементів, у зв'язку з якими порушується працездатність об'єкта.
* значне пошкодження або вихід з ладу обладнання ([[машина|машини]], [[агрегат]]у, [[апарат]]а, [[свердловина|свердловини]], трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому. Для гірничих підприємств найхарактерніші: завали гірничих виробок, вибухи [[газ]]у та пилу, поломка обладнання і устаткування, раптові прориви пливунів, води або пульпи з підземних водоносних горизонтів, затоплення вироблених просторів або водоймищ і водотоків на поверхні, раптові викиди газів, вугілля або породи; гірничі удари, пожежі, прориви дамб, мулонакопичувачів та відстійників, зсуви або обвалення бортів [[кар'єр]]ів, загорання електричних кабелів і електроапаратури, загорання конвеєрних стрічок (внаслідок тертя), обвалення естакад та інших інженерних споруд, зіткнення рухомого складу, пориви стрічок на магістральних конвеєрах у похилих стовбурах, відкрите фонтанування нафти і газових свердловин, поломка, обрив, прихват бурильного інструменту, насосно-компресорних труб, припинення циркуляції бурового розчину, поломки обсадної колони, порушення герметичності нафтогазопроводів або продуктопроводів (вуглепроводів), ємкостей для нафти і газу, неконтрольований перетік нафти або газу, води з одних пластів в інші внаслідок негерметичності стовбура свердловини та інш. В основному А. — наслідок неправильних дій персоналу підприємств: порушення (в процесі експлуатації) режимів, норм і параметрів, встановлених правилами технічної експлуатації, правилами безпеки, інструкціями, нормативними документами, невчасне проведення оглядів, ремонтів. Разом з цим А. виникають через конструктивні недоліки обладнання, недостатню його надійність, невідповідність обладнання і матеріалів вимогам державних [[стандарт]]ів, а також недосконалість обладнання. Причиною А. можуть бути також стихійні природні явища ([[землетрус]]и, лавини, повені, селі та ін.).
* значне пошкодження або вихід з ладу обладнання ([[машина|машини]], [[агрегат]]у, [[апарат]]а, [[свердловина|свердловини]], трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому. Для гірничих підприємств найхарактерніші: завали гірничих виробок, вибухи [[газ]]у та пилу, поломка обладнання і устаткування, раптові прориви пливунів, води або пульпи з підземних водоносних горизонтів, затоплення вироблених просторів або водоймищ і водотоків на поверхні, раптові викиди газів, вугілля або породи; гірничі удари, пожежі, прориви дамб, мулонакопичувачів та відстійників, зсуви або обвалення бортів [[кар'єр]]ів, загорання електричних кабелів і електроапаратури, загорання конвеєрних стрічок (внаслідок тертя), обвалення естакад та інших інженерних споруд, зіткнення рухомого складу, пориви стрічок на магістральних конвеєрах у похилих стовбурах, відкрите фонтанування нафти і газових свердловин, поломка, обрив, прихват бурильного інструменту, насосно-компресорних труб, припинення циркуляції бурового розчину, поломки обсадної колони, порушення герметичності нафтогазопроводів або продуктопроводів (вуглепроводів), ємкостей для нафти і газу, неконтрольований перетік нафти або газу, води з одних пластів в інші внаслідок негерметичності стовбура свердловини та інш. В основному А.&nbsp;— наслідок неправильних дій персоналу підприємств: порушення (в процесі експлуатації) режимів, норм і параметрів, встановлених правилами технічної експлуатації, правилами безпеки, інструкціями, нормативними документами, невчасне проведення оглядів, ремонтів. Разом з цим А. виникають через конструктивні недоліки обладнання, недостатню його надійність, невідповідність обладнання і матеріалів вимогам державних [[стандарт]]ів, а також недосконалість обладнання. Причиною А. можуть бути також стихійні природні явища ([[землетрус]]и, лавини, повені, селі та ін.).


[[Аварія (морське право)|Морське право під аварією]] розуміє не саму катастрофу, а пов’язані з нею збитки учасників перевезення. Залежно від характеру цих збитків вони поділяються на «загальну аварію» та «окрему аварію». Таке розподілення було властиво ще французькому законодавству XVII століття, яке розрізняло велику або загальну аварію (avarie grosse) та окрему або особливу аварію (avarie particuliere). Російське законодавство XVIII століття також розрізняло загальну аварію та окрему аварію (аварія взаємної шкоди)
[[Аварія (морське право)|Морське право під аварією]] розуміє не саму катастрофу, а пов'язані з нею збитки учасників перевезення. Залежно від характеру цих збитків вони поділяються на «загальну аварію» та «окрему аварію». Таке розподілення було властиво ще французькому законодавству XVII століття, яке розрізняло велику або загальну аварію (avarie grosse) та окрему або особливу аварію (avarie particuliere). Російське законодавство XVIII століття також розрізняло загальну аварію та окрему аварію (аварія взаємної шкоди)




Рядок 24: Рядок 24:
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [http://www.pravoteka.ru/ pravoteka.ru]
* [http://www.pravoteka.ru/ pravoteka.ru]

== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/19970626/legal/avariya Аварія] // {{Юридична енциклопедія}}
* [http://leksika.com.ua/19970626/legal/avariya Аварія] // {{Юридична енциклопедія}}
*[https://vue.gov.ua/Аварійність Аварійність] // [[ВУЕ]]
* [https://vue.gov.ua/Аварійність Аварійність] // [[ВУЕ]]
*[https://vue.gov.ua/Аварія Аварія] // [[ВУЕ]]
* [https://vue.gov.ua/Аварія Аварія] // [[ВУЕ]]
* {{ТС_Буд|частина=Аварійні пошкодження будівель; Аварія будівлі|сторінки =4; 5-6}}
* {{ТС_Буд|частина=Аварійні пошкодження будівель; Аварія будівлі|сторінки =4; 5-6}}
{{tech-stub}}
{{tech-stub}}

Версія за 13:48, 1 липня 2021

Автомобільна аварія в Донецьку

Аварія (від італ. avaria, з араб. авар‎), ушко́да, пошко́дження[1] — значне пошкодження або вихід з ладу обладнання (машини, аґреґату, апарата, свердловини, трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому:

  • небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на довкілля;[2]
  • небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю (стаття 1 Закону України від 14.12.1999 № 1281-XIV «Про аварійно-рятувальні служби»);
  • пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталося з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних) або природних причин;
  • відмова мережі, споруди водопостачання й каналізації (ВК) або їх конструктивних елементів, у зв'язку з якими порушується працездатність об'єкта.
  • значне пошкодження або вихід з ладу обладнання (машини, агрегату, апарата, свердловини, трубопроводу тощо), гірничих виробок, споруд, що супроводжується тривалим порушенням виробничого процесу, роботи дільниці чи підприємства в цілому. Для гірничих підприємств найхарактерніші: завали гірничих виробок, вибухи газу та пилу, поломка обладнання і устаткування, раптові прориви пливунів, води або пульпи з підземних водоносних горизонтів, затоплення вироблених просторів або водоймищ і водотоків на поверхні, раптові викиди газів, вугілля або породи; гірничі удари, пожежі, прориви дамб, мулонакопичувачів та відстійників, зсуви або обвалення бортів кар'єрів, загорання електричних кабелів і електроапаратури, загорання конвеєрних стрічок (внаслідок тертя), обвалення естакад та інших інженерних споруд, зіткнення рухомого складу, пориви стрічок на магістральних конвеєрах у похилих стовбурах, відкрите фонтанування нафти і газових свердловин, поломка, обрив, прихват бурильного інструменту, насосно-компресорних труб, припинення циркуляції бурового розчину, поломки обсадної колони, порушення герметичності нафтогазопроводів або продуктопроводів (вуглепроводів), ємкостей для нафти і газу, неконтрольований перетік нафти або газу, води з одних пластів в інші внаслідок негерметичності стовбура свердловини та інш. В основному А. — наслідок неправильних дій персоналу підприємств: порушення (в процесі експлуатації) режимів, норм і параметрів, встановлених правилами технічної експлуатації, правилами безпеки, інструкціями, нормативними документами, невчасне проведення оглядів, ремонтів. Разом з цим А. виникають через конструктивні недоліки обладнання, недостатню його надійність, невідповідність обладнання і матеріалів вимогам державних стандартів, а також недосконалість обладнання. Причиною А. можуть бути також стихійні природні явища (землетруси, лавини, повені, селі та ін.).

Морське право під аварією розуміє не саму катастрофу, а пов'язані з нею збитки учасників перевезення. Залежно від характеру цих збитків вони поділяються на «загальну аварію» та «окрему аварію». Таке розподілення було властиво ще французькому законодавству XVII століття, яке розрізняло велику або загальну аварію (avarie grosse) та окрему або особливу аварію (avarie particuliere). Російське законодавство XVIII століття також розрізняло загальну аварію та окрему аварію (аварія взаємної шкоди)


Див. також

Примітки

  1. Авария // Російсько-український словник з інженерних технологій / Ганіткевич М., Кінаш Б.; Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.
  2. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017)

Джерела

Посилання