Яків Баш: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Amakuha (обговорення | внесок) |
Kamelot (обговорення | внесок) м вилучена Категорія:Персоналії Ба з допомогою HotCat |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
{{DEFAULTSORT:Баш, Яків}} |
{{DEFAULTSORT:Баш, Яків}} |
||
[[Категорія:Персоналії Ба]] |
|||
[[Категорія:Українські радянські письменники]] |
[[Категорія:Українські радянські письменники]] |
||
[[Категорія:Випускники Київського університету]] |
[[Категорія:Випускники Київського університету]] |
Версія за 10:10, 17 березня 2012
Яків Баш | ||||
---|---|---|---|---|
Яків Васильович Башмак | ||||
Псевдонім | Яков Баш | |||
Народився |
8 серпня 1908 Милове | |||
Помер |
14 березня 1986 Київ | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна |
Російська імперія УНР СРСР | |||
Діяльність | Письменник | |||
Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] і ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
Заклад | Радянське село і В-во «Український письменник» | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1931 — 1986 | |||
Членство | Спілка радянських письменників України | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Я́ків Баш (літературний псевдонім Башмака Якова Васильовича; 8 серпня 1908, Милове - 14 березня 1986, Київ) — український радянський письменник.
Біографія
Народився в с. Миловому на Херсонщині. Був батраком.
З 19 років працював на будівництві Дніпрогесу. Член КПРС з 1931. У 1937 закінчив Київський університет. В роки Великої Вітчизняної війни був учасником партизанського руху.
Перше оповідання «Криця» надруковано в журналі «Огонек» (1931). Збірка нарисів і оповідань «Доба горить» (1933), «Дні наступу» (1936), повість «Сила» (1934), роман «На берегах Славутича» (1940), який після переробки має назву «Гарячі почуття» (1947), драма «Дніпрові зорі» (1953) присвячені будівникам Дніпрогесу. Роман Б. «Професор Буйко» (1949) про Героя Радянського Союзу професора П. М. Буйка.
Нагороди
Повість «Професор Буйко». Романи «Надія» і «На крутій дорозі» в 1970 році удостоєні республіканської премії ім. М. Островського.
Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Запоріжжя.[1]
Твори
- Вибране. К., 1948;
- Гарячі почуття. Професор Буйко. К., 1955;
- Твори. К., 1959.
Примітки
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дяченко О. Яків Баш. В кн.: Українські радянські письменники, в. 2. К., 1957
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники філологічного факультету Київського університету
- Випускники Харківського університету
- Члени НСПУ
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
- Лауреати Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського
- Почесні громадяни Запоріжжя
- Українські радянські письменники
- Випускники Київського університету
- Учасники Другої світової війни
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Уродженці Бериславського району
- Народились 8 серпня
- Народились 1908
- Померли 14 березня
- Померли 1986
- Мешканці будинку «Слово»