Петро Війтович

Петро Війтович
пол. Piotr Wójtowicz
Народився	10 червня 1862 Перемишль
Помер	1936(?) Львів
Громадянство	Австро-Угорщина  Польська Республіка
Навчання	Віденська академія мистецтв
Працював у містах	Львів

Войто́вич Петро́ Васи́лій (пол. Wójtowycz Piotr Bazyli) (10 червня 1862, Перемишль — †1936, Львів) — український скульптор, який чимало прислужився місту Львову.

Біографія

1890 року закінчив Віденську академію мистецтв. Додатково стажувався в Італії у Римі та Флоренції. До Львова повернувся в середині 90-х років ХІХ століття. Набував досвіду під керівництвом Л. Марконі. Скульптури Войтовича є окрасою найвідоміших громадських, сакральних та житлових споруд Львова.

Скульптури П. Війтовича у Львові

Найбільш знаними є мідні скульптури роботи Войтовича, які прикрашають Львівську Оперу. Це «Слава», «Геній музики» та «Геній драми і комедії» — надзвичайно виразні і динамічні фігури на фронтоні театру, ряд скульптур його авторства прикрашає інтер'єр театру. Фронтон головного вокзалу Львова прикрашає скульптурна композиція роботи Войтовича, що символізує Львів і Залізницю. До менш відомих (але не гірших!) робіт Войтовича належать:

• статуя Св. Флоріана, патрона пожежників, яка прикрашає фронтон головного штабу львівських пожежників на вул. Підвальній, 6;
• шість алегоричних скульптур (нині майже зруйнованих!) на фасаді будинку Ландау (вул. Дорошенка, 19);
• барельєфи «Мистецтво» та «Праця» над входом до Залізничного технікуму (вул. Снопківська, 47),
• низка скульптур у Латинському кафедральному соборі у Львові тощо.

Ймовірно до його праць належать:

• скульптури у нішах другого поверху на фасаді колишнього Пасажу Феллерів (проспект Свободи, 35),
• атланти при вході до житлового будинку по вул. Грабовського, 11.
• У Національному Музеї зберігається скульптура Войтовича «Муза».

Чи не найбільш величним з творів П.Войтовича є скульптурна композиція «Розп'яття», розміщена на головному фасаді костьолу Св. Ельжбєти (нині церква Св. Єлизавети та Ольги) на пл. Кропивницького у Львові. Оздобленню цього храму Войтович приділяв особливу увагу, оскільки мешкав неподалік. Більшість внутрішніх оздоблень храму була знищена за радянських часів (зокрема вівтар Св. Йосипа роботи Войтовича), але залишилась ще одна його робота — необароковий амвон.

Помер Петро Войтович у львівському притулку для Митців та Літераторів, якій було засновано львівським підприємцем Робертом Домсом (Robert Doms), в парі сотень метрів від костелу, якому Войтович віддав так багато своїх творчих сил.

За межами Львова

• Чотири кінних фігури австрійських фельдмаршалів Л. фон Дауна, Ґ.фон Ляудона, О. Ф. фон Трауна та Л. А. Кевенгуллера для віденського пам”ятника імператриці Марії Терезії (1885).
• Невільник. Гіпс. Срібна медаль в Академії мистецтв у Відні. Національний музей у Кракові (1885).
• Персей з головою Медузи. Бронзовий відлив композиції знаходиться в Національному музеї у Кракові (1886-1887).
• Фігури св. Яна Євангеліста та св. Юзефа із каррарського мармуру для Тернополя (1911). Знищені під час Другої світової війни.
• Шістьдесят алегоричних та міфологічних фігур для парку та палацу нафтового промисловця та міністра Владисава Длугоша в Сярах біля Горлице (1912, Польща)
• Пам'ятник Янові Кілінському в Стрию (1929). Не зберігся.

Галерея

• 
  Композиція «Розп'яття» на фасаді церкви Св. Єлизавети та Ольги
• 
  Скульптури на фасаді колишньої Художньо-промислової школи
• 
  Скульптура святого Флоріана на фасаді пожежної станції у Львові на вулиці Підвальній

Посилання

• Центр міської історії центрально-східної Європи / Петро Війтович Переглянуто 13 липня, 2010
• Войтович Петро. Енциклопедія Львова, Т.1, С.421

Джерела

• Jurij Biriulow Rzeźba lwowska — Warszawa: Neriton, 2007., ст. 122—130. ISBN 978-83-7543-009-7