Атлант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Атлант титан

Атла́нт, Атлас (Ατλας ; род. відм. Atlantos) — у давньогрецькій міфології — син титана Япета й Клімени, брат Прометея й Епіметея, володар Мавританії, батько Плеяд, Гіад, Гесперид і Каліпсо.

За міфом, брав участь у боротьбі титанів проти Зевса, за що був покараний: мусив вічно підтримувати небосхил. На думку стародавніх, місцеперебування Атланта було на крайньому заході. Звідси пішла назва Атлантичний океан.

Згідно з іншою версією, за відмову Персеєві в гостинності він став височезною горою, що підпирала небо (Атлаські гори в північній Африці).

Пізніше Атланта вважали знавцем неба і світу, тому систематизований збірник географічних карт назвали атласом.

В архітектурі атлантом називають колону у вигляді чоловічої постаті, що застосовують як підпору.

У переносному значенні Атлант є синонімом слова «велетень».

Література[ред.ред. код]