Роберт Домс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ро́берт Домс (нім. Robert Doms; нар.1816, Прусіяпом.5 травня 1893, Львів) — львівський підприємець німецького походження, громадський діяч і філантроп, засновник і власник нафтових і озокеритних копалень у Бориславі. Багатопланова діяльність Роберта Домса позитивно вплинула на економічний розвиток Львова і Галичини.

Один з родичів — Францішек, майстер шліфування, прийняв 1 жовтня 1816 року громадянство Львова.[1]

Підприємницька діяльність[ред.ред. код]

1848 — відкрив у Львові промислове виробництво «кави» з цикорію.

Піонер промислового використання озокериту, власник однієї з перших концесій на видобуток нафти й озокериту в Австро-Угорщині.

Активно співпрацював з інженерами і науковцями з галузі хімії, зокрема з професорами Віденського університету Зейтделем та Редтенбахером у питаннях вивчення хімічних властивостей бориславської нафти та супутніх продуктів (озокерит, бітум, асфальт, супутні гази). Організував промислове виробництво парафіну, а також освітлювальних свічок на його основі.

1853 — розпочав у Бориславі промисловий видобуток озокериту (земного воску) для виготовлення з нього парафіну, а також, можливо, співпрацював із винахідником промислової нафтопереробки в Україні та світі Яном Зегом.

Перший в Україні, Європі та одним із перших у світі впровадив буріння нафтогазових свердловин для видобутку нафти. Перша його бурова вежа для ручного ударного буріння нафтових свердловин почала роботу в Бориславі 1861 року.

Паралельно з нафтовим бізнесом вкладав кошти в харчову промисловість. У 1850-х роках організував у Львові виробництво борошна, пива і хліба. Зокрема розмістив на вул. Клепарівській, 16 паровий млин, пекарню і броварню (остання 1893 року увійшла до складу «Акційного Товариства Броварів» — нині «Львівська пивоварня»). Ще один паровий млин він побудував на сучасній вул. Б.Хмельницького.  

Сьогодні відомо, що, зокрема, броварню на вул. Клепарівській Роберт Домс придбав у 1863 році у Йогана Квіха, про що вказано в новому покращеному путівнику, який складений паном Шлезінським[2].  Протягом усіх років володіння пивоварнею Роберт Домс продовжував її розбудову і удосконалював промислове виробництво. Ця броварня варить пиво і до сьогодні. 

Іван Франко про Роберта Домса[ред.ред. код]

Ім'я Р.Домса згадує Іван Франко в повісті «Boa constrictor»[3]:

« Домс, знаменитий прусський капіталіст, котрому наша Галичина майже в кождій галузі промислу винна перший товчок, проїжджаючи раз через Дрогобич, звернув увагу на дивну мазь, котру жиди в коновках розносили на продаж селянам по ринку. Переконавшись, що се нафта, занечищена земляними і другими мінеральними примішками, він забажав побачити те місце, де добувають ту мазь. Йому сейчас вказали бориславські мочари. Селяни розповіли йому, як вона підходить наверх води, як випалює траву і всяку ростинність, – а деякі заговорили навіть про підземних заклятих бойовників, котрих перегнила кров випливає наверх.

Домс, практичний чоловік, розуміється, небагато там зважав на такі казки, але швидко помітив, що нафтові жили мусять бути неглибоко, коли нафта сама підходить догори, і що мусять вони бути неабиякі багаті. Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу. У кількох бідніших він позакупляв за безцінок частки поля і, нанявши бориславських-таки парубків, почав копати вузенькі «дучки». По трьох-чотирьох сажнях показалася нафта. Домс тріумфував. Він швидко кинувся будувати дестилярні, почав радитися з ученими інженерами та гутниками.

 »

Громадська і доброчинна діяльність[ред.ред. код]

Довший час Роберт Домс був заступником голови львівської Торгово-промислової палати, і за цей час йому довелося бачити чимало збіднілих підприємців і купців. Це не могло залишити його байдужим. Робертові Домсу була справа до всіх, хто потребував допомоги. Тому 1885 року він заснував доброчинний фонд, під патронатом якого у Львові того ж року відкрили Притулок для Митців і Літераторів фундації Роберта Домса. Згідно зі статутом фонду, до притулку приймали збанкрутілих підприємців і купців, а також старих і хворих митців: архітекторів, акторів, письменників, живописців, скульпторів. Крім того, до притулку могли приймати старих або хворих хіміків: науковців і інженерів. Таким чином Р.Домс віддячив цій категорії суспільства за допомогу у розвитку його підприємств нафтохімічної галузі. Притулок було ліквідовано радянською владою 1940 року.

Цікаво, що, засновуючи притулок, меценат постановив: якщо знайдеться інший доброчинець, який би вніс на рахунок 100 000 злотих, то його прізвище має знаходитися як друге в назві фундації. Якби наступний хтось третій записав для цієї фундації таку ж суму — прізвище Роберта Домса може бути зовсім викреслене з назви і носила би вона прізвища тільки пізніших фундаторів[4].

Вулицю у Львові, на якій був розташований притулок, після смерті Р.Домса у 1895 році було названо його іменем (з 1991 року вулиця носить ім'я львівського скульптора П.Войтовича, який помер у притулку ім. Домса).

Роберт Домс не забував і свого німецького походження: брав активну участь у житті німецької громади Львова.

Родина[ред.ред. код]

Мав трьох дітей — доньку Емму та двох синів — Альфреда та Роберта. Діти Р. Домса нічим у Львові не вславилися. Цікаво, однак, що молодший син успадкував не тільки ім'я батька, але й вимогливість до якості пива. Ймовірно, саме Роберт Домс-молодший став героєм відомої львівської міської легенди про пивовара Домса та служницю Зосю.

Роберт Домс-старший похований на Личаківському цвинтарі (поле № 69).

Байка про Роберта Домса-молодшого[ред.ред. код]

Сьогодні у Львові Роберта Домса згадують передовсім як людину, яка шанувала пивні традиції та прагнула вдосконалити їх на власному виробництві. Він багато подорожував Європою, яка завжди славилася своїми традиціями пивоваріння, та відвідував різні пивні регіони в пошуках унікальних та оригінальних сортів пива. Колекціонувати пивні рецепти було його справжнім хобі та пристрастю. Найкращі з них він привозив до Львова і там, на Львівській пивоварні, під його ретельним наглядом місцеві броварі відтворювали легендарні європейські смаки.

Таку саме пристрасть до хмільного напою мав, кажуть, і Роберт Домс-молодший. Легенда свідчить, що кожен ранок молодого Домса починався з кухля свіжого пива, що приносила йому до сніданку служниця на ім‘я Зося. Дегустування пива з власної броварні було важливим ранковим ритуалом, як для відповідального виробника. У такий спосіб він перевіряв якість звареного на власному підприємстві пива. Загалом наприкінці XIX ст. у Львові існувало 13 броварень[5].

Служниця Зося приносила йому порцію свіжого продукту у великому, майже 10-літровому мідному посуді з краником. За легендою, Домс-молодшій закохався в дуже гарну та привітну дівчину, одружився з нею, у 1886 році продав броварню[6] і молодята поїхали до Швейцарії. Так молодий Домс став героєм найромантичнішої легенди міста Лева.

Там слід Роберта Домса загубився, але у Львові залишився предметний доказ цієї романтичної історії — майже 10-літрова мідна гальба з краником, яку називають «Зосею» і демонструють як «деструктивно-феміністичний» експонат у єдиному в Україні музеї пивоваріння.

Про долю Роберта та Зосі написав у своїй «Львівській застільній» композитор Анатолій Кос-Анатольський:

« Продав пан Домс броварню й, забравши Зосю гарну, поїхав у Швейцарію, в похміллі молодім…

"На передмісті Львівськім броварню мав пан Домс. Щодня, обід він з'ївши, на кухні дзенькав «бомс» і в кабінет входила служаночка вродлива й вносила гальбу пива…"

 »

Смерть Роберта Домса[ред.ред. код]

23 квітня (за старим стилем) 1893 року в газеті «Діло» (№ 89) з'явилось повідомлення про смерть одного з найвпливовіших та найзаможніших громадян Львова:

« Роберт Домс, один з найбільших промисловців Галичини, президент Львівської торговельної і промислової палати, власник млину парового і броварні у Львові, нафтових копалень і рафінерій у Бориславі, помер вчора у Львові від запалення легень на 79 році життя. Він заснував у Львові притулок для літераторів, артистів і купців. Похорон відбудеться в суботу пополудні.  »

Вшанування[ред.ред. код]

  • Вулиця у Львові (тепер Війтовича).
  • На його честь названо декілька сортів пива "Роберт Домс", яке випускає компанія Карлсберг.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939–1946. — t. V. — S. 480. (пол.)
  2. Neu verbesserter Wegweiser der Kön. Hauptstadt Lemberg der Uebersicht sämmtlicher Herrn Hauseigenthumer mit Angabe der Hausnummer Gassen und Pfarreien. Verfasst v. I. Slezinski. Lemberg. 1863
  3. І.Франко, «Boa constrictor»
  4. Gazeta Lwowska № 102.Piatek, 5 Maja 1893
  5. Андрій Кирчів. З життя львівських броварів // Ї
  6. Хмільна історія // kontrakty.com.ua, 7 листопада 2005

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Кухоль пива Це незавершена стаття про відомого пивовара.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.