Вулиця Шнеєрсона (Миколаїв)

Вулиця Карла Лібкнехта  Україна
Початок вулиці Початок вулиці
Населений пункт	Миколаїв
Місцевість	Історичний центр
Район	Центральний
Історичні відомості
Назва на честь	Менахем Мендл Шнеєрсон
Колишні назви	Чернігівська вулиця (1835 рік-1930 рік; 1937 рік-1946 рік), вулиця Шолом-Алейхема (1930-1937 рр.)
Загальні відомості
Протяжність	1,02 км
Координати	46°58′15″ пн. ш. 31°59′45″ сх. д.
Інфраструктура
Будівлі	Стара синагога Нова синагога
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r6012616  ·R
Мапа
Вулиця Шнеєрсона у Вікісховищі

Ву́лиця Ка́рла Лібкнехта — вулиця в історичній частині міста Миколаєва.

Місцерозташування

Файл:Перехрестя вулиць Карла Лібкнехта і Адміральської (Миколаїв).jpg

Перехрестя з Адміральською вулицею

Вулиця Карла Лібкнехта — поперечна вулиця в Містовій частині старого Миколаєва. З півночі вона обмежена Набережною вулицею, а з півдня — проспектом Леніна. Має перетини з такими вулицями (з півночі на південь):

• Набережна вулиця,
• Адміральська вулиця,
• Нікольська вулиця,
• Спаська вулиця,
• Велика Морська вулиця,
• Потьомкінська вулиця,
• вулиця Шевченка,
• проспект Леніна.

Історія

Назва "Чернігівська вулиця" дана в 1835 році поліцмейстером Г. Г. Автономовим і пов'язана з тим, що вулиця орієнтована за меридіаном на Чернігів. Із заснування міста була заселена торговцями-греками. З часу заснування Миколаєва (1789 р.) у місті проживало багато греків, і князь Григорій Потьомкін охоче залучав переселенців до будівництва міста і флоту. Спеціально для них були побудовані найбільші торгові ряди. Жили вони відособлено, заселивши всю Чернігівську вулицю. У 1804 р. вийшов царський указ, який забороняв іноземцям проживати в Миколаєві, а іноземним суднам заходити в Миколаївський порт. Зовнішня комерційна торгівля стала затухати, і греки перебралися в Одесу. Їх місце у внутрішній торгівлі, постачанні флоту і підрядному суднобудуванні зайняли єврейські купці. Громада поступово домоглася панування в міській торгівлі, і члени її в основному селилися в центрі міста на Чернігівській вулиці, де були згодом побудовані перші синагоги, відкриті молитовні будинки і хедери - народні школи. У 1819 р. на вулиці в присутності губернатора Миколаєва О. С. Грейга була закладена головна єврейська синагога міста (вона стала називатися Старою). Її добудували і освятили в 1822 р. Спорудження здійснювалося на кошти релігійної єврейської громади. В кінці XIX століття в Миколаєві функціонували дві синагоги, а також 14 молитовних будинків. Вулицю заселили торговці-євреї.

12 квітня 1926 р. комісія з організації вшанування 10-ї річниці смерті відомого єврейського письменника, основоположника літератури на мові ідиш Соломона Наумовича Рабіновича (псевдонім Шолом Алейхем - «мир вам»), твори якого були перекладені і українською мова, постановила вулицю Чернігівську перейменувати на вулицю Шолом-Алейхема. З 1930 р. вона і стала так називатися.

В 1928 р. найстарішу синагогу міста закрили. Газета «Червоний Миколаїв» від 14 квітня 1929 р. писала: «Вогні культурної революції затьмарять тьмяне великоднє світло синагоги. Слід нарешті звільнитися від релігійного болота». У будівлі відкрили клуб безбожників, потім - Будинок піонерів, після війни - клуб медпрацівників. Ця будівля жодного разу не була зруйнована.

Поруч зі старою синагогою був побудований і в 1889 р. відкритий молитовний дім «Кравців» (синагога чоботярів). Будівлю після Великої Вітчизняної війни займав навчальний комбінат підготовки рахівників з числа інвалідів-фронтовиків. Тут працював і Г. С. Вольгерштейн - великий ентузіаст обліку і контролю. Потім тут розміщувався обком профспілок, а з 1967 р. - знову навчкомбінат, продовжуючи готувати бухгалтерів і операторів лічильних машин. Розпорядженням № 714 від 18 грудня 1989 р. так званий Єврейський квартал по вулиці К. Лібкнехта, між Спаською і Великою Морською № 13, 13А та 15, був у 1991 році переданий єврейській релігійній громаді. Будівлі Старої синагоги надали статус архітектурної пам'ятки. І звільнені дві будівлі в самому центрі міста досі так і стоять порожніми, поступово руйнуючись.

На розі В.Морської і К. Лібкнехта, поруч, - ще один молитовний будинок, побудований в 1877 р. Після його закриття в 20-х роках ХХ століття, там розташовувався музей природи. Зараз це центральна миколаївська синагога. Нещодавно у дворі синагоги побудували мікву - ритуальний басейн. У будинку під номером 14 проживала родина Фрейденберг, близькі родичі Соломона Віттенберга, друга матроса Івана Логовенка. У серпні 1879 р. за підготовку замаху на Олександра II вони були заарештовані і повішені в Миколаєві. На Робочій Слобідці є в один квартал вулиця Логовенка.

В 1937 р. вулиця знову стала Чернігівською. Це було викликано хвилею «боротьби з космополітизмом в літературі та мистецтві» і курсом жорсткого обмеження іудаїзму.

В 1946 р. Чернігівську перейменували у вулицю Карла Лібкнехта (1871-1919) - сина німецького соціаліста Вільгельма Лібкнехта, друга Маркса і Енгельса.

Література

• Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с.

Посилання

• Вулиця на сайті "Город Николаев в улицах и лицах" [] допомога)