Максюта Микола Кирилович
| Микола Кирилович Максюта | |
|---|---|
| рос. Николай Кириллович Максюта | |
 | |
| Голова Адміністрації Волгоградської області | |
| 6 січня 1997 — 12 січня 2010 | |
| Попередник | Іван Петрович Шабунін |
| Наступник | Анатолій Григорович Бровко |
|
| |
| Народився |
26 травня 1947 (77 років) село Захарівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, УРСР |
| Помер |
1 листопада 2020[1] (73 роки) Москва, Росія[2][3] або Московська область, Росія[4][5] |
| Похований | Волгоград[6] |
| Відомий як | політик, інженер, суднобудівник, керівник, державний діяч |
| Місце роботи | Volgograd shipbuilding plantd[7] |
| Країна | Росія |
| Alma mater | Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова (1971)[7] |
| Політична партія | КПРС |
| Батько | Максюта Кирило Денисович |
| Мати | Максюта Ксенія Іванівна |
| У шлюбі з | Максюта Лідія Андріївна |
| Діти | Олена, Кирило |
| Професія | інженер-механік |
| Нагороди |
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани Орден Знак Пошани Ювілейна медаль 300 років Російському флоту Медаль За зміцнення бойової співдружності (Міноборони) Орден Франсиско Міранди 1 класу (Венесуела) Почесна грамота Уряду Російської Федерації Почесна грамота Уряду Російської Федерації |
| [[Зображення:|128px]] | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Микола Кирилович Максюта (* 26 травня 1947, Захарівка, Кіровоградська область) — голова адміністрації Волгоградської області у 1997 — 2010 роках.
Біографія
Батько Кирило Денисович — учасник Радянсько-німецької війни.
1965 року вступив до Миколаївський кораблебудівний інститут, який з відзнакою закінчив за фахом «інженер-механік».
З 1971 по 1995 рік працював на Волгоградському суднобудівному заводі, став у середині 1980-х його директором.
У жовтні 1995 року обрано депутатом Волгоградської міської думи від КПРФ. На першому засіданні обрано головою Думи.
Голова адміністрації Волгоградської області
29 грудня 1996 року переміг на губернаторських виборах у Волгоградській області, набравши 50,96% голосів виборців, що брали участь у голосуванні. Його суперник, діючий губернатор Іван Шабунін, набрав 44,15% голосів. Входив до Рада Федерації другого скликання. Був членом Комітету з бюджету, податкової політики, фінансового, митного та валютного регулювання, банківської діяльності.
24 грудня 2000 року на губернаторських виборах обрано губернатором Волгоградської області на другий термін. У відповідності з новим порядком формування Ради Федерації склав з себе повноваження члена Ради Федерації.
2004 року очолив робочу комісію з підготовки до святкування 60-річчя Перемоги у Другій світовій війні. У липні включено до складу Російського організаційного комітету «Перемога», головою якого був Президент РФ В. В. Путін. У новому складі оргкомітету всього чотири керівника суб'єктів Російської Федерації — Волгоградської області, Московської області, Санкт-Петербурга та Москви.
У грудні 2004 року обрано головою адміністрації Волгоградської області на третій термін. У першому турі виборів, що відбувся 5 грудня, отримав підтримку 41,42% виборців, які взяли участь у голосуванні, у другому турі, що пройшов 26 грудня, за нього проголосували 51,13% виборців.
У 2005 — 2006 роках член президії Державної Ради Російської Федерації.
Відповідно до деяких джерел, Микола Максюта вийшов з лав КПРФ 2007 року.[8]
У грудні 2009 року закінчився термін повноважень Максюти. 25 грудня 2009 року Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв запропонував на посаду Голови адміністрації Анатолія Бровко. Кандидатура була підтримана обласною думою 29 грудня[9]. Зі вступом на посаду Голови адміністрації області Анатолія Бровко, що відбувся 12 січня 2010 року, Микола Максюта склав з себе повноваження.[10]
Член Ради Федерації
З 2010 року — представник у Раді Федерації від виконавчого органу державної влади Волгоградської області.[11][12] На лютий 2011 року є членом трьох комітетів.
На початку червня 2012 року губернатор Волгоградської області Сергій Боженов продовжив повноваження сенатора Миколі Максюті.[13] Незабаром після цього помічник Миколи Максюти Сергій Трофімов написав заяву про звільнення з займаної посади за власною ініціативою. Він висловив вдячність Миколі Максюті за досвід, отриманий за роки роботи з ним. але разом з тим вказав причини, які спонукали його залишити цю посаду, зокрема, незгоду з політикою керівництва регіоном та небажанням займати угодовську позицію з курсом губернатора Сергія Боженова.[14]
Родина
Одружений, має двох дітей та двох онучок. Дружина — Максюта Лідія Андріївна, дочка — Олена Міхєєва, син — Кирило Максюта, онучки — Ганна та Анастасія.
Нагороди та звання
- російські державні
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеню (3 січня 2007) — за великий внесок у соціально-економічний розвиток області та багаторічну сумлінну працю [15]
- Орден Пошани (22 січня 2002) — за досягнуті трудові успіхи, зміцнення дружби та співпраці між народами та багаторічну сумлінну працю [16]
- Орден «Знак Пошани» (1986)
- Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
- Заслужений машинобудівник Російської Федерації (24 травня 1997) — за заслуги в галузі машинобудування та багаторічну сумлінну працю [17]
- інші російські
- Почесна грамота Уряду Російської Федерації (23 травня 2007) — за великий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Волгоградської області та багаторічну сумлінну працю [18]
- Почесна грамота Уряду Російської Федерації (17 травня 1997) — за великий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Волгоградської області та багаторічну сумлінну працю [19]
- Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії)
- Іменний пістолет від Служби зовнішньої розвідки РФ (2007)[20]
- Почесний професор Волгоградської державної сільськогосподарської академії (2001)
- Полковник Всевеликого Війська Донського (2002)
- Академік Академії проблем якості (1996)
- іноземні
Примітки
- ↑ Умер экс-губернатор Волгоградской области Николай Максюта — 2020.
- ↑ Умер экс-губернатор Волгоградской области Николай Максюта — Комсомольская правда (видавничий дом), 2020.
- ↑ Умерший экс-глава Волгоградской области лечился от COVID-19 в Москве — РИА Новости, 2020.
- ↑ Экс-губернатора Николая Максюту похоронят в Волгограде — Комсомольская правда (видавничий дом), 2020.
- ↑ Умер экс-губернатор Волгоградской области, заразившийся коронавирусом — ІТАР-ТАРС, 2020.
- ↑ Малых Я. Прирожденный политик. Каким нам запомнится Николай Максюта — 2020.
- ↑ а б Энциклопедия Волгоградской области / под ред. О. В. Иншаков — Волгоград: 2009.
- ↑ 30 главных политиков Волгоградской области. «Эксперт Юг» № 11 (17). 9 червня 2008. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 30 квітня 2011.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Кандидатура Анатолия Бровко одобрена депутатами областной Думы. volganet.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 5 січня 2010.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=(можливо,|publication-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|description=(довідка) - ↑ Бровко Анатолий Григорьевич. volganet.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2010.
{{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|datepublished=(довідка) - ↑ Ксения Бурменко. Волгоградская облдума утвердила Николая Максюту представителем региона в Совете Федерации. Российская газета. Процитовано 3 лютого 2010.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка); Проігноровано невідомий параметр|datepublished=(можливо,|publication-date=?) (довідка) - ↑ Максюта стал сенатором Совфеда. Политика. «Газета». Процитовано 3 лютого 2010.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=project-closed(довідка); Проігноровано невідомий параметр|datepublished=(можливо,|publication-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|description=(довідка) - ↑ Елена Завьялова. Дважды сенатор // Коммерсантъ (Волгоград) : газета. — № 100 (4882), 05.06.2012.
- ↑ Помощник сенатора Максюты подал в отставку. высота 102. 13.06.2012. Процитовано 21 червня 2012.
- ↑ Указ Президента РФ от 3 января 2007 р. № 5
- ↑ Указ Президента РФ от 22 января 2002 р. № 78
- ↑ Указ Президента РФ от 24 мая 1997 р. № 523
- ↑ Распоряжение Правительства РФ от 23 мая 2007 р. № 653-р
- ↑ Распоряжение Правительства РФ от 17 мая 1997 р. № 671-р
- ↑ Губернатору в День рождения вручили именной пистолет от Службы внешней разведки России // информагентство «Высота 102» от 29 мая 2007
- ↑ Губернатору области вручен Орден Почета
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максюта Микола Кирилович |
- Самоврядування почнеться з власного бюджету — інтерв'ю «Російській газеті»
- Довідка на сайті Ради Федерації
| Попередник: | Голова Адміністрації Волгоградської області 6 січня 1997 — 12 січня 2010 |
Наступник: |
| Шабунін Іван Петрович |
Бровко Анатолій Григорович |
Шаблон:Губернатори Волгоградської областіШаблон:Рада Федерації
- Народились 26 травня
- Народились 1947
- Померли 1 листопада
- Померли 2020
- Померли в Москві
- Померли в Московській області
- Поховані у Волгограді
- Випускники Національного університету кораблебудування
- Члени КПРС
- Нині живуть
- Глави адміністрації Волгоградської області
- Члени Ради Федерації Росії (1996 — 2000)
- Члени Ради Федерації РФ (з 2000)
- Волгоградська державна сільськогосподарська академія
- Випускники Миколаївського кораблебудівного інституту