Астрагал дніпровський
Астрагал дніпровський | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Astragalus borysthenicus KLOKOV | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
A. ONOBRYCHIS AUCT. NON L. |
Астрага́л дніпро́вський (Astragalus borysthenicus (Steven) Boriss.) — рослина роду Астрагал родини бобових.
Біологія виду
Гемікриптофіт. Трав'яна стрижневокоренева рослина 20–100 см заввишки. Стебла численні, товсті, розгалужені, висхідні. Листки непарнопірчасті, листочки довгасті, ланцетні, рідше еліптичні і довгасто-еліптичні, (4)8–21 мм завдовжки, 1,5–5 мм завширшки. Грона головчасті, густі, еліптичні або довгасті, на пазушних, в 1,5–3 рази довших за листки квітконосах. Чашечка дзвоникувато-трубчаста або трубчаста, 6–10 мм завдовжки з шилоподібними, коротшими за її трубку зубцями, густо опушена білими і чорними притиснутими волосками. Віночок 25–30 мм завдовжки, темносиньо-пурпуровий. Прапорець віночка довгасто-яйцеподібний, з нігтиком 4–5 мм завдовжки. Боби 9–18 мм завдовжки, еліптичні, довгасто-еліптичні, довгасті, з довгим носиком, двогнізді, опушені притиснутими білими волосками. Насінини до 2 мм завдовжки, кругло-ниркоподібні, коричневі. Цвіте в травні–серпні, плодоносить у червні– серпні. Розмножується насінням.
Поширення
Причорноморський вид Чорного та Азовського морів та лиманів. Рослина поширена в Донецькій, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській областях, Криму. Росте на пісках, а також піщаних й супіщаних схилах по берегах Чорного і Азовського морів та морських лиманів, нижньодніпровських піщаних кучугурах, входить до складу приморських і прирічкових піщаних степів (кл. Festucetea vaginatae). Ксерофіт.
Охорона
Занесена до Червоної книги України, природоохоронний статус — рідкісний. Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється на косі Бирючий острів у складі Азово-Сиваського НПП. Необхідні облік оселищ, моніторинг популяцій, створення заповідних об’єктів у локалітетах виду, вирощування в ботанічних садах та введення в культуру. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.